Встановлення унікального іконостасу – подія, що сколихнула Лосинівську громаду

15 квітня, у другу неділю після Пасхи, або, як у нас кажуть, Дарну неділю, Лосинівську громаду сколихнула радісна і благословенна подія. Цей святковий день жителі селища Лосинівка та навіть жителі усіх навколишніх сіл запам’ятають надовго і недаремно, оскільки він дає новий відлік історії села, знаменує новітню сторінку його церковного і духовного життя. Такий резонанс викликала подія, на яку жителі Лосинівки і парафіяни з довколишніх сіл чекали дуже довго, а саме – освячення унікального іконостасу в храмі Пресвятої Трійці.

З цієї нагоди до храму прибув Керуючий Ніжинською єпархією Української Православної Церкви Високопреосвященніший Архієпископ Ніжинський і Прилуцький Климент. Зустрічали Владику усією громадою від самих церковних воріт, а місцеві діти на порозі храму вручили Архіпастирю хліб та сіль на знак великої радості з нагоди приїзду такого поважного гостя. Його Високопреосвященству співслужило численне духовенство Ніжинської єпархії.

Святкове дійство розпочалось із освячення унікального іконостасу та продовжилось Божественною літургією, під час якої священики молились за мир і злагоду в Україні, а вся церква разом співала церковних молитов та піснеспівів.

Для того, щоб усвідомити велич цієї події, яка мала місце у Свято-Троїцькій церкві, слід трохи зануритись в історію і згадати, як довго село та його вірні йшли до цього моменту.

Храм, названий на честь Пресвятої Трійці, будувався протягом вісімнадцяти років і був освячений у 1888 році, коли всі віруючі святкували ювілейну дату – 900-річчя з дня Хрещення Русі рівноапостольним князем Володимиром. Недовго могли віряни віддавати хвалу Богу у стінах святилища, оскільки прихід безбожної радянської влади плюндрував не лише український народ, а й його найбільші святині – храми Божі. Лосинівські старожили пам’ятають, що в 1933 році в церкві ще звершувалися богослужіння, а вже в 1936  – хрести й куполи було скинуто, а сам храм зачинено. Деякі ікони та дзвони були дбайливо збережені вірними, а згодом передані церкві, але, на превеликий жаль, більшість святинь було розграбовано та зникло назавжди. Існують перекази, що хрести та дзвони  віруючі бережно закопали неподалік храму, але кожна наступна спроба знайти їх не увінчувалася успіхом. Як бачимо, атеїстична лихоманка мала всі шанси зруйнувати храм, але не можливо знищити того, що живе в душах, того, що будували з відкритим серцем і для відкритих сердець.

Богослужіння в напівзруйнованому храмі відновилося тільки через майже шістдесят років. 7 січня 1992 року, у день Різдва Христового у церкві було звершено першу після закриття храму Божественну літургію. Дім Божий лосинівці потроху реставрували своїми силами. У 2015 році до храму було прибудовано новий вівтар, але бракувало справжнього іконостасу.

Три роки тому мешканці села отримали надію на те, що в їхньому храмі нарешті з’явиться іконостас. Така добра справа була ініційована з легкої руки Олега Миколайовича Снісаренка, мецената і благодійника, уродженця сусіднього села Сальне, який вже неодноразово допомагав Церкві. Добродій Олег Снісаренко разом із ТОВ «УкрАгроРозвиток» (Василь Снісаренко) та друзями-партнерами замовили і встановили унікальний іконостас – прикрасу для храму і  безцінний подарунок парафіянам і всім жителям села. Іконостас було  виготовлено і розписано найкращими майстрами іконописної школи «Неопалима купина» в м. Києві. Варто наголосити, що іконостас є справжнім витвором мистецтва, за словами викладачів іконописної школи, зразками для його написання було обрано намолені століттями ікони, більшість яких прославилися як чудотворні. Тепер перед цими образами мають можливість молитись православні віруючі селища Лосинівка і всі, хто завітає до храму.

Святкове дійство в храмі з нагоди освячення іконостасу, а також Божественна літургія тривали понад три години. На звершення богослужіння Високопреосвященніший Архієпископ Ніжинський  і Прилуцький Климент нагородив меценатів братів Снісаренків за благу справу, подякувавши за витрачені фізичні і духовні сили для відновлення храму і встановлення іконостасу. Благодійник Олег Снісаренко, який опікувався створенням іконостасу від першого ескізу і до останньої ікони, був нагороджений орденом святителя Миколи Чудотворця за заслуги перед Українською Православною Церквою. ТОВ «УкрАгроРозвиток» в особі керівника Василя Снісаренка, отримало грамоту Предстоятеля Української Православної Церкви та подяку за фінансову та організаційну допомогу у створенні іконостасу, благословенними архієрейськими грамотами були відзначені всі, хто долучився до цієї благої справи. Настоятель Свято-Троїцької церкви Лосинівки вклонився благодійникам та сказав слова подяки: «Здавалося б, вони не депутати й не збирають бонуси перед виборами, як це часто буває, вони не мають жодного стосунку до Лосинівки і не розраховують на якісь преференції, вони просто взялися допомогти церкві і людям, та дотримали слова. Це не перша благодійна допомога і всі мають надію не остання. Тож, як кажуть в народі, – Бог вам у поміч, шановні!». Подяку духовенства та парафіян меценатам було завершено традиційною українською святковою піснею «Многая літа».

На це урочисте дійство прибули і віруючі із сусідніх сіл: Терешківки, Шняківки, Сального та Садового. З турботою та повагою до кожного було замовлено автобуси, (ТОВ «УкрАгроРозвиток»), котрі привезли богомольців до Лосинівки, аби разом відсвяткувати і увіковічнити у пам’яті цю знаменну подію. Кожен, хто прибув на святкову літургію отримав в подарунок від Владики іконку Воскресіння Христового, а також свічки, які були запалені від благодатного вогню, привезеного з Єрусалиму.

«Я вважаю, що мають бути справи, котрі не вимірюються грошима, політикою чи бізнес-інтересами, а створюються за покликом серця для людей. Саме такі великі, світлі справи об’єднують людей, надихають на світлі думки, зменшують відстані між селами нашої громади та надають сили. З’являється велика мужність вірити, терпіти та мати надію, що все в нас буде добре, і мирне небо над головою, і родючі землі, і здорові родини, і світле майбутнє у наших дітей», – прокоментував освячення іконостасу Василь Миколайович Снісаренко.

Духовне піднесення і благодать зійшла того дня на кожного, хто прибув до храму, щоб розділити радість від знаменної події з Лосинівською громадою, а отже і примножити її у десятки, а то і сотні разів, і  подякувати Богові й добрим людям за благі справи і відкриті серця. А на пам’ять про це дійство було зроблено спільне фото, де Владика, священнослужителі, меценати і миряни – одна велика  дружня родина.

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *