Не розуміючи української, китаєць Ван Чжи Бін навчається у Ніжині, і співає “Кобзаря”

Не знаючи української мови, китаєць Ван Чжи Бін приїхав навчатись в НДУ ім. Миколи Гоголя. Для нього це стало справжньою пригодою. Кожного дня його переповнювали нові емоції і враження, адже справу він мав з навчальним закладом, де навчався сам Микола Гоголь…

Нагадаємо, що в грудні 2017 року ректором Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя Олександром Самойленком з ректором Тяньцзінського університету іноземних мов Чень Фачунь підписано угоду про співробітництво у науковій та навчально-науковій сфері між університетами в кількох напрямах.

Тож, 25-річний Ван Чжи Бін був першим китайцем, який здобував знання та творчий досвід в стінах Гоголевого вишу. Народився хлопець в місті Бінчжоу, провінції Шаньдун, З дитинства захоплювався музикою, адже Китай має свій неперевершений стиль виконання музики і співочий народ, який, як і українці, співають про те, що турбує душу і лежить на серці.

Як погодився їхати за обміном?

Мені дуже подобаються українські музичні твори, і я вважаю, що українська музика особлива. Тому без жодних вагань вирішив прилетіти в Україну для вивчення музики та для здобуття нового досвіду. Хоча  я колись був вчителем музики, і приніс українську музику до Китаю, давши можливість усім знати більше про українську культуру та освіту.

Розкажи про перші враження, які отримав, приїхавши до Ніжина

Перед собою побачив дуже красиве місто і привітних людей. Це я побачив по їх обличчю і посмішкам. Раніше в Україні я не бував, тому все для мене було новим. Були певні переживання, але я швидко звик до навколишнього середовища, і на меті мав влитись у колектив та завести знайомства. У житті звик не зважати на складнощі і в усьому вбачати позитив. Ніжин став для мене новою сходинкою до високої творчості. Це місто не дуже відрізняється від мого рідного. Звичайно ж Бінчжоу більш розбудований та сучасніший, і я всіх запрошую в гості на екскурсію. Проте, в Ніжині мене приваблює інше – атмосфера.

Як тобі навчатись у Ніжинському університеті?

Мені дуже сподобалось. Я у повній мірі відчував до себе гарне відношення, як з боку вчителів, так і з боку студентів. Тут мій професійний рівень був значно покращений. Особливу вдячність хочу виразити своїм викладачам, які приклали чимало зусиль, аби правильно мені пояснити інформацію та допомогти досягти певних успіхів. Одним з таких є розучення пісні на слова відомого Кобзаря Тараса Шевченка «Реве та стогне Дніпр Широкий». Я її виконував на китайській мові, і саме з нею сольно виступав на концертах в університеті та у міському будинку культури.

Як тобі вдавалося знаходити спільну мову з людьми?

Насправді є багато способів спілкування. Загалом спілкуємось, використовуючи перекладач, що на мобільному телефоні. Особисто я почав вивчати українську мову. Це важко, але посильно, якщо є бажання.

Ти знайомий з творчістю письменника, ім’я якого носить цей вуз?

Гоголя як письменника знаю, адже про нього тут часто говорять, але жодного його твору я ще не читав. Та це поки що…

Які враження маєш, виступаючи перед ніжинською публікою?

Це дуже яскраві емоції. Я бачу як моє виконання подобається людям, адже для них це також в новизну, і я знаю, що в Ніжині до мене, ніхто пісні Кобзаря не виконував на китайській мові (авт. Посміхається).

Які українські пісні тобі найбільше запали в душу?

Мені дуже подобається український Гімн. У моїх планах в наступному навчальному році заспівати його, і зіграти мелодію на фортепіано.

Які маєш плани на майбутнє?

Найближчим часом планую повернутись в до рідного міста в Китай, побачитись з родиною та друзями. Якщо говорити про цілі в майбутньому, то хочу працювати викладачем в університеті, і  навчати молодь творчості. У моєму житті все тільки починається, і серед багатьох моїх захоплень є навчання в Україні. Можу сказати, що я полюбив Україну і українців.

Спілкувалась Марина Волинець

фото автора та Тетяни Марченко

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *