“Цибулеві” проблеми України та світу: що було, що буде і коли ринок заспокоїться

З’ясовуємо, чому вартість популярного овочу в нашій країні за останні місяці зросла в шість разів, а світові ціни – утричі… за тиждень, повідомляє Укрінформ.

“Українська цибуля таки обігнала американський долар. Дякуємо! Пишаємося!”.

“Схоже, золотовалютний запас країни вже треба формувати в цибулі – немає загрози знецінення”.

“Які там біткоїни! Цибуля – ось де реальні відсотки!”.

“Цибуля – це нова нафта”…

“Діалог: “- У мене є цибуля”… “- Вже їду!”.

Посмотреть изображение в Твиттере

Вісті в під’їзді@Visti_V

Прочитала, що цибуля — нова ознака багатства та достатку💰

Ще б пак! 35-45 грн за кілограм🙄

І це, певно, лише тисячна частина жартів, мемів та коментарів “з підтекстом” у соцмережах, породжених “захмарними” цінами на цибулю. Хто б міг подумати, що ось уже кілька місяців така безпрецедентна увага буде прикута не до політичних баталій, спортивних мегафайтів, приватного життя популярних митців і селебретіс, зрештою – не до основних продуктів харчування, від яких залежить продовольча безпека (м’яса, зернових, олійних), а до скромного представника “борщового набору”, без якого, здавалося б, можна і обійтися… Та, виявляється, ні. Не “від цибулі”, а “без цибулі” нині “плачуть” не лише наші співвітчизники, а й ледь не усі європейці і жителі багатьох азійських країн. Бо навіть за європейськими мірками ціни на неї “кусаються”…

Дефіцит “підкрався” непомітно?..

Утім, для аналітиків ринку така ситуація не була несподіванкою. Вони ще восени прогнозували подальше зростання вартості золотистого продукту. Та все ж – настільки значне подорожчання і їх дивує. Що вже й казати про споживачів, які ледь не щодня відкривають для себе щось “нове” – у “цибулевих” цінниках на ринках та в магазинах. Перші неприємні “дзвіночки” з’явились у минулорічних серпні-вересні: через неврожай в Україні цей овоч тоді коштував удвічі більше, аніж за рік до того, – від 7 до 12 гривень за кілограм. І йдеться про так би “звичайну” цибулю – не “ялтинську” “марс” чи “стерлінг”… А після новорічних свят ціну вже було не зупинити – 17 гривень… 25… 30… Причина – фактична відсутність вітчизняної цибулі в овочесховищах, дефіцит у сусідніх країнах та необхідність завезення овочів з-закордону, де також не можуть похвалитися перевиробництвом цієї продукції. У результаті – вартість “золотистої” на українському ринку десь на 30% перевищила цінові показники Східної Європи. Хоча й там “цибулеві” ціни не стоять на місці. А дефіцит дедалі більше дається взнаки. Тож українським імпортерам доводиться активно конкурувати за центральноазійську цибулю з колегами із Польщі, Німеччини, Нідерландів, Австрії, Чехії та інших європейських країн. За даними Всеукраїнської асоціації імпортерів овочів та фруктів, у лютому та березні з-за кордону (в основному, із Казахстану й Узбекистану) в Україну завезли 35 тисяч тонн цибулі. Загалом же з липня минулого по лютий цього року ми імпортували майже 50 тисяч тонн цього овочу, таким чином побивши “історичний” рекорд 2010/2011 років, коли до країни завезли 42 тисяч тонн цибулі. Усього ж українці споживають за рік приблизно 730 тисяч тонн…

Тим часом експерти EastFruit прогнозують: вартість цибулі у Євроазійському регіоні найближчим часом зростатиме ще. І виробники, і постачальники з продавцями сповна користуються можливістю заробити. Приміром, в країнах Центральної Азії лише за тиждень ціни на цибулю (як старого, так і ранніх сортів нового врожаю) підвищилися утроє. Вартість цибулі нового врожаю в Таджикистані піднялася з 80 до 260 доларів за тонну. В Узбекистані ціни на цибулю врожаю-2019 підвищилися зі 100-150 до 300 доларів. В Україні ж оптова ціна “ріпчастої”…1200 “зелених”. Непогана така маржа…

На імпорт надійся, та сам не зівай… і думай про “завтра”

Дефіцит тих чи інших видів продовольства в Україні виникає доволі часто. Згадаймо, приміром, ажіотаж довкола гречаної групи (на початку і в середині 2010-их) чи цукру (у 2011-2012)… Час від часу через незбалансованість ринку “злітають” ціни на часник і капусту… Як вважає голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, основна причина “періодичного” подорожчання вітчизняної городини – втрата державою функції прогнозування, планування і підбиття балансу виробленої та спожитої продукції. З одного боку – мова начебто про суто ринкові відносини, в які держава, в ідеалі, й не мала б втручатися. З іншого, особливо коли йдеться про продовольчу безпеку, – будь-яка держава, яка дбає про своїх виробників, бізнес і населення, має реагувати, а головне – запобігати подібним ситуація. “У розвинутих країнах світу всі знають – скільки й чого саме вирощуватимуть, якою очікується вартість продукції на світовому та внутрішньому ринках і за якою ціною можна буде продати продукцію. На жаль, українські чиновники не мають відповідей на жодне із цих питань, а цінове регулювання є загальнодержавною проблемою”, – констатує експерт. За висновками Дорошенка, зі статистикою і прогнозуванням у нас – неабиякі проблеми. Зокрема, через відсутність державного органу, який би збирав і аналізував дані щодо врожаю, зібраного не лише агрохолдингами і фермерами, а й власниками підсобних господарств.

Олексій Дорошенко
Олексій Дорошенко

Не все гаразд не лише із так би мовити “стратегічним” плануванням, а й із локальним. Нинішня ситуація із цибулею – тому яскравий приклад. У 2016-2017 роках цей овоч був доволі дешевим, а отже – “непривабливим” для виробника. Тому торік аграрії скоротили посадкові площі. А тут іще й погода “підвела” – через дощі в південних регіонах країни виник рекордний неврожай. Три цибулини з п’яти виросли хворими, а в деяких господарствах втрати сягали 50%. Восени ж з’ясувалося, що через неврожай почав зростати попит на цибулю в Європі. Тож наші недалекоглядні підприємці почали її активно експортувати (за набагато нижчими цінами, ніж встановились тепер на вітчизняному ринку), доторгувавшись до того, що ще на початку зими вона фактично зникла із полиць українських магазинів та овочевих яток. За даними Української плодоовочевої асоціації, із серпня по грудень 2018-го експортували майже 11 тисяч тонн цибулі, що також стало рекордним для України показником. Натомість вже в грудні ми змушені були втридорога закуповувати “ріпчасту” за кордоном. Активний імпорт триває і дотепер: цибуля надходить не лише від традиційних центральноазійських постачальників, а й із Єгипту й далекої Нової Зеландії.

А ось восени, за прогнозами експертів, ми можемо стати свідками зворотної ситуації – перевиробництва (якщо погода знову не підведе). Як це було свого часу із гречкою, якої наступного року після дефіциту і подорожчання до 40 гривень і вище насіяли стільки, що потім не знали, куди дівати. Так само і з часником. Існують ризики, що подібне може статися і цього року – уже із цибулею та майже такою ж дефіцитною нині капустою. Особисте враження кореспондента Укрінформу, який нещодавно побував у кількох селах на Київщині і Чернігівщині: у приватному секторі грядки “під цибулею” у порівнянні з минулорічними збільшилися ледь не вдвічі (причому, активно садили її і з осені, і вже навесні). Збільшують площі під цією культурою й великі виробники. Через це стрімко зросла вартість насіння та посадкового матеріалу. За кілограм так званої цибулі-“тиканки” (чи “сіянки”) на ринку просять по 180-200 гривень. При цьому гарантій того, що весняні “капіталовкладення” окупляться восени, немає.

Додамо, що в Україні стрімко дорожчають і інші овочі минулорічного врожаю. Зокрема, капуста, яка в середньому коштує 30 гривень за кілограм і картопля – до 20 гривень. На жаль (для споживачів), така тенденція у найближчій перспективі збережеться. Тож експерти радять українцям більше “налягати” на сезонні овочі, які поступово дешевшатимуть. А на стабілізацію ситуації у “цибулевому”, “картопляному” й “капустяному” сегментах агроринку розраховуємо десь за півтора-два місяці, коли в продажу з’явиться вітчизняна городина, вирощена у відкритому ґрунті.

Владислав Обух, Київ

* * *

Між тим

Цибулі багато не буває…

Для українців цибуля – незамінний інгредієнт для приготування перших і других страв, смажіння, маринування, консервування. У світі ж її активно використовують і так би мовити для інших “кулінарних потреб”. Пропонуємо кілька незвичних рецептів – на випадок “перевиробництва” цього продукту.

На перше – Цибулевий суп

Інгредієнти: 1,5 л курячого бульйону, 2 кг цибулі, 60 г вершкового масла, 2 ч. л. борошна, 0,5 скл. білого сухого вина, 0,5 ст. л. цукру, чебрець, мелений перець, сіль (за смаком), 1 французький батон, 1 зубчик часнику, 0,5 скл. натертого твердого сиру.

Приготування: Попередньо приготувати курячий бульйон. Розтопити масло в сотейнику, почистити цибулю, нарізати півкільцями та обсмажити до утворення легкої скоринки. Протушкувати в сотейнику близько 20 хвилин, доки вона не стане м’якою і золотистою. Додати цукор, збільшити вогонь і готувати ще 10 хвилин. По тому додати борошно, перемішати і проварити ще кілька хвилин. До отриманої суміші додати курячий бульйон, вино і спеції. Довести до кипіння і далі ще 10 хвилин “потомити” на маленькому вогні. Підрум’янити в духовці батон і розрізати на невеликі шматочки. Гарячі грінки натерти часником, присипати сиром і подавати до супу.

На друге – Цибулевий пиріг

Інгредієнти: 200 г вершкового масла, 300 г борошна, 6 ст. л. сметани, 1 ч. л. соди, 1 ст. л. оцту, 4 плавлені сирки, 6 цибулин, 4 яйця, сіль, перець, зелень.

Приготування: Перетерти масло з борошном, додати сметану, згашену оцтом соду, і замішати тісто. Загорнути у харчову плівку і покласти до холодильника – щонайменше на 2 години. Для начинки нарізати цибулю тонкими півкільцями і обсмажити на олії, доки вона не стане прозорою і м’якою. Потім натерти на великій тертці плавлений сир, змішати і дати трохи охолонути. Яйця збити із сіллю, додати зелень і перемішати. А тоді влити у сирно-цибулеву суміш, також добре перемішавши. Охолоджене тісто поділити навпіл і розкачати два кола. Одне з них (основу) покласти на змащену маслом форму. Вилити начинку і накрити другим коржем із тіста, щоб вийшов закритий пиріг. Випікати при температурі 160-170 градусів 25-30 хвилин. За 4-5 хвилин до готовності змастити верх збитим яйцем і посипати кунжутом.

На десерт – Цибулевий джем

Інгредієнти: 1 кг зеленої цибулі і 500 г цукру.

Приготування: Застелити деко для запікання алюмінієвою фольгою. Почистити і добре промити цибулю. Викласти її на деко, трішки підсоливши й поливши невеликою кількістю оливкової олії. Запікати в духовці, час від часу перевертаючи, протягом 35-40 хвилин при 200°. Доки спечена цибуля охолоне, змішати в каструлі цукор і три склянки води. Закип’ятити, додати цибулю і готувати суміш на середньому вогні близько 30 хвилин (періодично помішуючи) Суміш поступово густішатиме і карамелізуватиметься, набуваючи бурштинового кольору та апетитного запаху. Після приготування залишити джем у каструлі на 10 хвилин (він ще трохи загусне). Далі розлити по стерилізованих банках. Джем також буде чудовим гарніром до звичних страв і прекрасно смакуватиме із закусками, м’ясними стейками, рибою та сирами.

І ще

“На закуску” – кілька цікавих фактів про цибулю

1. У світі існує майже 900 різновидів цього овочу. 220 видів – так би мовити “свійські”, які вирощують на присадибних ділянках і у промислових масштабах. Найпоширеніші із них – ріпчаста, батун, шалот, порей, слизун, гілляста, багатоярусна, шніт, запашна.

2. Вирощувати цибулю почали приблизно 4 тисячі років тому в Азії (на території Західного Пакистану й Ірану). В Україні цей овоч з’явився у 12 столітті. Загалом же – це найпоширеніший у світі харчовий продукт. За даними ООН, цибулю вирощують щонайменше у 175 країнах. Це вдвічі перевищує кількість держав, де культивують пшеницю.

3. Найбільшу цибулину (про яку відомо) спромігся виростити британський фермер-любитель Пітер Глейзбрук. Його “овочевий шедевр” – заважив майже 8,5 кілограмів. Тому заслужено потрапив до Книги рекордів Гіннеса.

Пітер Глейзбрук
Пітер Глейзбрук

4. Цибулю дуже шанували у Стародавньому Єгипті, її обов’язково клали до гробниць фараонів та приносили в жертву богині Ізіді. Тому простим людям їсти цей овоч забороняли.

5. Подекуди цибулю ще донедавна забороняли їсти у святкові дні. Адже вона викликає сльози, а у свята ж потрібно веселитися!

6. Цибуля – популярний косметичний засіб (її соком змазують голову при себореї, для зміцнення коренів волосся). Від цибулевого соку бліднуть веснянки. Споживання цибулі, а також цибулеві маски запобігають появі зморшок і роблять шкіру обличчя більш свіжою.

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *