Просто і докладно про вакцинацію

Уявіть, що у вашому багатоквартирному будинку хтось постійно розводить багаття у себе в квартирі. На зауваження сусідів каже приблизно наступне: “Чому ви переживаєте? Якщо ви у себе вдома дотримуєтесь усіх правил протипожежної безпеки, і виникне пожежа у мене — згорю лише я, а решту квартир пожежа не зачепить”.

Ви прочитали це і подумали — що це за абсурд? Вітаю, ви відчуваєте те саме, що й медики та науковці, коли чують, що вакцинованим людям не варто перейматись щодо невакцинованих, адже вони захищені. Мовляв, якщо ті, хто не були вакциновані й захворіють, становити загрози нікому з вакцинованих вони не будуть.

Інфекції викликаються збудниками: переважно, бактеріями та вірусами. Збудники передаються від людини до людини (гепатит С, кір, грип, герпес) або завдяки носіям (хвороба Лайма), або з резервуару (холерний вібріон або гепатит А у воді). Інфекція поширюється, допоки є чутливі люди, переносники та резервуар.

Щоб епідемія спинилася, щось потрібно прибрати: стати стійкими до інфекції і не поширювати її далі, знищити комарів чи кліщів, закрити заражену холерою водокачку. Стати стійкими до інфекції завдяки щепленням — найефективніший та найбільш універсальний шлях.

На інфекцію ми реагуємо імунною відповіддю. Імунна система — це складна та різноманітна у своїй дії мережа, яка відстежує чужорідні чи дефективні молекули та клітини, приймає щодо них рішення, знищує, або толерує.

▪️ Для нейтралізації вірусних часточок (віріонів) і бактеріальних токсинів використовуються передусім антитіла (імуноглобуліни). Їх виділяють В-лімфоцити.

▪️ Уражені вірусом чи пухлинні клітини вбивають інші клітини імунної системи чи білки, які вони виділяють.

▪️ Антитіла обліплюють бактерії, і їх поїдають нейтрофіли та макрофаги (клітини неспецифічного імунітету).

Це — дуже спрощене пояснення.

Від чого залежить результат двобою із “заразою“? Від стану імунної системи і її вмінню швидко впізнати патоген. Ключове тут швидко.

Якщо не робити щеплення, імунній системі знадобиться принаймні тиждень, а радше три, щоб виробити достатньо антитіл. Тим часом інфекція буде атакувати і поширюватися далі. У тому числі, на людей з імунодефіцитними станами, які не можуть дати відсіч заразі.

Це можна пояснити інакше.

Уявіть, що ви солдат, який не захотів навчитись стріляти з автомата у підрозділі, де ніхто не вважав за необхідне освоїти цю навичку. Ви відповідальні за відрізок фронту. Зліва та справа від вас добре треновані підрозділи спроможні чинити опір ворогу. А ви — ні. У вашого ворога дуже хороша розвідка. Він знає, де слабке місце і б’є саме по вашому підрозділу. Як ви думаєте, наслідки прориву фронту у цьому місці стосуватимуться лише вас чи і сусідніх підрозділів також?

Як добре, вони б не були натреновані, потрапивши в оточення їхні шанси на перемогу різко зменшуються. Імунітет, який розвивається після вакцинації не є 100% гарантією не захворіти. Якщо колективний імунітет не буде на достатньому рівні — хворітимуть і ті, кого вакцинували. Скоріш за все, зі слабшими наслідками, але все одно зі шкодою для здоров’я, якої можна було уникнути.

Повертаючись до порівняння з військовими діями, важлива категорія — цивільні. Є категорія людей, які взагалі беззахисні проти ворога. У нашому випадку — це діти, яких не встигли вакцинувати від тієї чи іншої хвороби. Це діти з протипоказаннями до вакцинації. Це люди з послабленим імунітетом через ВІЛ або, наприклад, хіміотерапію.

Усі ці категорії постраждають, хоча не вакцинуватись не було їхнім вибором. Вони не можуть захистити себе і залежать від своїх співгромадян та їхньої свідомості. Якщо у шкільному класі є хтось, хто переносить вірус, наприклад, кору — вакциновані учні можуть принести вірус з собою додому і передати його щойно народженій дитині.

Колективний імунітет — це коли ми не даємо інфекції утворити котел довкола кожного з нас. Ми не дозволяємо ворогу поширюватися суспільством. Саме колективний імунітет не дає заразі дійти до цивільного населення, яке не має зброї — людей з імунодефіцитними станами, які не можуть чинити спротив інфекції. Для надійної оборони колективний імунітет має бути не нижче 95%.

Багато українців не вірили у те, що Росія коли-небудь зможе напасти на Україну. Як наслідок — у 2014 році ми не були готовими захистити свої території і громадян від окупації та вбивств. Будь ласка, не чекайте на більшу кількість жертв від інфекційних захворювань, щоб вирішити вакцинувати себе і своїх дітей. Переконайте своїх близьких та друзів, вимагайте від місцевої влади проактивної позиції щодо цієї загрози, вакцинуйтесь самі.

Виконувачка обов’язків МОЗ України Уляна Супрун

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *