Чому поштову реформу називають “Здохни, село!”

Чернігівська обласна організація Національної спілки журналістів України, Асоціація регіональних ЗМІ, редактори районних газет, журналісти інших друкованих видань прагнуть партнерської співпраці з поштовиками, відстоюють права та інтереси селян, борються за збереження місцевої преси та національного інформаційного простору загалом. Та керівництво «Укрпошти», реалізовуючи в області пілотний проект, представників ЗМІ не чує.

 

Головна пошта країни знищує пресу

Експериментальний пілотний проект «Укрпошти» з масовим закриттям сільських стаціонарних відділень зв’язку боляче вдарив по місцевій пресі. Передусім, по районних газетах: різко впали їхні тиражі. На черговому засідання робочої групи з реформування пошти при обласній раді озвучили невтішні результати експерименту: на 15–20% скоротилася кількість передплатників, селяни масово почали переходити на банківські картки для отримання пенсій, бо пересувні поштові відділення приїжджають у села, не дотримуючись графіків роботи. Періодику передплатники отримують із значним запізненням – через тиждень – два з дня виходу газет.

Жительці села Конотоп, що в Городнянському районі, Марії Андарал 90 років. Усе своє свідоме життя Марія Федосіївна передплачує районну газету. Чекає з нетерпінням кожен номер «Новин Городнянщини». Останнім часом з доставкою видання проблеми – і старенька хвилюється. Коли не принесли газету, просила доньку Ларису купити «НГ» в Городні, бо як же без улюблених «Новин Городнянщини»?

Подібна ситуація з доставкою газет і в Семенівському районі. У село Чорний Ріг пересувна пошта має приїжджати в середу і п’ятницю. Але графіка не дотримуються.

За словами редактора газети «Життя Семенівщини» Катерини Дикої, передплату друкованих видань на ІV квартал ніхто не проводить. Навіть не пропонують селянам передплачувати. Люди випали також і з графіка отримання пенсій.

Не тільки в Чорному Розі велике невдоволення так званою реформою пошти. У Хотіївці теж два тижні не отримують «районку». Губиться та із запізненням надходить періодика і в Заріччя, Залізний Міст, Медведівку, Жадове, інші села Семенівщини.

– Соромно перед літніми людьми, нашими передплатниками, – каже Катерина. – Поштовики їх обманюють, кажучи, що це редакція не додруковує газет. Роздаємо газету з редакційних запасів, вибачаємось. Звісно ж, розуміємо, чому селяни називають цю реформу «Здохни, село!».

2018 09 11 korop

2018 09 11 korop2

Коропський район. Реформоване поштове відділення на старій автозупинці

Районна газета «НК» в одній з публікацій розповіла про прикрий випадок, що трапився у селі Шестовиця Чернігівського району. Один із жителів не зміг упіймати поштову автівку та вчасно заплатити за комунальні послуги. Як результат – чималий штраф.

Голова районної ветеранської організації Анатолій Скуратович об’їхав майже всі населені пункти району, відвідав найвіддаленіші села й приміські. Побачене вразило його. Відтак президія ради ветеранів підготувала звернення до Президента України, прем’єр-міністра та голови Верховної Ради з проханням припинити поштове безладдя.

Користувачі мережі ФБ читають і перечитують, постять сатиричний антигімн поштовикам «Поштова «рехворма», написаний головою Комарівської ОТГ Юрієм Івановичем Кантуром із такими справедливими словами:

«Йде реформа пошти. Знову плачуть села.

«Економить» кошти братія весела.

Їм-то не звикати: вистачить готівки

На свої зарплати і нові автівки,

Котрі вчасно мають побувати всюди,

Де на них чекають престарілі люди.

Про духовну їжу. Хто підпише здуру

Не газету свіжу, а макулатуру?

Не в ім’я людини, не на благо преси –

У «рехворми» нині шкурні інтереси.

Думаєте, може, згущую я барви?

Гне прокльони кожен – від Сновська до Варви.

Люд піднявся дибки – то веління часу:

«Пробі!», – стогнуть Ріпки, Бахмач йде на трасу…

Ми ж не проти зміни! Просто до реформи

Дайте в Україні і моральні норми…».

Додати нічого. Про безладдя в поштовій галузі після пілотного експерименту написано лаконічно і точно.

Листоноші ховаються від селян

«Проблеми, що валом покотилися за колесами цих біло-жовтих службових автомобілів по дорогах наших сіл, ось-ось доведуть до точки кипіння терпіння місцевих мешканців. Телефони нашої редакції щодня буквально розриваються від людського обурення – багато передплатників не отримують вчасно «Носівські вісті» або ж і зовсім змушені змиритись із відсутністю улюбленої періодики, загубленої десь між плутаними ланцюгами сучасних схем поштового транспортування, – пише Тамара Даніш у публікації «Пошта для людей?». – А, між іншим, за доставку, і за саму газету гроші заплачено, і закономірне бажання та право клієнтів отримати її вчасно та у належному стані, а не порваною чи забрудненою як нерідко трапляється. Неабияк тривожить людей і те, що на свої цілком конкретні скарги чи запитання з цього приводу, які з багатьох інших аспектів діяльності та надання послуг Укрпошти, обґрунтовано-ділової відповіді від працівників пересувних відділень ще жодного разу не почули».

Жителі Степових Хуторів та довколишніх невеликих населених пунктів прагнуть докричатися до поштовиків, намагаючись врятувати сільське стаціонарне відділення. Літні люди не довіряють листоношам із пересувних відділень.

Катерина Григорівна Сеник із Степових Хуторів ледве пересувається по хаті й подвір’ю. Живе з хворими сином і донькою. Відколи сім’ю пограбували незнайомці, вони бояться відчиняти двері стороннім.

У Відрадному живе Ганна Степанівна Литвин. Сама не має здоров’я, обоє дітей та онук – теж інваліди. Вони теж не полишають свого двору. Не знають, хто і коли їм у вересні принесе пенсію.

Тривожно тепер багатьом немічним сільчанам у Носівському районі. Тяжкохворих, прикутих недугами до ліжка, літніх пенсіонерів (одне слово, калік і старців) у віддалених селах і хуторах Чернігівщини – сотні, тисячі. Коли до них доїдуть пересувні авто? Чи й доїдуть, якщо за дві години нові листоноші мають завершити всі справи в тому чи іншому селі?

Журналісти районної газети «Носівські вісті» хотіли розпитати в листоноші на ім’я Світлана (прізвище поштарки чогось втаємничене), що обслуговуватиме жителів Карабинівки, про все це. Та новоспечена працівниця, яку, за її словами, «люди шукатимуть по селу», заховалася в автівку й просиділа весь час, доки автомобіль не вирушив у дорогу.

Дарія Буренко вислуховувала мешканців Карабинівки і про їх благання «Не забирайте в нас хоча б листоношу» розповіла на сторінках «районки».

«Я передплачую три газети: районку і дві обласні. А як же не виписувати, що ж нам, пенсіонерам, залишається?», – запитував у кореспондента пенсіонер Іван Григорович Кошлал.

Людей бентежить, що квитанції на оплату комунальних послуг їм повертають без відповідних штампів про оплату, тільки з нерозбірливим підписом касира. Та й самі платежі проведені невчасно – відтак утворюються кругленькі суми заборгованостей. Це – велика біда для сільчан, які живуть на мінімальну пенсію.

«Хіба я не заробила за своє життя, щоб мені принесли пенсію в хату, – зі сльозами на очах запитувала 81-річна Віра Михайлівна Лобода з Карабинівки. – Де й коли я по селу шукатиму ту поштарку? Що це робиться в країні, за яку ми все життя потом і кров’ю боролися, а тепер вже й наші онуки? Маю на тілі ще й досі шрами від щебеню, який ночами розвантажували. Вони не дають забути, як важко тоді жилося, а зараз озирнешся навколо й бачиш, що легше не стало. У мене вже давно слабкі ноги, виходити з хати доводиться хіба що до автівки, що привозить продукти. Інколи і її доводиться через болячки пропускати. Тому наша листоноша, що продукти принесе прямо у хату, на вагу золота».

Цинізм поштовиків-«реформаторів» доводить сільських людей до відчаю і розпачу.

«Трибуна хлібороба» мандрувала селами

Тираж талалаївської районної газети «Трибуна хлібороба», який вийшов у світ 31 серпня, дійшов до читачів із значним запізненням.

– Телефонувала у Срібнянське відділення поштового зв’язку, яке обслуговує наш район. Та у вівторок, 4 вересня, до Срібного ще не довезли із Прилук ні районну, ні «Гарт», ні «Вісник Ч», – розповідає редактор газети Олександра Гостра. – Начальниця із Срібного з цього приводу нічого не могла сказати. Заступник директора філіалу з корпоративної мережі Чернігівської дирекції «Укрпошти» Олександр Бородавко, до якого мені радили звернутися у відділі передплати, не брав трубку.

«Чудово! Шановні ПАНИ, до кого звертатися далі?», – писала редактор.

Тираж «Трибуни хлібороба» лежав у Прилуках, де не могли вимірятися, хто ж її буде сортувати. Хоча гроші беруть вправно. У їхньому розумінні газета – як і пральний порошок, може і полежати кілька тижнів.

– Друкуємося ми в Талалаївці. Для селища забирають на місці. А ті, що на села, возять на Прилуки. Це вже багато років підряд. Раніше Прилуки розвозили по селах, а тепер везуть у Срібне, а звідти – по селах. Отакий сміх. У Срібне їх не довезли із Прилук. І врешті, коли я підняла ґвалт, їх віднайшли. Село Харкове розміщене на трасі Київ – Суми. Лишень 6 вересня туди добралася пересувна. Зібрався цілий мітинг. Колишня секретар сільради Ольга Хоменко ввімкнула телефон, щоб я чула те, що там відбувалося. Районку за 31 серпня привезли, але вони не знають, куди і скільки її давати. Роздали, як партійні газети у передвиборчий період, – кому дісталося, – розповіла Олександра Гостра.

За словами Олександри, «реформатори» намітили маршрути автівок навмання, не вивчаючи карти району.

– Село Новоселівка за 5 кілометрів від Харкового, куди зазвичай далі був маршрут пошти. Туди пересувна не поїхала, бо у неї маршрут на Зелений Гай – це село кілометрів 50 від Харкового в бік Конотопського району Сумщини. 5 вересня був маршрут пересувної Шевченка – Обухове. Шевченкове – за 2 кілометри від Харкового, куди також їздила завжди пошта по дорозі на Новоселівку (останнє село району і області), а Обухове – по дорозі на Бахмач!

Редактор вболіває, б’є на сполох, рятує «Трибуну хлібороба», а поштовикам байдуже: вони не відповідають за знищення місцевої газети. Як, до слова, й інших друкованих видань області.

До редакцій районних газет заходять селяни, обурені діями поштовиків. Люди хочуть вчасно отримувати передплачені видання, а не через тиждень – два після їх виходу у світ. Сільчани також телефонують і пишуть листи з проханням допомогти їм розв’язати цю нагальну проблему і припинити безлад із доставкою періодики.

«Гарт» – кожному передплатнику

Останнім часом постійно публікує звернення до читачів і обласний тижневик «Гарт». Редакція просить інформувати про невчасну доставку газети за такими номерами: (067) 916-78-89 і (098) 741-88-51 (з понеділка до п’ятниці).

«Гартівці» просять не вірити, якщо передплатникам кажуть, що надруковано недостатньо примірників (тому на всіх не вистачає). «Гарт» друкує, як і друкував раніше, стільки примірників, скільки їх передплачено. Редакція тижневика запевняє: «Гарт» кожен читач має отримувати щотижня.

Не всім передплатникам приносять цей тижневик у Петрівці, Єліному та Софіївці Сновського району, у Тарасівці й Михайлівці Коропського, у Клочкові, Кобилянці, Дніпровському й Брусилові Чернігівського, в Комарівці й Плисках Борзнянського, в селах Лопатні, Велика Вісь, Буянки, Малинівка Ріпкинського, в Авдіївці Сосницького, в Перелюбі Корюківського районів.

До багатьох населених пунктів «Гарт» надходить із запізненням. Через тиждень газета надходила у Березанку, Крути і Бурківку, що в Ніжинському районі.

У редакції «Гарту» я ознайомилася з величезним списком прізвищ передплатників, котрі телефонували з проханнями й претензіями щодо невчасного надходження газет. До одного із сіл області пересувна автівка не довезла аж 80 примірників тижневика.

«Гарт» втрачає передплатників, тираж газети значно знизився останнім часом.

«Гартівці» телефонують до дирекції «Укрпошти», озвучують скарги людей, просять дотримуватися графіків. А ще – в жодному разі не обманювати людей, що це редакція не додруковує «Гарт». Газету повинен вчасно отримати кожен її передплатник.

«Недолугу реформу призупинити!»

Спливає другий тиждень із дня засідання робочої групи при обласній раді, яка доручила Чернігівській дирекції ПАТ «Укрпошта» надати пропозиції щодо ефективної діяльності поштовиків.

– Невдоволення ж людей нікуди не ділося. Преса доставляється із запізненням, тож люди не планують передплачувати місцеві і обласні газети, – зазначав заступник Куликівського селищного голови Володимир Повозник. – Із платежами за комунальні послуги були, на жаль, такі випадки, що люди платять, а гроші не доходять до надавачів послуг.

За словами голови Тупичівської ОТГ Лариси Шовкової, листоноші пересувних відділень графіків не дотримуються, листи лежать по два – три тижні, замість трьох годин приїхали о 9.40, а об 11–ій уже поїхали. Комунальні платежі не проплачують, рахунок поповнити не можна.

– В зимку потрібно буде ще запускати поштового трактора, бо машини, там, де вони сьогодні їздять, не проїдуть. Якщо народ не сприймає цю реформу, отже, вона йде хибним шляхом, і необхідно зупинитися, провести аналіз і рухатися далі, – переконаний голова Іванівської ОТГ Сергій Гарус.

Ситуація в районах спричинила бунти селян. Протестували жителі села Атюша Коропського району. Нещодавно влаштували бунт бахмаччани. З вимогою зупинити поштовий експеримент до районного відділення «Укрпошти» прийшли голови сільрад, депутати і навіть голова районної ради Віктор Міщук.

– Пропоную призупинити цю реформу на Чернігівщині, бо ваші високі статки, ваша недолуга реформа лягає негативом на обласне керівництво, на керівництво громад, на керівництво районів, – пропонувала член робочої групи, депутат обласної ради Ірина Грозенко.

Доки всі втішаються обіцянками поштовиків, губляться не лише окремі газети, але й тиражі номерів, зривається передплатна кампанія.

Журналісти не вірять керівництву «Укрпошти», бо факти – річ уперта. Пілотний проект «Сільське відділення» згідно із підписаним Меморандумом мали б впроваджувати у трьох районах області – Чернігівському, Куликівському і Ріпкинському. Та красне слівце поштовиків – не сільце. Зміни відбулися вже в 19 районах із 22.

До 17 вересня, як пообіцяли представники «Укрпошти» на робочій нараді, обмежать експеримент трьома обумовленими районами. Пообіцяли вкотре і тут же забули: за кілька днів пересувні відділення поїхали на Прилуччину та курсують іншими районами області.

Враховувати інтереси людей

В останньому серпневому номері всі районні газети Чернігівщини оприлюднили свої вимоги у зв’язку пілотним проектом «Сільське відділення».

Масова ліквідація стаціонарних поштових відділень викликала серйозний суспільний резонанс. Результатом украй потрібної й давно назрілої реформи став, на жаль, брутальний наступ на свободу громадян і свободу слова. Люди, особливо сільських територій, обурені якістю роботи пересувних відділень, адже не впевнені, чи вчасно отримають пенсію, чи зможуть оплатити комунальні послуги, чи прийде свіжий номер передплаченого видання.

2018 09 11 redaktory

До редакцій місцевих друкованих ЗМІ надходять купи скарг і обурень, які керівництво «Укрпошти» не хоче враховувати, хоча декларує серед своїх цінностей «відповідальне ставлення до кожного клієнта, забезпечення високої якості послуг, гарантію надійності та оперативності».

Шукаючи не конфронтації, а порозуміння, журналістська спільнота області вимагає, аби керівництво ПАТ «Укрпошта» враховувало інтереси своїх клієнтів.

Вимоги газетярів – реальні й зрозумілі: дотримання пересувними відділеннями чіткого графіка руху й роботи на місцях; оприлюднення графіка руху пересувних відділень у періодичних виданнях, указавши прізвища, імена та контактні телефони поштарів, які обслуговують населені пункти; забезпечення доставки передплачених друкованих видань не пізніше ніж за три дні від дня виходу номера в друк; забезпечення доставку передплаченого видання в населені пункти з невеликою кількістю жителів згідно з графіком виходу газет, а не раз чи два на місяць.

Також керівництво «Укрпошти» має розробити й оприлюднити план роботи в осінньо-зимовий період, врахувавши географічні особливості Чернігівщини.

Під час проведення передплати на 2019 рік забезпечити рівні умови для всіх ЗМІ області.

Під час укладання договорів із редакціями передбачити відповідальність ПАТ «Укрпошта» за несвоєчасну доставку газети передплатнику.

Редактор газети «Прилуччина» Валентина Матвієнко навіть звернулася з особливим проханням до читачів «Прилуччини» і «Прилучаночки» – жителів сіл і селищ району про те, що ні в якому разі не можна зменшувати кількість передплатних видань у населених пунктах. В такому випадку може трапитися так, що навіть поштові пересувні відділення заїжджатимуть в села не регулярно, а за рідкої нагоди. Тому обов’язково слід передплатити газети на 2019 рік, попросити це зробити сусідів, родичів, знайомих.

– Цим самим ми завантажимо роботою листонош, не дамо можливості знищити поштову мережу і відправити в забуття наші села, – впевнена Валентина.

Голова Чернігівської обласної організації Національної спілки журналістів України, голова Асоціації регіональних ЗМІ Олександр Назаренко неодноразово зазначав, що редактори районних газет і весь журналістський загал прагне партнерської співпраці з поштовиками.

«Ми налаштовані на позитив. І в своєму зверненні минулого тижня наголосили, що підтримуємо реформу, але таку, яка враховує думку ваших клієнтів і наших передплатників. Ви ж самі засвідчили авторитет місцевих газет. Чому ж ним не скористатися для успіхів реформи? Натомість робите з нас провокаторів і ворогів», – написав він очільниці Чернігівської дирекції «Укрпошти» Олені Дорошенко.

Конструктивного діалогу з головними поштовиками, на жаль, поки що немає.

Ольга ЧЕРНЯКОВА, відповідальний секретар Чернігівської обласної організації НСЖУ

Джерело: Час Чернігівський

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *