Таємниці походження прізвищ козаків Ніжинського полку

Сучасну людину неможливо уявити без такої «атрибутики» як прізвище. Воно є у кожного, його ми використовуємо щодня. Почасти нас називають на прізвище частіше, ніж на ім’я. Втім, мало хто з нас замислюється над походженням свого прізвища. Й це закономірно. В роки Радянського Союзу бажання знати історію походження свого роду та прізвища було «недоречним» та «буржуазним», тобто тим, що не личить громадянину СРСР – безродному гвинтику могутньої системи. ХХІ століття відновило інтерес до історії свого роду і ніжинці теж не мають стояти осторонь світових позитивних зрушень. Ніжин – місто козацьке, все тут віє історією і козацькою славою. Позаяк і прізвища сучасних ніжинців є козацького походження. Ми пропонуємо читачу ознайомитися лише з піщинкою величезною пустелі козацьких прізвищ Ніжинського козацького полку та, можливо, знайти своє козацьке коріння. Піщинкою є Зборівський реєстр козаків Ніжина, що справляли військову службу в місті станом на 1649 рік.

Прізвища козаків Ніжинського полку у Зборівському реєстрі («Реестра всего Войска Запорожскаго после Зборовскаго договора съ королем польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня изданные по подлиннику О.М. Бодянскимъ». – М.: Императорское Общество Истории и Древностей Российскихъ при Московскомъ университете, 1875. – XXXIV + 338 с.) складно назвати прізвищами людей у сучасному розумінні цього терміну. Швидше за все, це були прізвиська, що прищеплювалися козаку побратимами, до яких він приєднався у ході перших років Хмельниччини, або й раніше у польську добу. З часом прізвиська трансформувалися в прізвища, що з покоління в покоління дійшли й до нашого часу.

Виходячи з походження прізвищ ніжинських козаків у 1649 р. ми можемо виокремити наступні їх групи:

Професійна–походження прізвищ від назв ремесел і промислів, якими займалися козаки: Мисько Коваль, Лук’ян Бондарь (ІІ Ніжинська сотня), Іван Козоріз (ІІІ Ніжинська), Ярема та Дем’ян Коновали (Кобилецька сотня), Радько Косач (Березанська сотня), Федір Лемеш (елемент плуга, що зрізає землю) (Дівицька сотня).

Поряд з цілком зрозумілими для сучасного читача прізвищами з професійної групи трапляються й такі, що нині вже не використовуються в щоденному житті. Прізвище козака І Ніжинської сотні Івана Чеберди пов’язане з назвою міри угорського вина «Чебер». У такому випадку Іван міг бути виноробом або торговцем спиртними напоями. Інший козак тієї ж сотні Васько Шостак, прізвище якого походить від однойменної українізованої польської назви (пол.szóstak) срібної монети XVI – XVII ст. вартістю 6 грошів. Виходячи з цього, Василь міг бути торговцем.

Козак Дівицької сотні Гаврило Вергун, прізвище якого походить від однойменного сорту тютюну. Ймовірно, таке прізвисько отримав чоловік, який курив або нюхав тютюн. Водночас, воно містить вказівку на рід занять людини. Так, засновник роду Вергун міг вирощувати тютюн.

Грицько Кошель (Кобилецька сотня) отримав своє прізвище від «кошеля» – виплетеної з лози або соломи великої круглої посудини для зберігання зерна, виробництвом яких він міг займатися. Схожого походження є і прізвище Дороша Гужви (Березанська сотня). Гужва – розпарена гілка у вигляді кільця для зв’язування чого не будь. Євтух Чуга (IV Ніжинська) – від однойменного довгого до колін плаща з коричневого сукна з великим коміром, що спадав на плечі і правив за капюшон, Омен Портянка (VI Ніжинська) тощо.

Ставали козаками і вихідці з духовенства, про що теж свідчать прізвища козаків Березанської сотні Ніжинського полку: Федір Попович, Василь Попенко.

Військова – походження прізвищ від назв озброєння, посади у війську чи уряді, щоденних необхідних козаку в поході речей тощо. Наприклад, Лавро Гайдук (І Ніжинська), Мартин Козак (ІІ Ніжинська), Павло Хоружий, Іван Джура (IV Ніжинська), Гаврило Стрілець (Носівсько-Кобизька), Іван Кривуля (ІІ Ніжинська). Прізвище останнього козака може походити від кривулі – важкої шаблі, схожої на ятаган. Цікавим є прізвище Остапа Шахвороста, що походить від назви запорозького бойового ціпа та Яцька Довбні – від назви молота, яким били в дзвін на Січі, сповіщаючи про загальну раду.

Топонімічна – прізвища походять від назв місцевості. Це можуть бути міста, містечка, села, хутори, ріки, озера, назви гір, урочищ і так далі. Такі прізвиська містили в собі інформацію про місце народження людини, його попереднє місце проживання або служби. Наприклад, Семен Березанець (І Ніжинська), який міг прибути до Ніжина з сусіднього села Березанка, Хвесько Мринський (м. Мрин), Грицько Безугловець (с. Безуглівка Ніжинського полку), Максим Уманець (м. Умань), Іван Галицький (Галичина), Петро Білоцерківець (м. Біла Церква), Кіндрат Переяславець (м. Переяслав), Грицько Волинець (Волинь), Федір Киян (м. Київ). У 1649 р. у Ніжинському полку служили наступні козаки-іноземці: Савосько Литвин – так в Україні називали вихідців з території сучасної Білорусії, що в минулому входила до складу Великого князівства Литовського; Семен та Антон Москалі (вихідці з Московського царства), Тиміш Донець (прибув до Ніжина з території вздовж течії р. Дон), Андрій Турчин (виходець з території Османської імперії), Мисько Дерман – «дерманами» в козацькі часи називали представників німецько-єврейських общин.

Прізвища, що походили від фізичних недоліків, вад чи каліцтва козака. Наприклад, Дацько Кривий, Федір Чорнозуб (І Ніжинська), Опанас Кривошия, Мисько Товстий, Павло Кукса (Кобелецька). Походження останнього прізвища пов’язане з «куксою», тобто обрубком, залишком покаліченої руки чи ноги. Вочевидь, Павло отримав поранення в руку й втратив частину пальців, що і сприяло виникненню такого прізвища.

Релігійна – від нехристиянської релігії, що сповідували козаки. До даної групи належав козак Дівицької сотні Степан Лютер, що був протестантом.

Анімалонімічна – прізвища походить від назв тварин чи птахів, на яких зовнішньо й поведінкою могли були схожі козаки: Нечипір Кішка (ІІІ Ніжинська), Яцько Муха, Федір Овод (Носівсько-Кобизька), Матвій Каплун (від назви кастрованого півня), Єхим Журавель (ІІ Ніжинська), Луцик Ворона (V Ніжинська), Іван Чиж (Березанська) та інші.

 Флоронімічна – від назв рослин, на яких були схожі козаки. До таких прізвищ відносяться: Іван Дереза (Дівицька) – дика, плетюча рослина; Грицько Бут (V Ніжинська) – від назви молодої зеленої цибулі; Васько Дубовик (назва гриба).

Прізвища, що походять від назв страв їжі. Наприклад, Гапон Гамоля (V Ніжинська) прізвище якого походить від однойменної назви каші з яблук з додаванням меду; Іван Кулага – пісна страва у вигляді густого киселю з борошна, іноді з ягодами та фруктами. Вочевидь, названі козаки гарно вміли готувати дані страви, або своїм характером і поведінкою викликали відповідні асоціації в оточуючих.

Прізвища, що виникли від рис характеру козаків Ніжинського полку. Наприклад, Андрій Душка (добра, чутлива людина) (Березанська); Іван Белич (світла, добра людина) (ІІ Ніжинська), Яцько Цмок (привітлива, доброзичлива людина) (Березанська).

Іронічна – прізвища, дані козакам побратимам за їх поведінку, часто диктувалися глузливою метою. Максим Скоропад (Дівицька) – козак постійно падав; Овсій Розумник (Дівицька) – кмітливий розумний хлопець, або ж навпаки; Іван Ломонос (VI Ніжинська) – під час бійки колись зламав супернику носа; Остап Водоп’ян (Березанська) – швидко п’янів при питті горілки. У 1732 р. у складі І Ніжинської сотні служив Конрад Пердун, а у ІІ Ніжинській сотні – Опанас Пердуненко, походження прізвищ яких пояснювати буде зайвим. Побратимом О. Пердуненка був Іван Односаленко, який отримав таке прізвисько за надмірну любов до смачного сала, яке їв щодня. У 1732 р. в Ніжині був козак Іван Мосцепан, прізвище якого походить від «Мосце Пане» –шанобливе звернення до кошового  отамана Січі. Був в той час у с. Комарівка й козак Данило, який через його жахливу вдачу й невезіння отримав від побратимів прізвисько Біда.

Прізвища, що походили від назв днів тижня, місяців, пір року, коли козаки народились чи з’явилися у Ніжинському козацькому полку. До такої групи належали козаки Іван та Петро з прізвищем Понеділок, які, вочевидь, саме в цей день долучилися до Ніжинського полку, або ж в цей день були записані до реєстру.

Іменна – прізвища, що утворилися від імен. Найчастіше від імені батька козака, рідше його діда чи іншого кровного родича. Наприклад, козаки Дівицької сотні Ніжинського полку: Андрушко Іваненко (син Івана), Фесько Мойсеєнко (син Мойсея), Ничипір Богданенко, Васько Стефаненко та інші.

 

                                                         Роман Желєзко – науковий співробітник

відділу «Поштова станція»

Ніжинського краєзнавчого музею імені І. Спаського

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *