Слово священика: Тяжка ноша хреста

У неділю 18-ту після П’ятидесятниці Церква нам пропонує розмислити над словами з Євангелія від Марка (8 глава, 34 стих – 9 глава, 1 стих), де автор передає слова Ісуса Христа, сказані Своїм учням. Спаситель наголошує на тому, якщо хто хоче слідувати за Ним, той повинен зректися себе, взяти свій хрест і тільки тоді йти за Ним. Таким чином, перше, що ми повинні зробити, це зректися себе. Що це означає? Це означає повністю відсікти свою власну волю. Як писав святитель Іоан Тобольський, людина повинна спрягати свою волю волі Божій, як соняшник завжди направлений до сонця. І як сонце рухається з сходу до заходу,  а соняшник протягом доби рухається за ним, так і воля людини повинна направлятися в бік волі Божої. Людині не завжди це подобається. Відчуваючи себе самодостатнім створінням, людина вважає, що вона сама має свобідний  вибір, який не від чого не залежить окрім її волі. Але від самого народження людина вже залежна від своєї природи, від суспільства і т. і. Для того, щоб людина мала сенс зречення себе, Христос говорить про хрест.

В християнському розумінні хрест являє собою і зброю, знамено перемоги життя над смертю, і символ, запоруку нашою майбутньої участі. У цьому сенсі ми повинні дивитися на хрест не як на форму, а на як внутрішній зміст. А він нам показує хрест як сукупність різних протиріч. Бо, як бачимо, в хресті і справедливий суд закону Божого, де за провину слідує покарання, і бачимо також прояв любові Бога до Свого творіння, де, наділивши його благодаттю, це творіння має спасіння.

Важливо, щоб ми не забували Хто був Розп’ятий на хресті і чому. Пам’ятаючи це, нам стає зрозумілим несення нашого хреста. І у кожного хрест різний, він дається по силам самої людини. Як господар по здібностям рабів роздавав «таланти» – одному п’ять іншому два, іншому один, так і хрест дається кожному різний – одному золотий, іншому срібний, іншому дерев’яний, у когось важкий, у когось легший, але у кожного по здібностям і силам.

Далі Христос говорить своїм учням: «Хто хоче душу свою спасти, той погубить її; а хто погубить душу свою заради Мене і Євангелія, той спасе її». Тут знову ми бачимо протиріччя, яке повинні синтезувати. В цих словах ми бачимо напрямок смислу нашого життя. Це означає, що життя християнина будується навколо Ісуса Христа і Його спасительної жертви. Якщо людина в цьому житті буде чинити не у відповідності до заповідей Божих, вона таким чином свою душу занапащає. А та людина, яка робить усе аби ці заповіді виконати, навіть наперекір своїй волі, своїм поглядам, навпаки, ця людина отримує життя від Бога.

Отже, возлюблені во Христі браття і сестри, наше земне життя – це тяжкий хрест боротьби з своїми гріхами і страстями, які хочуть погубити нашу душу якимись мріями чи бажаннями. Але Христос переміг гріх і його наслідок – смерть. Ми, християни, слідуючи за Христом Спасителем, будемо молити Його, щоб пронісши свій хрест ми отримали спасінні і життя вічне.

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *