Винесення чесних древ животворчого Хреста Господнього

Коли ми дивимося на хрест, ми бачимо Того, Хто на ньому розп’ятий. Але споглядання образу не розкриває нам повний смисл розп’яття Боголюдини дві тисячі років тому. Бо і сьогодні маленькі хрестики на грудях християни сприймають, у кращому випадку, як прикрасу і не більше. Аж дивно і одночасно страшно звучить: ми прикрашаємося чиєюсь смертю. Зрештою, смисл хреста не у самій смерті, а у Воскресінні Померлого на хресті. І цим підкреслюється, що смерті не існує, вона переможена Життям, життям вічним.

У Псалтирі ми читаємо: «Милість і істина зустрілися» (Пс.84: 11). І зустрілися вони саме на хресті. Не міг Господь споглядати за людьми, що мучаються у своїх гріхах, тому і подав нам Свою милість через Істину, розп’яту на хресті. Сама Істина, не вчинивши гріха, страждає і помирає на хресті. Яка несправедливість! Бо справжня справедливість це покарання за гріх. Тому хрест постає, як постійне протиріччя між істиною і милістю. Бо істина полягає у тому, що за порушення закону має бути покарання, а милість проявлена любовю Бога дарує прощення.

Хрест для нас не повинен бути прикрасою, він для нас –  символ і образ перемоги життя над смертю, спасіння над гріхопадінням.

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *