Ніжинські музейники розпочали перепис зелених велетнів-довгожителів нашого міста

 

Рубрика «Пізнаємо природу разом»
Співробітники НКМ ім. І.Спаського Діденко Т.О., Тарасенко Л.І. розпочали перепис зелених велетнів-довгожителів Ніжина – дубів черешчатих або звичайних (Quercus robur L.). Всього нараховується біля 600 видів дуба, що ростуть переважно в помірних і субтропічних широтах північної півкулі. Дуб Заньковецької дав нам наснагу (дуби дійсно заряджають позитивною енергією) обміряти окружність інших дерев, прогнозовано визначити їх вік, період насадження та разом з колегами дати їм індивідуальні назви ( від історичних подій, видатних особистостей міста). Маршрутно-польовим дослідженням було охоплено 2 парки, 1 сквер, центральна частина міста. Перше місце досліджень – парк ім. Шевченка. В межах території парку ми виявили 6 дорослих дубів, які ростуть від входу в парк з вул. Кушакевича. Обхват стовбурів коливався в межах від 2 м 20 см до 2м 92 см. Ми назвали ці дерева «Дуби Миколаївського парку», адже до 1917 р. парк мав таку назву. Поряд ростуть ще 2 дуби: один на території Агротехнічного інституту, другий біля будинку за адресою вул. Кушакевича, 3. Зробили заміри Ліцейського дуба. Велетню, що росте по вул. Гоголя дали назву дуб Лисянського. Наступною локацією були дуби скверу Гоголя. Їх назвали – «дуби братів Золотаренків» (три дуби мають об’єм стовбурів від 2м17см до 2м80см). Два дуба міцно стоять на спортмайданчику ЗОШ №7.Тетяна Олександрівна «обійняла» і зафіксувала розміри дубів Графського парку(«Графська діброва»), а це 17 екземплярів біля музичної школи. Поки візуально зафіксували віковічні дерева, що ростуть на території приватних садиб по провулку Інститутському, по вул. Чернігівській, вул. Василівській (біля церкви). За розмірами, а значить і за віком до дуба Заньковецької близькі дуби, що ростуть на території Агротехнічного інституту, біля обласного педагогічного ліцею по вул. Богуна, по вул.Гоголя – це найстарші дерева з обстежених.
І знову ж до повертаємося до питання скільки ж велетням років? За словами директора Київського еколого-культурного центру Володимира Борейка, для визначення віку дерева вони використовують так званий “польський спосіб”. Для кожної породи дерева є формула – коефіцієнт множиться на обсяг на відстані 1,30 метри від ґрунту. Наприклад, дуб має обсяг 400 сантиметрів, у нього коефіцієнт 1, то це 400 років. Якщо обсяг 480 см, то це близько 500 років. Так, з 2 до 6 метрів можна легко визначити. А потім дуб практично перестає рости, – розповідає Борейко. “Коли ми почали працювати, мали документи перших інвентаризацій ще 60-х років і бачили, які дуби який мають обсяг. Ми мали інформацію, скільки сантиметрів дуб добавив за півсторіччя. Таких дубів виявилося 15, і це наше викриття – науковий факт, що українські дуби за півсторіччя після 600-700 років ростуть тільки 30-40 см за 100 років, якщо в лісі, а якщо на галявині – то 70-80 см. До цього вони ростуть 100-120 см за 100 років. А після 1000 років практично перестають рости», – зазначив експерт.
Просимо всіх, кому цікава ця тема – долучайтеся: вказуйте місця де ростуть дерева-старожили, обговорюйте наші назви, пропонуйте свої. Головне, щоб ніжинські «могутні і крислаті» дуби росли до тисячолітнього віку, а це вже в великій мірі залежить від нас з вами.
Л.Тарасенко, зав. відділу «Природа Приостер’я» НКМ ім. І.Спаського.

 

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *