145 років тому, в грудні 1873 року, у Львові було засноване Літературне товариство ім. Шевченка, яке у 1892 році перетворюється у справжню багатопрофільну академію – Наукове товариство ім. Шевченка (НТШ).
Отже, з літературно-історичних джерел маємо:
“Українська наука зобов’язана О. Кониському здійсненням надзвичайно важливої справи: 1873 року він разом зі своїм близьким другом, колишнім кириломефодійцем Д. П. Пильчиковим, на той час викладачем полтавського кадетського корпусу, зібрали гроші на купівлю у Львові друкарні для новоутворюваного Товариства ім. Шевченка; в утворенні фонду взяли участь грошовиті меценати Є. Милорадович та М. Жученко й сам Кониський. Він через п’ятнадцять років, 1889 р. наполіг на зміні структури товариства з метою скасування його комерційної діяльності й перетворення його в Наукове товариство імені Шевченка. По смерті письменника Товариство одержало за його заповітом ще десять тисяч карбованців” [ 1, 11]
Олександр Якович Кониський (1836 – 1900) народився у селі Переходівка Ніжинського району Чернігівської області. Він перший біограф Шевченка, написав книгу: «Тарас Шевченко – Грушівський: Хроніка його життя» (перші видання 1898, 1901, перевидання 1991, 2014 р.р.) Автор духовного гімну «Молитва за Україну» («Боже великий, єдиний, нам Україну храни»)
Дитячі роки життя пройшли у Ніжині, де він навчався у повітовому училищі, а вчителем у нього був Іван Максимович Сошенко, товариш Т.Г.Шевченка, що допоміг йому визволитись з кріпацької неволі. Ось так він описує роки навчання в своїй книзі: – «Ще як був я дитиною і ходив р. 1845 учитися до повітової школи у Ніжині, де той самий Іван Максимович Сошенко був учителем «чистописания и рисования». [4]
18 серпня 2016 року, з нагоди відзначення 180-річчя з дня народження Олександра Яковича Кониського в місті Ніжині було встановлено пам’ятний знак, а в селі Переходівка, де він народився, меморіальну дошку.
«Товариство створено в 1873 році у Львові за ідеєю подвижників відродження Сходу і Заходу України. Ініціативу його створення на підавстрійських теренах в Галичині пов’язують насамперед з іменами історика Володимира Антоновича і письменника Олександра Кониського».
«Після першого етапу розвитку, пов’язаного з розбудовою видавничої літературної діяльності, Товариство за оновленим статутом, прийнятим у 1892 році перетворюється у справжню багатопрофільну академію наук (з незмінним пріоритетом до проблем українознавства).
Упродовж більшої частини історії НТШ його структуру визначали три секції: історично-філософська, філологічна, та математично-природописно-лікарська. З 1892 року, з появою першого тому “Записок НТШ”, а далі й інших серійних наукових збірників, розпочалася наукова розбудова Товариства. Поступ здійснено під головуванням Михайла Грушевського (1897-1913): великого розмаху набрав випуск численних серійних і монографічних видань.
Товариство координує діяльність українських вчених, розсіяних в різних країнах: Франції, Німеччині, Великобританії, Польщі, Словаччині, Румунії та інших державах Європи за межами України.
Наймасштабнішою слід визнати діаспорну діяльність Товариств США з головним центром у Нью Йорку.
Товариство діє на теренах США, утворені Осередки НТШ в Чикаго, Філадельфії, Вашингтоні, Детройті, Клівленді, Пітсбургу. Одним із чільних конференційних проектів НТШ-А є щорічні Шевченкознавчі конференції.
Центром Наукового товариства ім. Шевченка в Канаді (НТШ-К) є Торонто. З часу свого заснування (1949) НТШ-К веде суттєву конференційну діяльність. Під егідою Товариства вийшло десятки томів праць і збірників.
Товариство має територіальні Осередки НТШ в Едмонтоні, Оттаві, Монтреалі.
І на сьогодні НТШ – це основана на власній методології громадська академія наук з розгалуженою системою освячених більш як віковою традицією наукових видань з проблем гуманітарних та стислих наук та штатною інфраструктурою для забезпечення творчого процесу (бібліотека, архіви, конференц-зали, комп’ютерний осередок, друкарня, книгарня, оргтехніка). Відповідно до засад свого статуту, сформованих більш як сто років тому, НТШ спрямовує науковий потенціал вчених на відродження та модерне становлення Української нації та її Державності». [2]
Література:
1. Смілянська В. Біограф та його «хроніка» // Тарас Шевченко-Грушівський, хроніка його життя. – К., ТОВ «Кліо», 2014. – С. 9-30
2. Історія Наукового товариства ім. Шевченка [Електронний ресурс] // Наукове товариство ім. Шевченка: онлайн-журнал. — Режим доступу: http://ntsh.org/history
3. Довідник з історії України (А -Я): Посібн. Для серед. загальноїосві. навч. закл. / за заг. ред. І. Підкови, Р. Шуста. – 2-ге вид. допов. – К.: Генеза, 2001. – 1136 с.
4. Олександр Кониський «Тарас Шевченко-Грушівський, хроніка його життя» – К.: Видавництво художньої літератури «Дніпро», 1991.
Досліджував краєзнавець Микола Самко
