Відповідно до Угоди про асоціацію з Європейським союзом Україна взяла на себе зобов’язання з 2026 року відмовитися від використання захищеного географічного зазначення «коньяк» (від назви французького міста Коньяк) для продукту вітчизняного виробництва. Замість «коньяку» повинен вживатися або термін «бренді», або нова назва, яка поширюватиметься лише на українську продукцію.
У зв’язку з цим було організовано громадське онлайн-голосування, під час якого українці вибирали нову назву для улюбленого напою. У результаті понад чверть опитаних (25,6%) проголосували за те, щоб він називався «Український бренді» або «Бренді України».
На другому місці – назва «Бурштин»/«Бурштінок»/«Бурштіняк» (9,4%), а на третьому – «Гайстер» (8,5%). У ході голосування було отримано понад 16 000 відповідей і десятки пропозицій.
І хоча для більшості звістка про зміну назви стала скоріше приводом для жартів, за всім цим стоїть цілком серйозне юридичне підґрунтя. Олена Полосьмак, керівник практики інтелектуальної власності юридичної фірми Pravovest, розповіла Mind про те, що важливо враховувати підприємцям, коли вони вибирають назву для свого продукту, і як правильно її захищати.
З чого все почалося? Переговори щодо Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом тривали близько трьох років. У 2016 році економічний блок Угоди набрав чинності.
Україна взяла на себе багато зобов’язань щодо гармонізації свого законодавства з європейськими нормами. Якщо все виконаємо – отримаємо європейську державу (хоча б у частині регулювання економічних відносин) і зможемо майже без обмежень ввозити свою продукцію в країни ЄС.
Однією з таких вимог для України є заборона вітчизняним виробникам використовувати для позначення своєї продукції захищені в Європі географічні зазначення (зазначення походження товарів).
Євросоюз надав Україні перехідний період у 10 років. Таким чином, 2025 рік стане останнім, коли на полицях українських магазинів можна буде зустріти «коньяк», вироблений в Одеській області, або «пармезан» родом з Полтавщини. І ще доведеться переглянути понад 3000 таких назв. В основному це алкоголь і сири.
Втім, багато виробників уже відмовилися від використання охоронюваних географічних зазначень – для можливості експорту своєї продукції до Європи і для поступового перенавчання споживачів в Україні.
Що приховує «продуктова географія»? Через збіг географічних, економічних і культурних чинників, за деякими регіонами закріпилася слава найкращих у певній сфері. Наприклад, ми частіше будемо очікувати високої якості від французького вина, ніж від польського, або охочіше купимо сир зі Швейцарії, ніж з Туреччини.
Хоча вироблене у Франції вино не обов’язково буде кращим за польське чи українське. Цінності бренду додає саме географічне розташування виробника. І багато компаній, які не випускають ні шампанське, ні коньяк і не використовують відповідну сировину або технологію, маркують свої товари відомими назвами, залучаючи таким чином додаткових споживачів.
З метою захисту власних виробників (тобто робочих місць і доходів своїх співвітчизників), багато країн завзято відстоюють виняткові права на використання відомих географічних зазначень.
Як об’єкт інтелектуальної власності «зазначення походження» згадується ще в 1883 році в Паризькій конвенції про охорону промислової власності, далі – в 1891 році у Мадридській угоді про припинення неправдивих або таких, що вводять в оману, джерелах походження на товарах і Лісабонській угоді 1958 року про національну охорону найменувань місць походження та їх міжнародної реєстрації.
Як захистити назву продукту? Для того щоб домогтися правової охорони для своїх товарів стосовно географічного зазначення, виробник повинен довести, що ці товари мають унікальні властивості.
Наприклад, певний сорт винограду, вирощений на певному типі ґрунту, сонячні промені на який падають під певним кутом. І поєднання цих факторів може бути забезпечене лише в одній провінції у Франції. Далі, цей виноград має бути перероблений за певною технологією. І тільки тоді цей продукт може називатися «шампанське», «коньяк» і т. д.
Серед найпоширеніших товарів, що охороняються таким правовим способом – алкогольні напої, мінеральна вода, сири, м’ясна продукція, масла. Україна в цій сфері, незважаючи на наявність історичних традицій, майже не використовує даний правовий механізм.
Що охороняють в Україні? Наразі в Держреєстрі назв місць походження та географічних зазначень походження товарів України містяться дані про 45 охоронюваних географічних зазначень (крім 3110 географічних зазначень ЄС, які охороняє Україна відповідно до Угоди про асоціацію). Але з них лише 26 – безпосередньо українські.
Як не дивно, в нашій країні захищаються найменування «Русская водка» і «Чача». А ось ані «Української горілки», ані «Медовухи» чи «Українського меду» (країна займає лідируючі позиції з виробництва меду в світі), «Українського сала» та інших продуктів, які вже популярні в Європі або можуть ними стати – в реєстрі немає.
Тому українським підприємцям варто було б активніше працювати над створенням і розвитком власних унікальних історичних брендів, а не використовувати для своїх товарів вже давно популярні у світі назви зарубіжних продуктів.
