Не знаючи української мови, китаєць Ван Чжи Бін приїхав навчатись в НДУ ім. Миколи Гоголя. Для нього це стало справжньою пригодою. Кожного дня його переповнювали нові емоції і враження, адже справу він мав з навчальним закладом, де навчався сам Микола Гоголь…

Нагадаємо, що в грудні 2017 року ректором Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Олександром Самойленком з ректором Тяньцзінського університету іноземних мов Чень Фачунь підписано угоду про співробітництво у науковій та навчально-науковій сфері між університетами в кількох напрямах.

Тож, 25-річний Ван Чжи Бін був першим китайцем, який здобував знання та творчий досвід в стінах Гоголевого вишу. Народився хлопець в місті Бінчжоу, провінції Шаньдун, З дитинства захоплювався музикою, адже Китай має свій неперевершений стиль виконання музики і співочий народ, який, як і українці, співають про те, що турбує душу і лежить на серці.

Як погодився їхати за обміном?

Мені дуже подобаються українські музичні твори, і я вважаю, що українська музика особлива. Тому без жодних вагань вирішив прилетіти в Україну для вивчення музики та для здобуття нового досвіду.

Розкажи про перші враження, які отримав, приїхавши до Ніжина

Перед собою побачив дуже красиве місто і привітних людей. Це я побачив по їх обличчю і посмішкам. Раніше в Україні я е бував, тому все для мене було новим. Були певні переживання, але я швидко звик до навколишнього середовища, і на меті мав влитись у колектив та завести знайомства. У житті звик не зважати на складнощі і в усьому вбачати позитив. Ніжин став для мене новою сходинкою до високої творчості. Це місто не дуже відрізняється від мого рідного. Звичайно ж Бінчжоу більш розбудований та сучасніший, і я всіх запрошую в гості на екскурсію. Проте, в Ніжині мене приваблює інше – атмосфера.

Як тобі навчатись у Ніжинському університеті?

Мені дуже сподобалось. Я у повній мірі відчував до себе гарне відношення, як з боку вчителів, так і з боку студентів. Тут мій професійний рівень був значно покращений. Особливу вдячність хочу виразити своєму викладачу Галині Заєць, яка спілкуючись зі мною на моїй рідній мові змогла мені багато чого пояснити. Разом з нею ми розучили пісню на слова відомого Кобзаря Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр Широкий». Так, я її виконував на китайській мові, і саме з нею сольно виступав на концертах в уківерситеті та у міському будинку культури.

Як тобі вдавалося знаходити спільну мову з людьми?

Насправді є багато способів спілкування. Загалом спілкуємось, використовуючи перекладач, що на мобільному телефоні. Зі студентами також допомагає спілкуватись викладач Галина Заєць. Особисто я почав вивчати українську мову. Це важко, але посильно, якщо є бажання.

Ти знайомий з творчістю письменника, ім’я якого носить цей вуз?

Гоголя як письменника знаю, адже про нього тут часто говорять, але жодного його твору я ще не читав. Але це покищо…

Які враження маєш, виступаючи перед ніжинською публікою?

Це дуже яскраві емоції. Я бачу, як моє виконання подобається людям, адже для них це також в новизну, і я знаю, що в Ніжині до мене, ніхто пісні Кобзаря не виконував на китайській мові (авт. Посміхається).

Які українські пісні тобі найбільше запали в душу?

Мені дуже подобається український Гімн. У моїх планах в наступному навчальному році заспівати його, і зіграти мелодію на фортепіано.

Які маєш плани на майбутнє?

Найближчим часом планую повернутись в до рідного міста в Китай, побачитись з родиною та друзями. Якщо говорити про цілі в майбутньому, то хочу працювати викладачем в університеті, і  навчати молодь творчості. У моєму житті все тільки починається, і серед багатьох моїх захоплень є навчання в Україні. Можу сказати, що я полюбив Україну і українців.

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *