377-ий Покровський ярмарок у Ніжині. Фоторепортаж

Під медову наливку, зі смаком бубликів, з  ароматом шашликів, поміж вовняних ковдр та різноманітних витворів руки людської в Ніжині проходить 377-ий Покровський ярмарок. Душі є де розгулятись, а от “яблуку де впасти” – нема.

Повідомляє сайт НЕЖАТИН

Почались гуляння 10 жовтня. Сьогодні ж – 13-го, в суботу відбулось урочисте відкриття ярмарку. Творчі колективи міста, як завжди створили атмосферу справжнього свята і показали – як то в Ніжині вміють танцювати, співати, і гостей зустрічати.

А після концертної програми всі гайнули купувати, гаманці спустошувати і товари обирати. А їх цього року, яких тільки немає: різноманітні солодощі, теплі капці, ковдри, ковдри та подушки, чаї різних видів, вироби майстрів із дерева, соломи, в’язані речі, солодкі букети, постільна білизна, мед, ковбаса і багато чого іншого — на різну кишеню та смак.

Скільки витратили грошей на цьогорічному ярмарку?

Результати голосування

Завантаження ... Завантаження ...

Гарному настрою ярмаркуючих сприяло все: і сонячна тепла погода, і різноманітні розваги і чудова вечірня програма, на яку запрошений “Оркестр гарного настрою”. Та чи всім ніжинцям до вподоби було свято?

 

Чи сподобався вам цьогорічний Ніжинський Покровський ярмарок?

Результати голосування

Завантаження ... Завантаження ...

Та хто, щоб не говорив, а для ніжинців ярмаркувати — то традиція століть.

Трішки з історії:

Починаючи із середини XVII ст. ярмарки проводилися тричі на рік: взимку — Всеєдний, влітку — Троїцький, восени — Покровський. Тривали вони два-три тижні. Та ще двічі на тиждень відбувалися торги.

Всю свою пишність демонстрував Ніжин на цих ярмарках. Корчми й заїжджі двори заповнювалися приїжджим людом. Тютюн, прянощі везли з Туреччини і Болгарії, галантерею — з Німеччини, хутра — з Московії, порцеляну — з Лейпцига, оксамит, шовк, вовну, ситець — із Венеції, Кенігсберга, голландське, англійське, французьке сукно — із Гданська. Місцеві греки дивували ковбасами, ніжинські й навколишні селяни привозили вишні, сливи, кавуни, груші, гриби, тютюн. З півдня доставляли виноград, сіль і рибу везли з Астрахані. Вина переважали угорські й кримські.

Ніжин стоїть на торговому шляху з Києва до Москви, саме це й визначило значення міста на декілька сторіч як одного з основних торгових міст імперії. «Ніжин не тільки в Чернігівському намісництві. Але й у всій Малій Русі одне таке місто, яке торговим називатися може й яке багатьом великоруським містам у своєму торговому стані не поступається. У ньому не лише в ярмаркові дні, а й у будь-який час різні товари потрібні для дому. І життєві речі знайти можна». (Історик XVIII ст. А. Шафонський). Найбільше торгували ніжинці з Туреччиною, Польщею, Москвою. Як, проте, й нині.

З другої половини XIX ст., коли з’явилися нові торговельні центри України, Ніжинський ярмарок мав велике місцеве значення. «Були часи й у цьому брудному, незначному нині містечку текло життя. Залишилися одні спогади про минулу славу» (Л. Слуцький, кінець XIX ст.).

В останні роки намагаються відновити торговий статус міста. Відновили проведення осіннього Покровського ярмарку. Щоправда, триває він лише один день. Вишукані імпортні товари змінив традиційний «човниковий» ширпотреб. Зате приїжджають майстри й торговці (чи скоро назвемо їх купцями?) з Києва, Полтави, Коломиї, Миргорода.

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *