Ніжинка отримала Міжнародний диплом за кращий «Народний спів»

За сприяння Міністерства культури України 22 листопада у колоній залі Київської міської ради проходив шостий Міжнародний фестиваль-конкурс “Україна – це ми”. Захід зібрав талановиту молодь для визначення кращих виконавців. Місто Ніжин, та Гоголевий виш представила Ірина Шевченко, яка отримала диплом першого ступеня в номінації “Народний спів”.
Про враження від конкурсу журналісти сайту «Нежатин» вирішили особисто поспілкуватись з Іриною.

Яку Ви пісню обрали для виконання?

Для виконання я обрала українську народну пісню “Грушечка”. Вона мені дуже подобається, і я взагалі вважаю, що кожна людина повинна робити те, що в неї найкраще виходить. Завдяки правильному вибору ми не «закопуємо» дароване Богом, а навпаки – примножуємо здібності. Окрім того людина приносить користь оточуючим: моральну чи матеріальну в залежності від здібностей.

Що особисто для Вас означає її зміст?

Для мене в цій пісні є багато спільного з моїм внутрішнім світом, адже як кожна людина я закохувалася, і мала дівочі сльози на подушці, та журбу. Але крізь пережите юне кохання, можу впевнено сказати, що в нашому житті всьому свій час: є час для навчання, є час для створення сім’ї, і головне не поспішати і розуміти, що ваше від вас нікуди не дінеться. Але я людина творча, і можу запевнити, що нерозділена юна закоханість додає особливих барв у відтворенні слухачеві ліричних творів.

Чому Вам подобається виконувати пісні саме в «народному» жанрі?

Коли я виконую народні пісні, я відчуваю силу в голосі, яким можу керувати. У той час в серці відчуваються приємні хвилювання, які переростають в задоволення. Все через те, що така манера виконання в мене виходить, і з кожним разом виходу на сцену я розумію, що закладене природою важко заглушити, навпаки – потрібно тільки розвивати.

На що надихнула Вас ця номінація?

Для мене ця номінація дуже важлива, адже кожна моя перемога – це не тільки моя перемога, адже завдячуючи всім викладачам факультету культури та мистецтв, особливо викладачу вокалу Валентині Іванівній Коробці, я отримала цю гідну нагороду. Коли ти після виступу спілкується з членом журі і він говорить тобі: “Я вам повірив”, то це багато чого вартує. І в тебе знову з’являється сила та бажання працювати, адже я обрала таку професію, в якій самовдосконалення взагалі не має меж.

Чи є у Вас вже плани на наступний конкурс?

На даний момент планів саме на конкурс немає, але це все може швидко змінитися. Просто моя концертна діяльність досить активна, і в наступному місяці маю вже 10 запрошень для виступу. Я завжди відкрита для різних благодійних заходів, і мені дуже подобається дарувати радість та світло оточуючим людям. Взагалі я колись усвідомила, що виходити на сцену – це велика честь, тому треба цінувати кожну секунду часу свого виступу, і бути максимально щирою з глядачем.

Я хочу висловити слова вдячності своєму рідному факультету культури та мистецтв, також найкращому ректору – Олександру Григоровичу Самойленко, за те, що він завжди щиро вітає та підтримує мене у всіх моїх досягненнях – це надзвичайно приємно. Але найголовніша в моєму серці подяка Господу за те, що Його милість, захист та благодать супроводжує мене по життю, відкриває нові шляхи та закриває хибне. Всім бажаю творити добро наскільки може ваша рука, та ніколи не скупитися на добрі слова підтримки оточуючим.

Спілкувалась Марина Волинець

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *