Героїв Небесної Сотні вшанували в Ніжині

4 роки тому Україна здригнулася від жахливого болю, невиправної  та жорстокої трагедії, від куль неназваних вбивць, які відправили до Всевишнього Небесну сотню. У наш вік демократії та свободи ніхто не міг подумати, що в центрі Європейської столиці будуть гинути ті, хто просто прагнув змін на краще. Наймолодшому з них було 17- вік прагнень, надій, рішучості та волі до активного життя…Але воно обірвалося зненацька., Найстаршому ж – 83, мудрість і досвід життя за гратами радянської влади підбурювали до рішучих дій . Але крізь приціл снайперської гвинтівки хтось вирішив, що має право обирати кому жити, а кому ні.

Сьогодні 20 лютого, в Ніжині, біля пам’ятного знаку «Герої не вмирають» відбувся мітинг-реквієм «Пам’яті героїв небесної сотні». Близько дванадцятої години дня над вул. Гоголівською почали лунати глухі удари по металевій діжці – прототип тієї, що стояла в 2013-2014 роках на Майдані в Києві. В яку клали дрова і розпалювали багаття для обігріву, в яку били, закликаючи мітингувальників до дій. Молодий хлопець бив дерев’яними палицями по ній, а серця оточуючих гостро відчували, наскільки моторошною є передчасна смерть небайдужих людей.

Біля пам’ятного знаку, ніжинці зібрались, аби згадати і вшанувати подвиг тих, хто не побоявся подивитись тодішній зухвалій владі в очі і висказати свою думку. І за цей сміливий погляд, багато людей поплатились життям і здоров’ям.

Виступаючи перед присутніми, міський голова Анатолій Лінник зауважив, що вони захищали свій вибір жити чесно в справедливій європейській державі. Бажання народу було спаплюжено брудними чоботями несправедливості, розп’яте кулями гвинтівки на дерев’яних щитах, якими прикривалися мітингувальники. Люди гинули за своє переконання та уявлення про те, якою ж має бути наша держава. Для кожного українця Небесна сотня – це символ жертовності, любові та героїзму.
До слова була запрошена Світлана Мирна, яка зачитала зворушливі вірші, а потім вона передала слово борзнянцю Олегу «З Майдану», який написав твір про події, які відбувалися в той жахливий для України період. Та перед тим, як зачитати, розповів історію написання вірша: «Я повернувся з Майдану до рідного міста, сповнений праведним гнівом та переймаючись за долю країни. Та ще більше був  обурений запитаннями тих людей, які жили зі мною в одному місті: «Скільки ти заробив?». Це було, ніби постріл в груди. Мій невимовний гнів вилився у вірш».

Віршовані рядки написані молодим чоловіком були просякненні  тугою і болем. Слухаючи їх стискалося у грудях невимовною скорботою…

Після цього присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять про загиблих героїв Небесного війська, воїнів АТО, які захищали свободу і незалежність України. А даплі залунала пронизлива пісня «Тече кача» та всі присутні поклали квіти до пам’ятного знаку «Герої не вмирають».

Настоятель Собору Всіх Святих, Почесний громадянин міста Ніжина, Сергій Чечин провів заупокійну літію за загиблими.  Долучився до молитви священик протестантської церкви пастир Володимир та отець Олег.

Сьогоднішній мітинг нагадав, як звичайні люди показали, що свою думку і своє право на свободу та процвітання варто відстоювати. Якщо не ми, то хто?

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *