Ніжинський “Айболить” завжди на варті здоров’я тварин

Клятва Гіппократа для них не порожнє слово, а допомогти та врятувати – життєва позиція. У будь-який час та за будь-яких обставин вони напоготові – сконцентровані, уважні та чуйні.

У другу неділю серпня відзначають своє професійне свято ветеринари – герої, як і кожен лікар! Їх пацієнти не можуть розказати про симптоми, але можуть завдати шкоди самому лікарю, адже зазвичай не розуміють, що їм хочуть допомогти.

Андрія Гавриляко знає кожен любитель тварин, хто хоч раз потребував термінової допомоги, а його професіоналізм та людяність вже добре відомі у Ніжині. Протягом п’яти років Андрій Віталійович рятує тварин вдень та вночі, жертвуючи не тільки особистим часом, але й відпочинком.

«Я не єдиний ветлікар у своїй родині»

Ще з малечку я бачив, як мій батько та рідний дядько віддають себе ветеринарній медицині, та відданість справі запала мені в душу, визначивши мій життєвий шлях.

Коли я вивчився та почав свої перші кроки у медицині, то в моєму житті сталася доленосна зустріч з моєю майбутньою дружиною Юлією. Якщо дивитися правді у вічі, спочатку було дуже важко, сім’я потребувала моєї уваги, а я розривався між нею та роботою. Зараз все кардинально змінилося, і дружина не лише підтримує мене у прагненні врятувати якомога більше тварин, а ще й асистує мені, коли викликають вночі або рано вранці. Можна сказати, що ми повноцінна лікарська родина, хоча Юлія досить успішний психолог та працює у дитячому садочку, але має добре і чуйне серце. Мої рідні – це моя підтримка та натхнення, без них я не зміг би досягти того, що маю, а також врятувати таку кількість звірів.

«8 років технікуму та університету та два роки магістратури. Загалом навчався 10 років. Мій шлях був довгим та важким, але я не жалію жодного дня витраченого на здобуття професії».

Андрій Віталійович спеціалізується на лікуванні не тільки дрібних тварин – котів, собачок, хом’яків, але й успішно рятує велику худобу. Завдяки анамнезу хвороби та уважності до поведінки тварини вдається визначити причину занепокоєння. Але, щоб якісно надати допомогу та врятувати життя мало знати будову тварини, треба ще бути чуйним та всім серцем хотіти зберегти життя тварині.

«Випадків у моїй практиці безліч, і виокремити лише один не виходить. Але є те, що об’єднує всі мої справи та являється метою моєї професійної діяльності – благополуччя та захист здоров’я тварин!», – з посмішкою розповідає Андрій та продовжує, – Мені болить кожна їх рана та травма. Стараюся якомога швидше розібратися в причині страждань, щоб тварина менше переживала стрес.

«Перший пацієнт, перше  хвилювання, моя перша операція назавжди врізалася у мою пам’ять…»

На третій день моєї лікарської практики до мене привели Лайку Лаккі. Поступила вона до нас з блюванням, крапельниці на протязі трьох днів не давали результатів. Після пальпації черевної порожнини було виявлено кругле ущільнення. Підготувавши собаку до операції, сподівався побачити хрящову тканину або суглоб, але то був звичайнісінькій каштан. Він закупорив кішківник та загрожував життю тварини. Господарі лайки мені досі вдячні, а Лаккі живе здорова та щаслива».

Зараз у Ніжині почастішали випадки отруєння тварин. Андрій Віталійович пепереджає – самотужки врятувати тварину майже не можливо.

«Перше, що треба зробити, якщо ваш улюбленець з’їв щось невідоме – викликати блювання заливши до пащі перекис водню (1 мл розчину на 1 кілограм ваги) потім вколоти вітамін В6 у ампулах (1 ампула на 1 кілограм ваги). Але я не раджу ризикувати здоров’ям своїх четвероногих друзів, а терміново везти тварину до клініки та прокапати крапельниці для інтоксикації. На жаль, токсини досить швидко знищують організм і якщо зволікати, можна втратити дорогоцінний час та життя».

На рахунку лікаря ветеринарної служби Андрія Гавриляко тисячі врятованих тварин і тисячі зворушливих історій їх порятунку. Одну з них нам розповіла Наталія Примушко, директор Ніжинського ДНЗ №13 “Берізка”: “Був дощовий, прохолодний, липневий вечір. Сутеніло… Моя знайома Любов Топеха поверталася додому. Назустріч їй прямо під ноги вибігло маленьке кошенятко. Очі малечі були якісь дивні, всі залиті кров’ю. Воно кричало, благало про поміч. Не роздумуючи, вона забрала маленький мокрий клубочок. Ніч у них була безсонною… Як зарадити маленький киці?! На ранок кицюня була оглянута добрим лікарем Гавриляко Андрієм і терміново прооперована – видалене око, яке і кровило. Пройшло близько місяця і киця на призвісько Масюня одужала! Її друге око врятували, дякуючи вчасно наданій допомозі лікаря від Бога, якого обожнює все наше місто Ніжин! Вірю, що ця історія про лікаря від Бога Андрія Гавриляко допоможе відновити нашу віру в людей, нагадавши, що не всі думають лише про себе».

Про таких, як Андрія Гавриляко пишуть казки та вірші. Ми всі добре пам’ятаємо римовані рядки Корнія Чуковського про доброго лікаря, що сидить під деревом та лікує жучків та павучків – Айболита, а за основу своїх віршів Корній Іванович взяв сюжет з книги англійського письменника Х’ю Лофтинга «Історії доктора Дулітла», це ще раз доводить важливість ветеринарних лікарів у бутті людського суспільства та вагомий внесок у добробут та здоров’я ніжинців, адже хатні улюбленці – це не лише забава, а й величезна втіха та антистрес для всієї родини.

Спілкувалась Лілія Журко

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *