Африканська чума свиней: яка ситуація на Ніжинщині і чи є загроза

У зв’язку з виявленням у мисливському угідді «Лисяча нора» розташованому на території Чернігівського та Козелецького районів та мисливському господарстві «Рись» Козелецького району вірусу Африканської чуми свиней, 27 січня було проведено засідання Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Ніжинській районній державній адміністрації.

Журналістам сайту НЕЖАТИН голова управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Віктор Рафальський розповів, що дане засідання було необхідним, адже як населення так і відповідні служби мають бути готові до даної ситуації.
Обговорити це питання зібралися користувачі мисливських угідь, представники правоохоронних органів, МНС, лісогосподарських підприємств та власники птахогосподарств. Учасники засідання випрацювали механізми співпраці спеціалістами ветеринарної медицини із користувачами мисливських угідь та представниками органів місцевого самоврядування. За результатами засідання було наголошено на неухильне дотримання інструкції з профілактики та боротьби з африканською чумою свиней, затвердженою наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 7 березня 2017 року № 111.

Загалом, як зазначив Віктор Рафальський у Ніжинському районі та Ніжині зокрема епізоотична ситуація щодо АЧС стабільна та контрольована. Проте учасниками засідання розглядалися профілактичні заходи щодо недопущення потрапляння на територію Ніжинщини високопатогенного грипу птиці та АЧС.

Знання та профілактика – найкращий спосіб уберегти себе та своє господарство. Про те, що буде, якщо з’їсти м’ясо свині, хворої на АЧС? Як вберегти своїх тварин від вірусу? Як розпізнати африканську чуму? Чи можна вилікувати хворобу? – ми запитали в голови управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області Віктора Рафальського.
Африканська чума свиней – дуже заразна вірусна геморагічна хвороба.

Як вірус передається?
Вірус АЧС достатньо стійкий та при низьких температурах може жити до 7 років. Природнім «резервуаром» хвороби є дикі кабани. Основним джерелом збудника є хворі тварини та їх останки, секрети й екскременти. АЧС надзвичайно заразна та передається контактним шляхом.
Передача збудника АЧС здійснюється при безпосередньому контакті з хворою твариною, харчовими продуктами або сировиною, отриманими від неї. Причому збудник може залишатися на всьому, що контактувало із зараженою свинею: на інших тваринах, кормах, одязі та взутті, в ґрунті, у воді, на поверхнях в приміщенні, обладнанні, автомобільних протекторах і т.п.

Що буде, якщо з’їсти м’ясо хворої тварини?
Не трапиться абсолютно нічого. Вірус ніяк не впливає на людський організм, втім як і на інших тварин. Ним хворіють тільки свійські та дикі свині. Що стосується отруєнь, вони відбуваються не через АЧС, а від кишкової інфекції через несвіжість чи недостатній обробіток м’яса.
Навіщо ж тоді спалювати свиней з АЧС, якщо м’ясо безпечне, а його термічна обробка вбиває збудник? На жаль, ніхто не може дати гарантій, що «хворе» м’ясо пройде необхідну обробку. Сало, консерви, кістки і т. п., скоріш за все, збережуть у собі вірус та призведуть до поширення хвороби.

Як захистити домашнє господарство?
• АЧС майже на 50 % подібна до класичної чуми свиней, тому вакцина від цієї хвороби може незначно збільшити спротив організму тварини;
• їжу необхідно піддавати термічній обробці (пропарювати, заливати кип’ятком);
• не випускати тварин з загону;
• регулярно прибирати місце з дезинфекуючими засобами утримання;
• перед тим, як заходити до загону, витирати взуття ганчіркою (або об килимок), змочений у дезинфекуючих засобах;
• перешкодити потраплянню в сарай бродячих тварин;
• боротися з гризунами та комахами;
• не відвідувати карантинні зони та не приймати звідти передачі.

Довідково:
Збудник досить стійкий у зовнішньому середовищі. В інфікованих свинарниках вірус зберігається 3 місяці, в ґрунті – 4, в трупах — не менше 2,5 міс; у фекаліях при температурі 4-8 ° – до 160 днів; сечі — до 60, озерній воді — до 175 днів; в дефібринової крові, що зберігається в темному місці при кімнатній температурі — до 140 днів, а при зберіганні холодильнику — до 6 років; в м’язовій тканині, копчених окостах, кістковому мозку — до шести місяців, в селезінці — до року. Температура 60 ° інактивує вірус на 30 хв, хлоровмісні препарати (5%-ний розчин хлораміну, гіпохлорити натрію і кальцію, хлорне вапно та ін. З 1-2% активного хлору) – за 4 год. Вірус досить стійкий до лугів, 2%-ний розчин їдкого натру вбиває його тільки за 24 год.

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *