Запуск ринку землі може прискорити еміграцію українців: прогнози експертів

Законопроект щодо обігу земель сільськогосподарського призначення підготовано до другого читання. Проте народні депутати стверджують, що він вийшов поганим. А експерти попереджають, що відкриття ринку землі на таких умовах потягне за собою величезні демографічні проблеми.

Гноми допомогли?

Підписаний меморандум щодо міжфракційної взаємодії в питаннях земельної реформи можна визнати таким, що провалився. Адже народні депутати так і не змогли досягти єдності щодо того, чи потрібна взагалі земельна реформа та в якому вигляді. Під час передноворічного марафону, проведеного Комітетом Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики, всі сторони дійшли згоди, що законопроект №2178-10, схвалений у першому читанні, навіть попри доопрацювання, вийшов поганим.

Незважаючи на міжфракційні домовленості, подані народними депутатами правки не були розглянуті, через що в залі засідань відчувалася помітна напруженість. Доки ображені нардепи цитували норми законодавства щодо порушень з боку голови комітету, зокрема антикорупційного законодавства, представники більшості зберігали спокій та впевненість. Здавалося, що для пропрезидентської більшості вже все вирішено, тож особливої уваги поданим правкам приділяти не варто.

Очільник комітету Микола Сольський формально дав присутнім можливість висловити свої зауваження, після чого в імперативному порядку повідомив, що 4000 правок були вже розглянуті, а підкомітет прийняв виважені рішення.

Попри те що депутати обіцяли працювати над законом про відкриття ринку землі без перерв і свят, 28 грудня плани раптово змінились. Зокрема, з’ясувалося, що всі правки вже розглянуті, а рішення — прийняті. Яким чином підкомітету вдалося опрацювати понад 4000 правок менш як за тиждень — залишається загадкою. Певно, довелось або не спати ночами, або позичити у Санта-Клауса новорічних гномів, які виконали всю чорну роботу.

Передумови для конфліктів

М.Сольський повідомив, що згідно із проектом, який подадуть на друге читання, купувати землю зможуть тільки громадяни України, держава, громади та українські компанії, засновані українцями. Також власниками землі можуть стати банки, якщо отримають землю як заставу. Проте протягом двох років вони будуть зобов’язані продати такі ділянки на аукціонах.

Відповідно до досягнутих домовленостей питання щодо допуску іноземців як засновників компаній може вирішуватися тільки за результатами референдуму. А концентрація обмежується 10 тис. га в одні руки. Водночас правники вважають, що запропоновані запобіжні механізми щодо концентрації доволі легко обійти. Тож цей аспект явно недоопрацьований.

На думку М.Сольського, ціна землі не може бути нижчою від нормативної грошової оцінки. Втім, швидше за все, правила її обчислення будуть змінені, адже в інших європейських державах вартість землі значно вища, ніж в Україні. Проте якщо до початку продажу землі будуть прийняті зміни щодо нормативної грошової оцінки, то, на думку експертів, масове невдоволення селян перетне межу мирних мітингів.

Тотальна невдоволеність всіх сторін процесу містить під собою не лише політичні та економічні мотиви. Адже, вирішуючи питання землі, українці фактично обирають спосіб життя для себе і своїх дітей. На думку економістів, ключова перешкода полягає в тому, що малі агровиробники не мають ні грошей, ні можливостей, щоб викупити землю, на якій працюють. Тож у разі відкриття ринку землі на умовах, які передбачає проект №2178-10 (навіть з тими поправками, що запропонував Президент), малі підприємці втрачають засоби для існування.

Відмовитись від батьківщини

Як стверджує професор історичного факультету Ізраїльського університету в Єрусалимі Юваль Ной Харарі, питання ринку землі є достатньо болючим для тих держав, які не мають сталої демократії та належних можливостей для захисту. На його думку, питання земельної реформи неможливо вирішити без урахування певних історичних та генетичних особливостей.

 

Зокрема, з моменту аграрної революції людство звикло до того, що земля є основним та найціннішим багатством. Тож, втрачаючи можливість контролю за її обігом, громадяни (навіть сучасних та розвинених демократій) почуватимуться невпевнено. Тому відсутність можливості захисту своєї території може стати передумовою війни. Як проти чинної влади, так і проти можливих інвесторів.

Велике невдоволення селян, пов’язане з відкриттям ринку землі, подолати лише домовленостями не вдасться. Адже більшість пайовиків добре пам’ятає, як у селян забрали землю та передали до колгоспів. Тож будь-яку зміну устрою вони сприймають як безпосередню загрозу власному життю. Адже свідомість землевласника істотно відрізняється від свідомості кочівника.

Тож, якщо парламентарі нового скликання воліють відкрити ринок землі, доведеться запропонувати аграріям концепцію, яка врахує інтереси всіх сторін. Проте видається, що більшість конфліктів насправді є конфліктами батьків і дітей. Тож, доки право власності на землю не освятили кров’ю, варто знайти причину суперечки.

Індустріальна революція породила покоління осіб, які не вміють працювати на землі. Поступово світ повертається до кочового способу життя, адже покоління міленіалів (які вже дісталися парламенту України) не має стратегічного бачення того, що вони будуть робити в наступному році. Міленіали не прив’язані ні до держави, ні до місця роботи. Як свідчать дослідження, вони з легкістю змінюють місце проживання, поступово відмовляючись не лише від зайвих речей, але й від поняття «батьківщина».

За прогнозами експертів, відкриття ринку землі несе для вітчизняних аграріїв реальну загрозу, адже селяни фактично можуть опинитися на межі голоду. Так, зважаючи на те, що українські землі є одними з найбільш родючих в Європі, на них з’явиться величезний попит.

Тож якщо селян поставлять в умови, коли вони не зможуть мати доступу до землі, якою ще вчора користувалися, то висока вірогідність того, що захищати її будуть зі зброєю в руках.

Водночас, за оцінками фахівців, з огляду на наявність військового конфлікту на сході питання відкриття ринку землі може призвести до геноциду українського народу. Причому створений він буде руками представників української влади, які намагаються захистити свої бізнес-інтереси. Адже під час передноворічного засідання комітету неодноразово наголошувалося на тому, що і голова комітету, і

більшість його членів мають безпосередній конфлікт інтересів.

Зважаючи на те, що більшість селян не має змоги купити землю у разі відкриття її ринку, вони будуть намагатися змінити своє життя. Можливо, шукатимуть щастя десь за кордоном. Все це призведе до того, що народжуваність в Україні продовжить скорочуватися, найбільш талановиті поїдуть з країни, а на заміну їм прийдуть народи, які не мають демографічних проблем.

За таких умов українці, не обтяжені правом власності та зайвими клопотами, шукатимуть щастя десь за кордоном, залишаючи на згадку про себе яскраві пісні та запальні танці. І спробують асимілюватися в більш розвинених державах, назавжди втративши місце, яке ще вчора було їхнім домом.

zib.com.ua

Фото з мережі

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *