ДИСКУСІЯ ЩОДО ПЕРЕНЕСЕННЯ АРХІВУ ПЕРЕТВОРИЛАСЬ У «РЕЛІГІЙНУ БАТАЛІЮ»

Не всі ніжинці знають, проходячи повз церкву Іоанна Богослова, що  розташована по вулиці Гоголівській, про існування там архівного сховища. Ще за радянської влади церковне приміщення було передано у користування Відділу Державного архіву Чернігівської області в місті Ніжині. Сьогодні там теж зберігаються документи, а читальний зал архіву розташований у приміщенні поряд.

Друга ж частина архіву знаходиться у приміщені Троїцької церкви. З однієї сторони, їх зовнішній вигляд так і навіює минульщину, адже залишились вони не тронуті історією, але пошкоджені часом. Для ока туриста то все цікаво і захоплююче.

 

Питання в іншому – чи довго їм так стояти? Та поки вони стоять, архівні документи, що зберігаються в їх приміщеннях, поступово «розпирають стіни»…

Тож, 1 листопада відбулося засідання круглого столу стосовно перенесення Відділу Державного архіву з приміщення церков у інше для того придатне. До участі в обговорені були запрошені всі зацікавлені особи, а це керівники державного архіву, представники обласної адміністрації, науковці, релігійні служителі церков різних конфесій, депутати міської ради, працівники міськвиконкому.

Головуючий Григорій Олійник одразу попередив всіх про формат обговорень. Кожен міг висловити свою думку і, відповідно, кожного мали вислухати. Питання щодо перенесення архіву та приведення його у належний стан розглядається вже досить тривалий час. Та і релігійні конфесії складали звернення, в яких містилось прохання повернути будівлі храмів у власність громади і використовувати їх за призначенням.

Першою свою думку висловила заступник директора Державного архіву Наталія Лобанова. Вона зазначила, що на сьогоднішній день архів вміщує в собі 2084 фонди та 367 407 одиниць зберігання. Для того, щоб все це перенести, потрібно приміщення, яке б за своєю площею складало не менше 2000 квадратних метрів. На сьогоднішній день в існуючих приміщеннях наповненість складає 99%. Це та межа, яку не можна ігнорувати, адже вже немає можливості приймати додаткові документи.

«У Ніжині досить важко віднайти потрібне приміщення. У Чернігові ми,  можливо, розглянули б варіанти. Ми навіть знайшли декілька потрібного розміру. Одне знаходилось у будівлі Фонду державного майна, але там би підлога не витримала вагу архівних документів. Інше приміщення за площею взагалі підходило – 5000 квадратних метрів, але воно не опалюється. А по-друге, за нього потрібно платити оренду – це виходить не підйомна сума для утримання.

Варіантом, який буде підтримувати громадськість – залишити архів в Ніжині. Ми розглядали приміщення аграрного ліцею, проте його керівництво не надало своєї згоди», — висловилась Наталія Михайлівна.

У свою чергу, директор краєзнавчого музею Генадій Дудченко підкреслив той факт, що попри те, що зараз немає потрібних приміщень у Чернігові, вони  можуть з’явитись.  І тоді доля архіву буде вирішена одним «розчерком пера». Переміщення займе від 3 до 10 років, а це сильно вдарить по ніжинській культурі.

Свою ідею до присутніх доніс кандидат історичних наук Петро Моціяка. Він вказав на те, що реконструкція та переобладнання, в деякій мірі, буде затратніше, ніж будівництво.

«Ми повинні розглянути такий варіант, як всенародна толока Ніжина, яка буде направлена на  будівництво спеціалізованого архівосховища. Всі небайдужі ніжинці мають відгукнутись на цю справу. Так, кошти колосальні і доведеться відкрити спеціальний рахунок в банку. Внески робитимуть релігійні громади, які претендують на ці храми, підприємства та установи міста, забезпечені ніжинці. Також можна залучити кошти з міського бюджету та від благодійної діяльності.

Це приверне увагу і вищих ешелонів влади,  і тоді, можливо, виділять кошти і  з державного бюджету. Всі учасники мають бути обов’язково відзначені, що слугуватиме стимулом. І якщо нам це вдасться зробити – це послугує прикладом і для інших міст України», — зазначає Петро Петрович.

Коли черга дійшла до релігійних служителів обговорення набрало інших обертів…

Отець Олег та отець Сергій, священнослужителі церков Київського Патріархату, мали спільну думку з цього приводу. Одноголосно наполягали на тому, що архів має залишитись у Ніжині. А от щодо храмів, то вони мають запрацювати, як за часів наших прадідів.

Отець Євген, настоятель Хресто-Возвиженського храму Української Православної Церкви, також наполягав на тому, що архів не потрібно переносити в інше місце. Окрім цього він зачепив тему, яка виявилась досить «болючою» для присутніх – передача храму релігійним громадам.

«Якщо говорити про передачу храмів якійсь релігійні громаді, то давайте згадаємо  укази всіх президентів України про їх  повернення релігійними громадам. Ось довідка архіву.  У списку націоналізованих будівель за 1923 – 1924рр. будівля Хрестовоздвиженської та Богословської церкви належить УПЦ Московського патріархату. Хрестовоздвиженську за 18 років ми повернули. А от щодо Богословської, я думаю, також питань не буде», — зазначив отець.

Та питання все ж таки були, та ще й які… З залу можна було почути вигуки «Не провокуйте, будь-ласка…» Та й як зазначив головуючий круглий стіл, зараз не розглядається питання передачі приміщення.

На що отець Євгеній все ж таки зауважив, що з усією відповідальністю можна сказати — на сьогоднішній день фінансово міцної громади в Ніжині немає. Потім продовжив:  «Навіть, якщо зараз виникне питання передати приміщення, треба буде обирати. Ми знаємо, скільки зараз коштують будівельні матеріали. Не хочеться нікого образити, але якщо подивитись на ті церкви, що забрали наші громади, і ті, що знаходяться у Київському патріархаті – вони знаходяться не в найкращому стані… Той же самий Спасо-Преображенський собор, за 14 років там так нічого і не зробили.»

В полеміку з Отцем Євгенієм, не стримуючись, вступив ніжинець, який із початку АТО знаходився на сході країни Станіслав Прощенко: «На початку війни я до Вас особисто підійшов і попросив, щоб Ви закликали людей зупинитись, донести до них, що війни не має бути. На що Ви мені сказали – ніякої війни немає. Тепер же дайте відповідь громаді, чи отримала право власності Ваша церква на пам’ятку архітектури? У 2013 році, в грудні, під час Майдану, Ви приватизували храм. Тоді це виглядало цинічно. Так робить лише Московський патріархат!»

На що Отець Євген зауважив: «Ми не приватизовували церкву, ми просто повернули її у свою власність.»

В ході, так званої дискусії на релігійну тему, не стримувались і деякі депутати. Дехто вважав недоречними такі обговорення. Хтось вийшов із залу.

На питання Станіслава: «Чи визнаєте Ви, Отець Євген, війну?», священник відповів, що визнає.

Баталії тривали ще деякий час, в ході них закрадалась лише одна думка : чому так? Зараз, як ніколи, люди сперечаються через релігію. Московський, Київський… Хіба на це дивиться Господь? Так, в країні війна… Але люди забувають одну важливу річ- ми ходимо в церкву не до людей чи священників. Ми ходимо до храму Божого, щоб наблизитись до Бога… В комуністичні часи людям забороняли ходити до будь-якої церкви. Пізніше православні не сприймали протестантів. Зараз таке між собою чинять православні, які є прихильниками різних патріархатів. Що буде далі?

Та повернемося до головної теми статті.  Григорій Олійник просив зупинити будь-які суперечки з цього приводу. «Ми зібрались сюди обговорити  питання архіву, а не релігійних вподобань», — наголосив головуючий.

Від депутатського корпусу виступив голова постійної комісії по законності Олег Щербак. Він запропонував створити робочу группу, куди входили б представникі архіву, архітектури, депутатського корпусу та інших зацікавлених сторін. Метою робочої групи має стати обстеження запропонованих приміщень для перенесення відділу Державного архіву та виявлення нових.

В свою чергу директор Ніжинського агротехнічного інституту Василь Лукач підтримав дану пропозицію, проте зауважив, що така робоча група має бути не численною. Також розповів про цікаву пропозицію Чернігівської обласної державної адміністрації, узгоджену з Національним університетом біоресурсів і природокористування України утворити на базі ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний інститут» навчального закладу, який включав би у себе ВП НУБіП України «Ніжинський агротехнічний коледж» та аграрні коледжі і аграрні ліцеї Чернігівщини для реалізації ступеневої підготовки фахівців: кваліфікований робітник – молодший спеціаліст (молодший бакалавр) – бакалавр – магістр (НУБіП України).

«Ми об’єднаємось і створимо потужний науково-виробний центр з перепідготовки  фахівців різного освітнього рівня.  Два приміщення агроінституту ми могли б надати архіву. Вони забезпечать 2 200 квадратних метри, але лише  при умові, що об’єднуються всі аграрні освітні заклади в Ніжині», — підкреслив Василь Степанович.

Після всіх обговорень було вирішено вже найближчими днями розпочати роботу групи, що зайнялась би оглядом приміщень. На даний час є такі варіанти:  Ліцей № 11, будівля по Шикерогринівській, 88 та Льва Толстого, 52, а також  2 приміщення агроінституту.

Григорій Олійник доручив управлінню культури та туризму підготувати проект розпорядження міського голови про утворення робочої групи. Головою робочої групи визначили заступника міського голови Ігоря Алєксєєнка.

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *