4-го жовтня згасла “Заньківська зірка”

Минулося… Невже минулось.
Просяяло і відцвіло?
Ні! У безсмертя обернулось
Те, що безсмертям і було…
М.Рильський
Такі рядки присвятив Максим Рильський нашій славетній землячці, окрасі національної сцени і зірки театрального простору на зламі ХІХ – ХХ ст. Марії Костянтинівні Заньковецькій, життя якої обірвалось 4 жовтня 1934 р.
Народилась Марія Костянтинівна 4 серпня 1854 року в с. Заньки, поблизу Ніжина у родині дрібних дідичів Адасовських. З дитинства Марія росла чутливою до людської долі, і кожне оповідання бабусі, її пісні та приказки глибоко западали в душу вразливої дівчинки. Марія Костянтинівна не цуралась і свого села. Здається, не було жодної господи в Заньках, куди б вона не заходила від бажання поспілкуватися, ближче дізнатися про болі і радощі життя хліборобів. Так у її свідомість входили образи майбутніх героїнь, засновуючись на проникливому співчутті, на чистих почуттях і відчуттях, на безмежному багатстві народної творчості, виплеснутому у піснях, переказах, легендах, повір’ях. І це все ще в дитинстві сформувало у Мані любов до театру і пробудило перші здібності до акторської гри.
Але шлях до сцени не був легким. Батьки не підтримували вибір доньки, вважали, що ця діяльність є принизливою для дівчини. Тягу до світу театру Марії Костянтинівни відзначив свого часу молодий офіцер Хлистов, який побачив гру Заньковецької на ніжинських виставах. Закохавшись в саму дівчину він наобіцяв їй підтримки і допомоги, таким чином домігся руки молодої Марії. Так, в вісімнадцять років вона стала дружиною артилерійського офіцера. Але всі його обіцянки були лише пустим звуком. Не зміг зрозуміти він любові Марії до театру і зайняв сторону Костянтина Адасовського, батька Марії. Та все ж таки зустріч і одруження не були марними. Після весілля Олексій Хлистов і Марія Заньковецька вирушають до Бессарабії, де Марія зустрілась з Миколою Тобілевичем, майбутнім чоловіком і театральним колегою.
Не дивлячись на те, що Марія з дитинства брала участь у аматорських виставах, на професійній сцені її театральний дебют відбувся в 1882 році, коли їй було 28 років, і перша її вистава «Наталка-Полтавка» була поставлена в Єлисаветграді (Кіровоград).
Так і не знайшовши спільної мови з чоловіком, Заньковецька подає на розлучення і їх церковний шлюб розривається. Марія взяла всю провину за розлучення на себе, а за законами того часу це означало, що вона більше не зможе вийти заміж повторно. Так вона і не стала законною дружиною свого коханого Миколи.
Особисте життя з Садовським складалось також вкрай тяжко: постійні зради, скандали, докори. Таке життя вона були не легким, і тому Марія Костянтинівна розриває з ним всі стосунки у 1911 році, але кохання до Миколи Садовського несла у своєму серці протягом усього життя.
Світову славу актрисі принесли гастролі 1886-1887 років. Після того як один з виступів відвідав особисто Олександр ІІІ, Марії запропонували роботу в імператорському театрі з великим гонораром. Але запрошення не було прийнято, адже вже занадто любить і саму Україну і її театр, щоб все покинути і переїхати до Росії. Її серце назавжди заполонив рідний український театр, незважаючи на обмеження зі сторони царської влади. Спільно з іншими діячами українського театрального мистецтва Марія Заньковецька брала участь у створенні першого в Україні стаціонарного театру в Києві в 1906 році, а в 1908 році – Народного театру (сучасний Український драматичний театр імені Заньковецької у Львові).
З мужністю подолавши всі перепони на своєму шляху Марія Костянтинівна стає першою в Україні, кому в 1922 році присвоїли звання Народної артистки УРСР. За своє життя вона зіграла більше 30 ролей, а реалізм її гри був на найвищому рівні. Її гра захоплювала всіх глядачів і змушувала співпереживати своїм героям. Марія Заньковецька виступала з багатьма українськими театральними трупами, але найбільшу популярність як актриса вона отримала в трупах Марка Кропивницького, а пізніше – Миколи Садовського. Її друзями були майже всі відомі українські письменники, культурні діячі, вчені того часу, такі як І.Франко, М. Коцюбинський, Л.Українка, І. Карпенко-Карий, М. Кропивницький, М.Старицький, М.Грушевський, О. Богомолець та інші. Її талантом захоплювалися письменники (Толстой, Чехов, Рильський, Нечуй-Левицький та ін.), художники, академіки, співаки, режисери, композитор Чайковський та багато інших її сучасників.

Д.Бережняк, зав. художнього відділу НКМ ім. І. Спаського

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *