Ніжинські благодійники про справи, що надихають. Приєднуйтесь і ви до челенджу #добрасправа

 

До Міжнародного дня благодійності на факультеті психології та соціальної роботи відбувся практичний семінар «Благодійність у Ніжині: персоналії, проблеми, перспективи» за ініціативи кафедри соціальної педагогіки та соціальної роботи.

Повідомляє сайт “Нежатин”

Четверо благодійників з Ніжина були запрошені на семінар, аби розповісти студентам про свій досвід громадської діяльності й що для них особисто означає бути благодійником.

Першим свою промову почав Роман Пушка, настоятель храму Святих Володимира та Ольги, отець Роман:

«У кожного з нас є потреба піти служити людям. У цьому покликання людей. На згадку приходить притча з Біблії про доброго самаритянина, яка навчає тому, щоб люди вважали своїм ближнім усяку іншу людину, хто б це не був, з якого б народу не походив і якої б віри не був, а також щоб ми мали співчуття і милосердя до всіх людей, подаючи їм посильну допомогу в їхній біді й нещасті. Скільки в нашій країні є нужденних людей, повз яких проходить сотня інших і задають собі питання: «Чому я маю допомагати? Нехай цим займається хтось інший».
Тож, хто має допомагати? Відповідь проста — кожен з нас! Бо як сказав Ісус: «Все, що зробите людині, це зробите мені».

Продовжила семінар голова ліги “Ділова жінка” Тамара Стратілат. Розповідаючи про свій досвід благодійності, вона згадала щемкий випадок зі свого життя:

«Декілька років тому мала готель на вокзалі. Одного ранку, йдучи до нього, побачила хлопчика, який пробігав по мосту. Він не був схожий на дитину, про яку піклуються. Та я подумала про те, що в сім’ї бувають різні умови. Але його я побачила і ввечері. Прийняла рішення допомогти. Запитала в нього, звідки він. Розповів, що такий він без даху над головою не один, є ще діти, а живуть вони в трубі біля Прогресу. Я сказала, щоб ввечері приходили на нічліг до мого готелю. І прийшло 11 дітей. Тиждень я за ними доглядала, годувала, вилікувала від хвороб і звернулась до відповідних служб. Ці діти їздили по різних містах і ночували на вокзалах. Просили у людей щось в електричках. Я їм заборонила це робити. Та вони попросили зробити це в останнє. І принесли мені мандарин, водичку і шампунь. Для мене це так було зворушливо. І навіть, коли цих дітей забрали служби, вони не змогли їм дати гідний прихисток. Вони повернулись до мене, і я шукала їм домівку вже за межами Ніжина. Зворушливі історії для мене були і тоді, коли ми лігою «Ділова жінка» організували комітет по допомозі учасникам АТО. На наш клич допомогти нашим військовим та добровольцям відгукнулось дуже багато людей. І тоді, у 2014 році нашу армію підіймала не держава, а звичайні люди, які проявили любов і милосердя. Ми зробили це разом».

Про цікавий досвід свого життя розповів приватний підприємець, депутат Чернігівської обласної ради Сергій Охонько, який надає потужну підтримку соціальним та науковим, освітнім та культурним ініціативам:

“Я зростав у простій сім’ї й розумів, що в цьому житті потрібно всього добиватись самому, аби досягти успіху. Почавши перші кроки в бізнесі, усвідомлював, якщо є можливість – необхідно допомагати ближнім, і своїм прикладом стимулювати інших. Хоча, люди не завжди сприймають добрі справи. Пам’ятаю, як проявив ініціативу, поставивши у дворі перший дитячий майданчик з дерева, адже діти взагалі не мали зони відпочинку. Вийшли люди й спитали: «А навіщо?». Вони не готові були сприймати щось нове, особливо те, що робиться просто так. Через деякий час люди почали самі оновлювати майданчик і створювати благоустрій. Мені стало приємно відчувати вдячність з боку людей і те, що для них подібні справи корисні. Я продовжив. Для мого бізнесу це стало поштовхом заробляти далі й виділяти частину коштів на благодійність. Зараз на часі для мене проект «Безпечне місто». Вважаю, це важливий проект для Ніжина, і міська рада хоч і не з першого разу підтримала цю ініціативу, але виділила перший транш. Та цих коштів звісно недостатньо і я вирішив зробити свій внесок у реалізації проекту і запросив долучитись інших підприємців. Так об’єднавшись, ми зможемо зробити спільну добру справу. Відмічу, що студенти нашого вишу також показують гарний приклад. Протягом багатьох років зі студентами факультету психології та соціальної роботи ми влаштовували свято для дітей до 1 червня у дворі багатоповерхових будинків по вулиці Об’їжджа, і таким чином також демонстрували турботу про наше підростаюче покоління. У нас ще багато задумів і справ».

Приватний підприємець, депутат Ніжинської міської ради Олександр Шалай згадав, хто в житті направив його на шлях благодійності:

“Особисто для мене прикладом яким має бути благодійником була моя мама. Вона завжди відгукувалась на допомогу іншим. У 90-их роках відновлювався храм Іоанна Милостивого на території 3-го мікрорайону. Вона була перша з подругою, хто почали його білити. Тоді мама стверджувала: «Сьогодні ми покажемо приклад, завтра його підтримають інші». І дійсно, через декілька днів, вже 50 чоловік приєднались до відновлення храму. Тепер я у своїх справах також дотримуюсь принципу – покажи свій приклад, як зробити людям добро. У кожного є різні можливості це робити, але ми не повинні ігнорувати людей, які дійсно потребують нашої уваги. Наша нація багата на добрих і чуйних людей, і ми серед них».

У підсумку конференції декан факультету психології та соціальної роботи Олексій Тимошенко вручив благодійникам подяки та зазначив: «Ніколи не пізно приєднуватись до гарних справ».

Також декан звернувся до усіх студентів факультету, щоб вони приєднувались до ініціативи кафедри і взяли участь у челенджі «Добра справа» з 5 вересня по 2 жовтня і висвітлили у соцмережах під хештегом #добрасправа відео чи фото і передали естафету своїм друзям. Найкреативніша на думку кафедри добра справа буде відзначена у Міжнародний день соціального педагога 2 жовтня.

Марина Волинець

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *