В попередній статті “Секрети виховання. Як ефективно спілкуватись зі своєю дитиною?” ми коротко розглянули, що таке ефективне спілкування з дітьми і як його досягти. Далі – про негативні прояви у вихованні і про те, як вони можуть впливати як на взаємовідносини батьків і дітей, так і на все подальше життя маленької людини. І сьогоднішня тема – критика.
Критика – це одна з форм зворотного зв’язку у спілкуванні, і вихованні дитини в тому числі. Якщо часто використовувати цей прийом, це неминуче приведе до конкретних проблем: низька самооцінка дитини, невпевненість, страх перед соціумом і зневіра у власних силах. Крім цього всього, критика у вихованні має зовсім низький ефект. Згадайте, коли ви востаннє критикували поведінку своєї дитини – що відчували всі учасники спілкування? Малоприємні відчуття, правда? А чи був від цього результат? Ймовірно, що ні.
Я чую безліч скарг від батьків: «Я йому казав уже тисячу разів, що він може це зробити, але просто лінується…», «Скільки разів можна його вчити, як можна не зрозуміти?…» і далі в тому ж руслі. Уявіть, що з вами говорить такою мовою керівник щодня – чи виросте ваше бажання ходити на роботу і сумлінно виконувати ваші обов’язки? Звісно, що ні! Так і діти – чим більше ми їх критикуємо, тим менше їм хочеться щось робити. Часто за своїм незадоволенням ми, батьки, взагалі не помічаємо, що ті фрази, які ми кидаємо мимохідь, дитина часто сприймає як критику або приниження.
Які ж головні помилки роблять батьки в плані критики?
Всього я виділяю 5 помилок, що найчастіше трапляються. І перша – це порівняння з іншими: «Дивись, який у Світланки чистий щоденник! А в тебе що за ганчірка?». Часто діти говорять, що сприймають такі фрази наступним чином: «От було б чудово, якщо б у мене була донечка не ти, а Світланка – мені тоді було б краще!», і думають, що вони не заслуговують вашої любові. Кожна дитина (це дійсно так!) хоче навчатись лише на 12 балів, як Світланка, перемагати у всіх олімпіадах, як Олег і спортивних змаганнях, як Петрик і Ліза. Але зараз по якійсь причині це не виходить.
Порівнюючи дитину з більш успішною, ми закріплюємо в неї образ її самої як бездарної та безпомічної, нічим не корисної людини. І, до всього цього, у дитини неминуче виникає неприязнь, злість чи навіть ненависть до тих Петриків, Марійок і Світланок – адже, якщо б не вони…
Але як обійтись без порівняння як мотивації? Вихід є – порівнюйте дитину з нею самою вчорашньою. Наприклад, можна сказати: «Дивись – ось тоді у тебе вийшло просто чудово, давай повторимо!», «Мені було так приємно, коли я побачила, що ти так сильно старався – спробуй ще! Я допоможу!», «Сьогодні в тебе виходить набагато краще, ніж минулого разу!». Погодьтеся, що ці фрази мотивують до діяльності набагато більше, ніж критика. Дитина знає з ваших слів, що вона спроможна зробити те чи інше завдання, спираючись на минулу ситуацію успіху, і в майбутньому їй набагато простіше буде протистояти помилкам і невдачам, які неодмінно траплятимуться в житті.
А в нашому кабінеті зовсім скоро розпочнеться цикл тренінгів для дітей на тему “Впевненість.Лідерство.Успіх”, де ми будемо розвивати комунікативні здібності, вміння ставити цілі і впевнено крокувати до своєї мети, а також розуміти свої бажання та емоції і вміти керувати ними. Деталі за посиланням або на сторінці Фейсбуку FB: fb.me/PidlitokvNyzhyni.
Якщо у вас залишились питання – запис на консультацію по телефону 0680735195, Тетяна.
