Колоски, хліби та квіти несли ніжинці до пам’ятного знаку Жертв Голодомору. ФОТО

Колоски пшениці і хліб – це те, що 85 років тому могло би врятувати мільйони українців – цього дня, 24 листопада, їхні нащадки несуть до пам’ятних знаків. Цього дня за традицією оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання, після якої мільйони українців запалили  свічки біля меморіалів Голодомору та у вікнах домівок, у пам’ять тих, хто у 1932-1933 роках загинув внаслідок геноциду.

Кожен українець знає, що голодомор в Україні був штучним, що продукти в людей відбирали силою. І тривало це жахіття – 17 місяців… За цей час загинуло близько 4 млн чоловік (за деякими оцінками 12 млн). Середня тривалість життя українців 1933 р. становила 7,3 року в чоловіків і 10,9 – у жінок. Навесні 1933-го від голоду вмирали 17 людей щохвилини, 1000 – щогодини, майже 25 тисяч – щодня.

Українські історики називають різну кількість жертв Голодомору. При цьому прийнято враховувати і потенційна кількість не народжених українців. У цьому випадку цифра сягає 12 мільйонів чоловік. Безпосередньо в період 1932-1933 років загинуло від 4 до 8 мільйонів чоловік. Загинуло людей більше, ніж на війні.

Аби вшанувати пам’ять про загиблих, ніжинці зібрались на мітинг-реквієм біля пам’ятного знаку Жертв голодомору та політичних репресій, що знаходиться  по вулиці  Покровській.

Люди стояли зі свічками в руках та квітами, а біля пам’ятного знаку вже символічно лежала буханка хлібу.

Заупокійну літію  за спокій душ померлих відслужили настоятель Свято-Покровського храму протоієрей Михаїл Якубів та настоятелі інших храмів. Після  промови святого отця,  хвилиною мовчання вшанували пам’ять померлих, та поклали квіти до пам’ятного знаку. Дехто з ніжинців клав хлібинки та колоски до підніжжя пам’ятного знаку. І кожен, низько кланяючись,

Фото Лілії Журко

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *