Майстри Чернігівщини зібрались на семінар «Українська народна казка»

Семінар-виставка для майстрів з лозоплетіння, соломки та рогози «Українська народна казка»

КЗ «Обласний центр народної творчості» ЧОР 31 жовтня 2018 року проводив семінар-виставку для майстрів з плетіння (лоза, соломка, рогоза) на тему «Українська народна казка». Мета заходу – збереження національних традицій, промислів та ремесел; популяризація творчих здобутків; поширення кращого досвіду роботи; новітніх методик та прогресивних форм роботи керівників гуртків; підтримка розвитку творчого потенціалу майстрів-аматорів, молоді Чернігівщини; забезпечення якісної підготовки до участі у обласних виставках-конкурсах. Захід проходив у приміщенні ресторанного комплексу «Колиба», повідомляє Обласний центр народної творчості.

34 учасники семінару з Чернігова та області прослухали доповіді провідних фахівців та майстрів народного мистецтва Чернігівської області. Під час семінару спікери поділилися з присутніми досвідом з питань сучасних тенденцій розвитку ремесла «плетіння», планування діяльності щодо його організації. Було акцентовано увагу на розробці сучасних майстер-класів.
Відкрила семінар директор КЗ «Обласний центр народної творчості» ЧОР Юлія Солонець. «Коли людина зрозуміла, як сплести з рослинної сировини миску, кошик чи корзину, це був величезний крок вперед у розвитку її особистості, здатності мислити, адже при виготовленні будь-якого плетеного виробу, треба мати конструктивне мислення, — розповідає про вид ремесла Юлія Солонець, — Тільки подумайте, щоб виплести гарний кошик, треба знати й володіти вісімнадцятьма техніками плетіння».
Про важливу роль плетіння в розвитку декоративно-ужиткового мистецтва розповіла провідний методист з виставкової діяльності та розвитку народних ремесел і художніх промислів Маріанна Ваценко. «Досвід і практика керівників студій показала, що інтерес до плетених виробів з лози, соломки, рогози постійно зростає, діти цікавляться народними звичаями і традиціями рідного краю».
Науковий співробітник Чернігівського обласного історичного музею ім. В.В.Тарновського Глухенька Оксана Вікторівна розповіла про історію розвитку лозоплетіння на Чернігівщині. Вона зазначила, що Чернігівщині належало перше місце серед інших губерній, де займались цим промислом. Промисли розміщувались по селах, де у 1913 р. працювало близько 6 тис. кустарів. Цей вид промислу охоплював 73 населенні пункти губернії: 74% усіх дворів, зайнятих плетінням, і 83% усіх плетільників знаходилось у Остерському повіті. Провідне місце займали також Суразький та Чернігівський повіти. 92– 94% всіх кустарів походили з селян.
На початку розвитку промислу виплітали тільки кошики, потім почали виплітати дорожні валізи. У с. Євминка Остерського повіту плели меблі. Плетені меблі також робили у Количівці.
Довгий час лозові меблі робили тільки в Чернігівській губернії, а тому майстри – меблярі мали добрі заробітки, оскільки не мали конкурентів.

Плетіння було глухе та ажурне. Ажурне плетіння застосовували переважно при плетінні меблів.

На початку 30-х років лозоплетіння з кустарного промислу перетворилось на фабричне виробництво.
Цей вид промислу і сьогодні існує в окремих регіонах області, зокрема в Менському, Куликівському, Чернігівському, Сосницькому, Новгород-Сіверському та інших районах, де в основному працюють майстри-кустарі одиночки.
Про сучасний стан народних ремесел Чернігівської області доповідав голова Чернігівського обласного Осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України, Заслужений працівник культури України Мороз Володимир Іванович. В своїй промові він наголосив на тому, що народні промисли розвиватимуться лише за умови припливу нових, свіжих сил, молодого талановитого поповнення, яке продовжуватиме справу заслужених майстрів.
Чернігівська земля здавна славиться народними майстрами, які з покоління в покоління передають свої здобутки у вишивці, гончарстві, ковальстві, лозоплетінні, плетінні із соломи та рогози, ткацтві тощо.
Отже перспектива розвитку цього виду ремесла буде при таких умовах:
• надання державної підтримки суб’єктам підприємницької діяльності в галузі народного мистецтва та художніх промислів;
• відновлення матеріально-технічної бази підприємств народних художніх промислів, оснащення їх новітніми технологіями виробництва та будівництво нових;
• формування сучасної національної індустрії виробництва традиційної художньої продукції;
• створення правових умов для соціального захисту майстрів народного мистецтва та художніх промислів;
• підтримка та розвиток народних художніх промислів на селі;
• реалізація комплексу культурно-мистецьких програм і проектів у сфері традиційної культури.
Про різновиди технік плетіння з лози доповідала Гончар Лідія Іванівна, керівник студії плетіння (художні вироби із лози, соломки, рогози) КЗ «Обласний центр народної творчості» ЧОР, член Національної спілки майстрів народного мистецтва України. В своїй промові вона розповіла про мистецтво лозоплетіння, поділилась власними творчими напрацюваннями.
З доповіддю про використання новітніх проектів для розвитку народних ремесел перед присутніми виступила провідний методист КЗ «Обласний центр народної творчості» ЧОР з питань новітніх та комп’ютерних технологій Чичаєва Ірина Григорівна, розповівши за яких саме умов буде розвиток цього ремесла. Ірина Григорівна розробила з слухачами семінару зразок інноваційного проекту розвитку народних ремесел.
Корнєва Анастасія Олександрівна, провідний методист з питань нематеріальної культурної спадщини виступила з доповіддю «Народне ремесло – рогозоплетіння». Під час доповіді було проаналізовано та продемонстровано технологію рогозоплетіння майстрів з міста Батурин Чернігівської області.
Про різновиди технік плетіння з соломки, опис їх з метою збереження, використання в практичній роботі була доповідь майстра з плетіння соломки Гачегової Ніни Федорівни.

Досвідчений керівник гуртка лозоплетіння Ніжинської станції юних техніків Старостенко Світлана Василівна презентуючи роботу гуртка, поділилась досягненнями та планами на майбутнє.
Підводячи підсумки роботи майстри, керівники гуртків висловили вдячність організаторам, а також зауважили про необхідність проведення аналогічних семінарів, оскільки вони є значимими у підвищенні фахового рівня.
Учасники семінару отримали приємні враження та позитивні емоції.

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *