Іван Кедун про традиції та відкриття ніжинської археології

«Ніжинська археологія має дуже давню традицію, хоча на початку з нею (археологією – ред.) ніяк не складалося», – зазначає Іван Кедун, науковий співробітник археологічної лабораторії Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

15 серпня в Україні відзначають своє професійне свято шукачі древностей та мисливці за старовиною – археологи.

На честь такої знакової події журналісти нашого видання вирішили зазирнути за лаштунки цієї загадкової професії та поспілкуватися з відомим Ніжинським археологом, учасником багатьох історичних інсталяцій, а також людиною, яка зробила археологію трендом у Ніжині та дала змогу зануритися в енергетику древнього буття сіверян – Іваном Кедуном.

«Ніжинська археологія пройшла важкий і тернистий шлях»

«За часів професора Лілєєва, викладача Ніжинської вищої школи, який у 1894 році став одним із засновників історико-філологічного товариства при Ніжинському інституті, а у 1898 році почав самостійні дослідження курганів Ніжинського та Остерського повітів, провів розкопки в шістнадцяти з них. На жаль, в систему це так і не ввійшло, хоча і була спроба відкрити археологічний музей в Ніжині, але в 20-х роках більшість наукових працівників були репресовані й займатися цим не було кому.

В 60-х роках проїжджаючи нашими краями Іван Єдомаха, співробітник Чернігівської історичного музею, перебуваючи у технікумі механізації побачив, як студенти під час розкопок знайшли рештки стародавнього українського озброєння, а саме шаблю та деякі предмети кінського приладдя вершника 14 століття. Це стало досить вагомою знахідкою. Зараз ця шабля зберігається у Чернігівському обласному музеї ім. Тарновського.

В кінці 80-х на початку 90-х діяла цільова обласна програма по дослідженню регіону, коли складалась карта охоронних археологічних зон, але це були представники Чернігівського університету та Чернігівського обласного музею. Також в ці роки була спроба зародження власної археологічної діяльності тодішнім співробітником Ніжинського краєзнавчого музею Олександром Морозовим, але скрутні часи та криза унеможливили становлення окремої гілки Ніжинської археології та відкинули цей процес на довгі роки.

Саме після 1998 року почали знову з’являтися ідеї створення Ніжинської археології. А вже в 2004 ми організували проведення самостійної археологічної практики студентів, це вже було перше власне Ніжинське археологічне дослідження.

«Я не уявляю себе ні ким іншим, окрім як археологом»

У мене батько та дідусь історики, тому моя доля, як то кажуть, була вирішена наперед. Я змалечку зростав у атмосфері цікавих історичних оповідок та серед нестримного бажання дослідити витоки стародавньої історії рідного краю.

«Вабить об’єктивність археології»

На відміну від решти наук, які сперечаються і можуть трактуватися по-різному, археологія об’єктивна та беззаперечна при умові правильно проведених дослідів знайденого матеріалу. Або тут є давньоруське поселення, або його нема, вигадати та нафантазувати нічого неможливо. Дуже часто археологію порівнюють з медициною, адже рівень відповідальності тут дуже великий. Річ не тільки треба ідентифікувати, але й ще правильно вилучити з шару ґрунту, адже одна похибка, і археологічна знахідка втрачена для нащадків.

У роботі ми керуємося певною методикою польових археологічних досліджень, а також за результатами хіміко-фізичних аналізів та морфологічним ознакам, що дозволяють визначити історичні проміжки часу, до яких належить предмет, етнічну та соціальну групу та прошарок населення, що використовувало в своєму житті цю річ.

«Наша робота сконцентрована в основному у двох точках – Ніжин та Новгород-Сіверський»

Зараз діє міська цільова програма, з’явились певні кошти, ми знаходимося вже у власній археологічній лабораторії, і це досить багато в порівнянні з 2004 роком.

Наразі основними осередками, що нас цікавлять, є два міста у Чернігівській області – Ніжин та Новгород-Сіверський. Там ми працюємо багато років.

«Розкопки можна почати, але їх неможливо закінчити, адже з кожним новим відкриттям ми будемо зачіпати все нові й нові ніші, які будуть вабити нас своєю невідомістю та загадковістю»

Зараз ми активно знайомимося з новим архітектурна археологія. Нас цікавлять саме пам’ятки архітектури.

За останні три роки взялися за популяризацію археології серед населення. Відкрили археологічну школу для дітей, у комплексі на Магерках, де побували більшість шкільних майданчиків Ніжина, для яких ми відновили багато древніх ремесел та промислів. Там діти можуть не лише провести розкопки, а також у реальному часі відчути себе стародавніми гончарями, військовими лучниками або воїнами.

«Ніжинським археологам є чим пишатися»

У минулому році знайшли давньоруське житло біля Покровської церкви – вражаюча та важлива знахідка. До цього ми знаходили кераміку, але вона не підтверджувала стовідсотково наявність стаціонарних поселень, адже могла бути завезена з інших місць.

«Археологи одні із самих забобонних людей, ми навіть не замислюємося над археологічними традиціями – це вже наш спосіб життя»

Є в нас дуже кумедна традиція – в експедицію ми завжди їдемо на нашій машині «Део Сенс», і всі зразу ж вважають що у нашої експедиції є СЕНС.

Також починати розкопки не можна, поки намет керівника не поставлений, адже коли керівник не в гуморі, то погана прикмета!

Розкопки починаються в тому місці, куди впала кинута навмання саперна лопатка керівника.

«Підземелля Ніжина тільки гарна легенда, а насправді їх не існує»

Не треба плутати підземелля та підвали. Під нашим містом дійсно безліч підвалів, які будувалися, як великі складські приміщення, вони навіть можуть буди з’єднані в групи по декілька об’єктів, але ходів ніколи не було.

Ніжин це найбільше та найвідоміше торгове місто на Лівобережній Україні в 17-18 столітті, тому задля збереження великої кількості краму майже під кожним будинком викопувалися величезні складські приміщення. Наразі деякі заасфальтовані або засипані, а інколи люди на них навіть натрапляють.

Зараз ми займаємося подібним підвалом, який було виявлено біля Всіхсвятської церкви. Ми знаємо навіть імена тих, хто володів ним та зберігав там вино для продажу. На меті є реконструкція з ціллю перетворення його в музейний комплекс, але ж знову все впирається у фінансування.

Підземні приміщення Ніжина потребують підвищеної уваги, адже це може бути серйозною проблемою для міста, не відомо де і коли воно провалиться.

Наостанок хочеться сказати, що Ніжин фактично не досліджений і тому роботи археологам тут вистачить на багато десятків років. У нас вже є згуртований та професійний колектив археологів. Сподіваємося отримати гранти від уряду України на проведення масштабної археологічної діяльності на території міста та на розвиток археологічної школи для дітей.

Лілія Журко

 

 

 

 

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *