Вперше з усіх куточків Європи та України археологи з’їхались до Ніжина

23 листопада Древній Ніжин відкрився для шукачів історії, для тих, хто вміє повертати час назад і відкривати таємниці століть – для археологів. З усіх куточків України, Німеччини, Великої Британії, Бельгії, Польщі завітали видатні вчені, дослідники, теоретики і практики археологічної науки до Ніжинського державного університету імені М. Гоголя на І Всеукраїнський археологічний з’їзд, головним організатором якого є Інститут археології НАН України. 

Даний з’їзд є знаковим для всієї історичної спільноти, адже таким чином відроджується «історична традиція» 150-річної давності. Зазначимо, що 150 років тому, в листопаді 1868 року почав засідати підготовчий комітет, який готував перший археологічний з’їзд. Крім того, що в 1908 року, в Чернігові, тобто 110 років тому проводився останній такий з’їзд в Україні (в 1911 р. був ще з’їзд у Новгороді, а в 1914 р. у Пскові він не відбувся). Тож Ніжин для проведення  І Всеукраїнського археологічного з’їзду був обраний не випадково і саме тут відродилась традиція загальнодержавних археологічних з’їздів.

З 23 по 25 листопада більше 100 археологів ділитимуться своїми звітами про проведення розкопок та розповіли про свої відкриття, а їх в цьому році на ниві археології було дуже багато.

Археологічний з’їзд розпочався з пленарного засідання. Уже традиційно першим поважних гостей привітав Ніжинський хор «Світич».

Після чого слова вітання висловив ректор НДУ ім. М. Гоголя Олександр Самойленко: «Для нас велика честь і відповідальність приймати таке поважне наукове зібрання. Ніжинський державний університет один з найстаріших навчальних закладів України, адже ми вже відсвяткували 200-річчя від дня заснування. Ті традиції, які закладались в нашому університеті ми намагаємося підтримувати сьогодні. Дуже вдячні керівництву Інституту археології НАН України за ту довіру, яку вони нам надали – приймати сьогоднішнє зібрання. Останніми роками і Ніжинський державний університет проводить активну роботу в археологічній діяльності, зокрема завдяки діяльності спільної наукової лабораторії, яка створена за підтримки Інституту археології. Почались активні пошукові роботи та дослідження в першу чергу звичайно рідного краю і багато відкриттів ще попереду».

Валерій Салогуб, секретар Ніжинської міської ради, у свою чергу висловив щиру вдячність науковцям за те, що звернули увагу на древнє місто Ніжин, і що таке поважне представництво буде працювати в Ніжині протягом трьох днів на благо історії всієї країни. «Цей Всеукраїнський з’їзд свідчить про те, що дійсно зроблена велика робота для того, аби ім’я Ніжина зазвучало в науковій думці по всій Україні. Позитивно хотів би відзначити те, що не тільки проведення розкопок  та пошуки історичних джерел цікавить ніжинських археологів. Вони беруть активну участь у громадському житті, розвивають інші напрямки діяльності». Також секретар міської ради зауважив, що у 2016 році міською радою було прийнято міську цільову програму підтримки археології і результат сьогодні говорить сам за себе – нові відкриття та здобутки. Він підкреслив, що можливо Ніжин би не досяг такого рівня, якби не робота ентузіаста, науковця, нашого колеги Михайла Булигіна, якого на превеликий сум нема з нами, але справа його живе.

Також висловився і Віктор Чабай, директор Інституту археології НАН України, член-кореспондент НАН України: «Ми, археологи України, давно не збиралися, а нас – близько 300 осіб. Це дуже мало, але все ж необхідно брати участь у таких з’їздах, щоб підбити підсумки наших лабораторних, аналітичних та польових робіт, щоб намітити подальші шляхи наших досліджень».

У ході пленарного засідання відбулась презентація монографії «Мальтійська конвенція і превентивна археологія у Європі й Україні (дослідження та матеріали): 25 років переглянутої Європейської конвенції про охорону археологічної спадщини». Представляв її автор Олександр Малишев, старший науковий співробітник, кандидат юридичних наук Інституту держави і права імені В. М. Корецького НАН України. Він зазначив, що це жанр вузькоспеціалізований, але ознайомлення з даною монографією є дуже важливим для українських археологів. «Для тих, хто хоче розібратися ґрунтовно, що таке археологічне право, я думаю, що моя книга буде в пригоді», – підкреслив автор та розповів, що планує далі продовжити цикл монографій, і вже працює над новою, прийнятою у 2017 році Нікосійською конвенцією ради Європи. «Це повністю революційний документ про правопорушення по’вязані з культурними цінностями», – звернув увагу присутніх Олександр Малишев.

Благословив на плідну роботу учасників археологічного з’їзду отець Михаїл, настоятель Ніжинської Покровської церкви: «Говорячи про археологів, я згадую нашу цікаву сторінку життя, коли наші ніжинські археологи робили розкопки у дворі церкви. І це була така гарна, цікава, і взаємокорисна співпраця. Сьогодні у моєму святому куточку, де я кожного вечора молюся, простим шматком скетчу до однієї з ікон прикріплений старовинний кований простий цвях. Але для мене він – велика святиня, адже був знайдений у дворі храму, коли я тільки но приїхав до Ніжина. Це символ нашої глибинної історії, нашого глибокого коріння і духовності».

За словами одного з організаторів з’їзду, керівника ГО «Ніжинське археологічне товариство» Івана Кедуна зараз вітчизняна археологія перебуває на етапі свого активного розвитку, впроваджуються різноманітні технології, працюють різні експедиції. За час незалежності України виросло покоління археологів та заклалися нові підвалини. Це дає можливість зробити деякі підсумки й поділитися досвідом. Тож відповідно було прийнято рішення відродити традицію проведення загальнодержавних археологічних з’їздів. Вони тепер називатимуться Всеукраїнськими.

Після пленарного засідання відбувся круглий стіл «Археологія інформаційної доби». Саме на ньому заступник міського голови Ігор Алєксєєнко у своїй промові наголосив про необхідність створення в Ніжині історико-культурного заповідника  та поділився напрацюваннями міської влади на шляху його створення. Запропонував археологічній спільноті підтримати проект по створенню заповідника. «Уже більше, ніж 10 років Ніжин, як культурна, наукова, тепер вже і археологічна столиця Лівобережної України бореться за статус Державного історико-культурного заповідника. До цього часу нам не вдалося пробити «бюрократичний мур», але продовжуємо це робити і маємо всі підстави для цього. Побувавши в нашому місті, ви мабуть змогли пересвідчитись в тому, що це одне з небагатьох міст України, яке заслуговує носити цей статус. Через те звертаюсь до вас з проханням при підведенні підсумків нашого з’їзду, можливо буде підписана підсумкова декларація за результатами роботи, звернутись зі свого боку, як представників з’їзду до Кабміну, Міністерства культури підтримати наше чергове клопотання про присвоєння Ніжину заслуженого статусу», – висловився Ігор Алєксєєнко.

Подальша робота з’їзду проходитиме у форматі тематичних секцій та круглих столів. Формування тематичних секцій відбудеться на підставі аналізу отриманих тез доповідей. Круглі столи будуть присвячені питанням охорони археологічних пам’яток та проблемам популяризації археологічної науки. Також планується проведення 9 тематичних секцій, які будуть розподілені за періодами археологічних досліджень та методами вивчення. Свої напрацювання представлять як досвідчені, відомі в Україні археологи, так і молоде покоління.

 

Марина Волинець

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *