Студент Ніжинського університету Костянтин Дмитренко про свій вдалий вибір

Костянтин – активний студент нашого вишу, голова профспілкового комітету природничо-географічного факультету,

учасник гри КВН, один із кращих студентів на університетській дошці пошани,

ведучий університетських заходів

 

Хлопець розповів нам свою історію вступу до університету,

а також про захоплення та плани на майбутнє.

Про все це детальніше у нашому матеріалі.

Я навчаюся на II курсі природничо-географічного факультету за спеціальністю: “Географія та краєзнавчо-туристична робота». Сам родом із мальовничого села Смотрики, Пирятинського району, Полтавської області.

Після 11 класу вирішив піти навчатися на журналіста або вчителя.

Вийшло так, що для вступу на журналістику не вистачало балів, і тому я вирішив стати вчителем. Переді мною постав вибір: вчитися на вчителя історії в Переяславі-Хмельницькому або на географа в Ніжині. Я обрав Ніжин, і зараз задоволений цим вибором. Коли їхав на навчання ще не знав, що тут на мене чекає. Виявилося, що вчитися в університеті дуже цікаво!

Адже на природничо-географічному факультеті викладачі намагаються організувати цікаво не тільки навчання, а ще й наше дозвілля. Вже на I курсі ми з групою їздили на туристичну практику в Карпати, під керівництвом кандидата географічних наук, доцента Остапчук Валентини Володимирівни. Це був семиденний піший похід, який усім дуже сподобався!

А також, протягом року, ми відвідали Київський ботанічний сад імені академіка О. Фоміна, Національний музей «Чорнобиль», ПАТ “Линовицький цукровий завод”,  ТОВ “Лубенський молочний завод” та ПрАТ “Комбінат “Тепличний” в смт. Калинівка.

У минулому році разом з друзями відвідали музей ТСН (телевізійної стужби новин) на каналі 1+1. Він був присвячений 20-ій річниці виходу першої програми в ефір. Там ми побачили багато цікавих експозицій, та особисто познайомилися з відомою телеведучою Марічкою Падалко.

На першому курсі я брав участь у грі КВН, на другому курсі мене обрали головою профспілкового комітету факультету. В цьому році профспілка нашого університету зазнала досить істотних змін. Після того, як головою обрали нашого колишнього студента Сергія Іванюка профспілка начебто знову ожила. Зараз студенти з будь-якою проблемою можуть звернутися до профкому, і їм там обов’язково допоможуть у вирішенні тих чи інших питань, що стосуються студентського життя.

У цьому році наш факультет відсвяткував свої 84 роки. Ми зі студенткою нашого факультету Кариною Клименко були ведучими свята. Наші студенти підготували чудовий концерт, викладачі теж не залишилися осторонь – вони підготували дуже веселі пісні, від яких глядачі були у захваті!

Ще з дитинства мені подобалося писати твори,

брати участь у різних концертах та конкурсах

З 9-го класу мені подобалося писати твори, і я спробував написати першу статтю. Надіслав у районну газету, і вже наступного тижня її надрукували!

Першою в газеті була моя невелика замітка про допомогу пораненому в АТО солдату, потім писав про шкільні свята, цікавих людей і просто висвітлював життя села.

А вже в минулому році навіть написав декілька статей у обласну газету.

Також мені подобалося брати участь у різних концертах та конкурсах. У школі був головою учнівської профспілки, брав участь у шкільних та районних конкурсах, займав призові місця. Був учасником Всеукраїнської науково-практичної екологічної конференції «Актуальні питання збереження довкілля на Пирятинщині”, де зайняв третє місце у екологічному конкурсі “Чарівний світ білого лелеки”.

Крім навчання в університеті, я ще працюю: зранку на пари, а потім, у вільний від навчання час, на роботу! Такий ритм мені подобається. Адже студентське життя повинно бути насиченим!

Про що мрієш після закінчення вишу, ким себе бачиш, чого хочеш досягти в житті?

Мої знайомі знають, що я не надто скромний (Усміхається – Авт.) Тому, якщо говорити про майбутнє, то після закінчення університету я б хотів працювати в нашому університеті. А чому б і ні?!. А втім, можливо в мене вийде втілити в реальність свої дитячі захоплення та працювати журналістом.

Я вважаю, що успіх майбутньої професії не є головним пріоритетом у житті. Ми повинні цінувати те, що маємо і завжди залишатися Людьми!

 

Валентина Ващенко ndu.edu.ua

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *