158-м років тому народився ніжинський художник – один з кращих баталістів (відео)

25 жовтня 1860 у славетному Ніжині Чернігівської губернії народився Микола Семенович Самокиш.

Дошкільні роки Миколи Самокиша пройшли в місті Носівка в родині діда по матері — чернігівського козака Дмитра Івановича Сеника. З 8 років Микола виховувався в Ніжині у батьків. Початкову художню освіту отримав в Ніжинській класичній гімназії у вчителя малювання     Р. К. Музиченка-Цибульського, у якого також брав приватні уроки живопису. Закінчив Ніжинський історико-філологічний інститут, створений на базі «Гімназії вищих наук і ліцею князя Безбородька», де в різні часи навчалися М. В. Гоголь, Є. П. Гребінка, В. М. Забіла,       А. М. Мокрицький, В. В. Тарновський-ст., Л. І. Глібов, Ф. Г. Стравинський.

Під час навчання у Петербурзькій Академії Мистецтв належав до українського гуртка митців, що ставив собі за мету відтворити історичні події і національні особливості з життя й побуту українського народу.

В період 3 1886 по 1889 навчався в Парижі, а по поверненню з-за кордону намалював кілька картин для Тифліського воєнно-історичного музею: «Баталія біля річки Іорі 1800», «Оборона Наурської станиці 1774», «Бій під Авіляром», після цього здобув ім’я баталіста.

В кінці 1890-х і на початку 20 століття часто приїздив в Україну, зокрема у Харків, де брав участь у виставках. З 1898 разом з                             С. Васильківським працював над альбомом, що мав бути продовженням Шевченкової «Живописной Украины» — «Из украинской старины», з текстом Д. Яворницького (1900). Другий альбом «Мотиви укр. орнамента» (1902)  опрацював сам.

У спадщині Самокиша лишилися численні графічні роботи, з яких значна частина на батальні сюжети, виконані аквареллю, тушшю і олівцем. Виконав кілька тисяч книжкових ілюстрацій, застосовуючи в них малярські засоби, зокрема ілюстрував українські книги: оповідання Марка Вовчка, повість «Микола Джеря» І. Нечуя-Левицького, «Думу про Джуру», «Тарас Бульба» М. Гоголя та інші. Ілюстрації були розміщені у різних журналах, найбільше в українському «Мисливець та рибалка» (1928) та російських «Нива» (1910, 1912, 1914-45, 1917), «Солнце России» (1914 — 1916) .
Для творів Самокиша властива багатофігурність і динамічність композиції; його мистецька спадщина (понад 10 000 малюнків і графіки) зберігається в музеях України, Росії й у приватних колекціонерів.

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *