Від колапсу ЖКГ – до енергоефективності. Чи вийде у Ніжина?

Житлово-комунальний сектор – найбільший біль невеликих міст. Комунікації, яким 30 і більше років, відсутність інвестицій за останні десятиліття, постійні аварії та борги за енергоносії – таким є ЖКГ і в Ніжині.

Для прикладу, опалювальний сезон 2016/2017 років у Ніжині розпочався із запізненням. За останні роки збільшилась кількість аварій на мережах тепло- та водопостачання.

Кількаразово вводились графіки подачі гарячої води населення через борги та неспроможність місцевих тепломереж забезпечувати цілодобову послугу.

Місцеве управління водопровідно-каналізаційного господарства постійно потерпає від нестачі коштів, аварій на трубопроводах, а частина насосного обладнання давно відпрацювало термін експлуатації.

Муніципальні будівлі споживали удвічі-утричі більше енергоносіїв, ніж передбачено державними будівельними нормами, чим створювали кризу хронічної заборгованості бюджету перед постачальниками послуг.

За таких умов громада Ніжина вимагала від керівництва міста взятись за сферу ЖКГ. А покращення послуг у цій царині стало головною обіцянкою на всіх виборах останнього десятиліття. Що з цього вийшло?

 

Ніжин обирає енергоефективність

У Ніжина вже є досвід проектів з енергозбереження. У 2015-2016 роках 10 ОСББ та 2 громадські організації за рахунок коштів ПРООН/ЄС та власних внесків (5%) ремонтували під’їзди, дахи, замінювали вікна та двері, бралися за інженерні мережі.

Інший приклад – у 2016 році за участі Литовської республіки в одному з дитсадків міста встановлено сучасний твердопаливний котел з новою автоматикою.

Поволі громада і міська рада підходили до розуміння – потрібно переходити від точкових заходів до стратегічного планування.

Тож логічним був і наступний крок – у 2016 році Ніжинська громада приєдналася до Європейської ініціативи зі збереження клімату «Угода мерів». Таким чином політично задекларовано зобов’язання зменшити споживання енергоресурсів і відповідно викидів CO2 на 20%, а також підвищення енергоефективності за рахунок використання 20% частки відновлювальних джерел енергії в структурі надходжень енергії.

Команда представників міської ради та експерти провели інвентаризацію базового рівня викидів діоксиду вуглецю та підготували проект Плану дій зі сталого енергетичного розвитку.

Що запланували у Ніжині для зменшення викидів СО2 – в один клік

У 2017 році у Ніжині презентували енергоаудит місцевої школи №17. Його підготували спеціалісти регіонального агентства з енергоефективності міста Каунас, Литва у рамках проекту «Зміцнення адміністративної та інституційної спроможності муніципалітетів України у сфері підвищення енергетичної ефективності будівель» (реалізувався у 5 містах України).

«Це перший такий проект, який виконаний з врахування європейських вимог та стандартів. Суть у тому, що у нас повинен бути об’єкт – зразок – до якого маємо рівнятись. Адже найближчим часом буде діяти норма, коли без енергоаудиту [енергетичної сертифікації] не можна капітально ремонтувати чи реконструювати будівлі», – каже Григорій Олійник, заступник Ніжинського міського голови.

«Як свідчить енергоаудит, будівля школи споживає удвічі більше енергії у розрахунку на 1 метр кубічний – 57 кВт/год за замість 30кВт/год, встановлених будівельними нормами», – повідомила Світлана Рожок, голова ГО «Центр розвитку громад ПЕРСПЕКТИВА»

Розвиватись у напрямі енергоефективності ніжинцям радять й інші партнери з Європейського Союзу. Зокрема минулоріч Латвія запросила на навчання та оглядини сучасних (зокрема, енергоефективних) технологій делегацію з України, до якої увійшли представники місцевого самоврядування Ніжина. Українські посадовці зустрілися із представниками провідних латвійських компаній, які займаються «зеленими» новаціями, завітали до прогресивного в цьому сенсі міста Смілтене.

Айя Тімофеєва, директор Департаменту відновлюваних джерел та енергоресурсів Міністерства економіки Латвії виступила з презентацією «Політика відновлюваних енергетичних джерел в Латвії. Досвід для України» та зазначила, що головним завданням енергетичної стратегії Латвії є розбудова конкурентоздатної економіки країни. Адже, розвиток добре збалансованої, ефективно побудованої на ринкових принципах та соціально і екологічно здатної енергетичної політики сприяє енергетичній незалежності країни. Що також важливо для України.

 

Дні сталої енергії у Ніжині – вже є, що показати сусідам

Акцент на інформаційній та демонстраційній складовій вирішили зробити у Ніжині під час Днів сталої енергії. Такий спосіб обміну інформацією та поширення корисного досвіду передбачений Угодою мерів.

Дні сталої енергії цьогоріч 10-11 травня у Ніжині пройшли вперше. Організатори запросили експертів з енергоефективності та представників міст, у яких «все вийшло» – Славутич (Київська область) та Миргород (Полтавська).

2018 05 20 nizhyn konf 06

Пленарна частина Днів сталої енергії, Ніжин, 10 травня 2018 року

До речі, представники Славутича та Миргорода – заступники міських голів Михайло Шинкаренко та Сергій Швайка відповідно – радили ніжинцям скористатись ЕСКО-механізмом. Проте, такі інвестиції вимагають не тільки ретельної підготовки, фахівців, але й політичної стабільності громади

Показали учасникам Днів сталої енергії і демонстраційні проекти.

Дитячий садок № 25 міста Ніжина. Один із перших об’єктів, який почали модернізувати за сучасними стандартами. Тут вже встановлені нові пластикові вікна та двері, утеплена підлога, модернізована система опалення, в кімнатах облаштовані рекуператори.

Енергоефективність у дитсадку спонсорував Регіональний Екологічний Центр для Центральної та Східної Європи (Угорщина) за фінансової підтримки Міністерства клімату та довкілля Норвегії.

Хоча наразі зовні приміщення виглядає не зовсім естетично, міська влада каже, що це тимчасово. Адже прямо зараз вкладати кошти в оновлення фасаду недоцільно. Спершу планують роботи з утеплення зовнішніх стін, фінальним етапом яких і стане оздоблення «зовнішності» закладу.

В одній із кімнат дитячого садка – скляна стіна, за якою — сучасна система опалення із системою управління.

2018 05 20 nizhyn sadok 02

2018 05 20 nizhyn sadok 03

2018 05 20 nizhyn sadok 04

2018 05 20 nizhyn sadok 05

Іще один об’єкт, який залюбки показують гостям міста – ОСББ «Риф». Кілька років тому 5-поверхівка пройшла термомодернізацію в рамках проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». Тут замінені вікна та двері в місцях загального користування, утеплені дах, фасад, покрівля та нижній цоколь будівлі.

Загальна сума коштів, які пішли на енергомодернізацію, – біля мільйона гривень. Із них, 95 тисяч – кошти мешканців, 600 тисяч – ПРООН, решта – з міського бюджету.

2018 05 20 nizhyn osbb rif 08

Результати: температура у квартирах підвищилась на 5-8 градусів, споживання електроенергії на освітлення у під’їздах – знизилось з 200 кВт до 125.

2018 05 20 nizhyn osbb telenko 08

«Зовнішнє утеплення – це добре. Але ж проблема в іншому – кожна сім’я обирає для себе свій температурний режим. Комусь комфортно у +25, а іншим – хочеться +18, тож вони змушені відкривати вікна. Таким чином ефект від енергозбереження зводиться нанівець. Інша проблема – субсидії, які не мотивуються мешканців до економії. Тому у планах нашого ОСББ зробити індивідуальне опалення на увесь будинок. Це хоча б дозволить контролювати кількість спаленого газу», – розповідає керівник ОСББ Олександр Тесленко.

 

Енергоефективність та політика

«В Україні – 70 тисяч приміщень бюджетних установ. Вони споживають утричі більше енергії (пропорційно площі), ніж установи у ЄС. Для повної реконструкції та енергомодернізації потрібно приблизно 8 мільярдів євро. Зрозуміло, що таких коштів немає. Відтак, в допомогу – сервіс ЕСКО», – каже Олексій Корчміт, радник голови Держенергоефективності.

 

Як відомо, співпраця з енергосервісними компаніями (скорочено – ЕСКО) є одним з механізмів залучення коштів у термомодернізацію об’єктів соціальної сфери. Фактично, мова про залучення коштів приватних компаній до енергоефективних заходів бюджетних установ.

Суть співпраці – бюджетна установа та енергосервісна компанія укладають договір на закупівлю енергосервісу (енергосервісний договір), оплата якого здійснюється за рахунок суми скорочення витрат установи на оплату паливно-енергетичних ресурсів та комунальних послуг, досягнутих в результаті здійснення енергосервісу.

Для прикладу, приватна компанія провела утеплення приміщення школи та реконструювала котельню, збільшивши її ККД. Відповідно, витрати на опалення будівлі зменшились з 500 тисяч грн на рік до 300 тисяч. Отже, компанія має право отримувати частку зекономлених 200 тисяч – наприклад, 80%. Решта 20% залишається бюджетній установі або її балансоутримувачу.

Довідково. У 2016 році в Україні було укладені перші 20 ЕСКО-договорів. У 2017–2018 роках проведені вже 360 тендерів на закуплю енергосервісу. На ринок виходять компанії, які претендують і мають технологічні можливості реконструювати 40-50 будівель.

Втім, є нюанс: договір на закупівлю енергосервісу укладається на 5-6 років. Це значний термін, враховуючи політичну нестабільність та часті випадки протистояння депутатів у місцевих радах. Відтак, для залучення інвестора має бути політичний консенсус серед депутатів. Оскільки громади більше консолідовані у малих та середніх містах, то у першу чергу ЕСКО-механізм приходить туди.

Важливість співпраці з депутатами для просування енергоефективності підкреслює і Ніжинський міський голова Анатолій Лінник.

«Наразі всі наші ініціативи з енергозбереження знаходять підтримку серед депутатського корпусу. А загалом реалізація будь-якого проекту на території міста можлива тільки у трикутнику «влада – громада – бізнес», – каже очільник міста.

Також, на думку міського голови, місія поточних проектів у сфері ЖКГ – навчити людей відповідальності за власне житло. Звідси і місія демонстративних проектів – навчати.

Розуміють у міській раді, що кошти міжнародних партнерів – тимчасові. І рано чи пізно громада буде нести фінансовий тягар енергоефективності.

 

Кілька підсумкових тез

  • Наразі Ніжин – приклад того, коли громада, змучена станом ЖКГ, починає шукати вихід. І він полягає не тільки у здійсненні ремонтів та реконструкцій, а й у вивченні європейського досвід.
  • Енергоефективність – сфера чутлива до політики. І потребує консенсусу політичної еліти окремо взятої громади.
  • Демонстраційні проекти важливі в першу чергу для самої громади – це вже реалізовані успішні кейси, чия місія полягає у тому, щоб переконати місцевих енергоскептиків.-
  • Малі та середні міста, не маючи великих бюджетних ресурсів, можуть успішно реалізувати власні проекти з енергоефективності, залучаючи іноземних донорів та гроші самих громад.

* * *

Матеріали публікуються в рамках проекту «Точне відображення Угоди про асоціацію Україна-ЄС в українських медіа». Проект реалізується за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Міністерства закордонних справ Республіки Польща. Думки, виражені в цій публікації, відображають виключно точку зору автора(ів).

Джерело: Час Чернігівський

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *