Ніжинець Олександр Турчин про те, як не старіти душею (Інтерв’ю)

 

 

 

 

Олександр Турчин – відома особистість серед студентської молоді, та й взагалі у місті Ніжині. Навіть важко сказати, хто в Ніжині не знає цього чоловіка. Причому, Олександр – завжди у гарному настрої, позитивний та активний житель Ніжина, громадський діяч, працівник Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя.

«Молодий, красивий, не одружений, має власне житло та гарний настрій!» – так у стінах університету жартують про нього КВН-щики.

У компанії студентів 45 – річного Олександра можна прийняти за свого однокурсника, а ще він має свою так звану «фішку»: вітаючись на вулиці зі знайомими ще здалеку махає рукою – «Привіт»!

Журналісти «Нежатину» дізнавалися у Олександра Турчина, як не старіти душею та бути завжди на позитиві.

Детальніше у нашому інтерв’ю

Доброго дня, Олександре! Скажи, скільки років ти працюєш в НДУ? Бо, знаєш, складається враження, що університет і Олександр Турчин – це щось єдине ціле?)

Вітаю! В університеті працюю з 1999 року, тобто вже більше 20 років. В рідному виші закінчив історико-філогічний факультет.

Отримавши диплом про вищу освіту працював вчителем у школі, в Бобровицькому районі викладав народознавство, потім став заступником директора, згодом – директором школи.

Але, так як я житель Ніжина – повернувся до рідного міста і пішов працювати в університет спеціалістом соціально-гуманітарного відділу. Також, за сумісництвом, викладав педагогічну майстерність та вступ до спеціальності.

 

Чим саме ти займаєшся в університеті?

На даний момент займаюсь виховною роботою в двох студентських гуртожитках. Крім цього – організаційною роботою різних загально-університетських заходів та технічною  стороною питання – тобто їх озвучуванням.

А що любиш робити у вільний час?

Читаю книги, люблю подорожувати, спілкуватися з друзями, люблю театр та кіно.  Раніше, в студентські роки, часто ходив у походи в печери та гори по Україні та Європі. Зараз рідше, але ходимо в походи з друзями по річках Десна та Південний Буг.

Також я люблю громадську роботу.

Являюсь головою ГО Ніжинської філії «Українська студентська спілка» та є координатором громадського руху «Чесно» у Ніжині. Крім цього, я – член громадської ради при виконавчому комітеті Ніжинської міської ради.

Я  з того покоління, коли працювали за ідею, а не заради власного збагачення.

  • коли ти все встигаєш?

Головне правильно розприділяти час, не хапатися за все й одразу.

Звісно, приходиться чимось жертвувати. Приміром, не йти в похід, а прийняти  участь в громадській ініціативі.

А звідки береш той постійний позитив: може є якісь свої рецепти? (Щось таке їси, чи медитація, чи йога)?

Це позитивні думки, улюблена справа, музика, кіно – тобто те, що мене надихає! Намагаюсь  більше бувати на природі і насолоджуюсь її позитивом: лісом, полем,  річкою. Природа завжди надихає, і душа розквітає, і хочеться жити!

Ти любиш спілкування, любиш бути в курсі справ, знаєш багато корисної інформації, яку неможна взяти ні з яких офіційних джерел! Звідки ти її черпаєш?

Це особисте спілкування. Треба навчитися спілкуватися з людьми не офіційно, а по-людськи. Так, я знаю багато інформації завдяки дружбі, знайомству, людяності.

Я так розумію, що бути популярним – тобі подобається. Чи не мріяв ти в дитинстві стати актором? І взагалі, про що мріяв малий Олександр Турчин?

Я мріяв бути військовим. А вже з 7-го класу захопився історією, і мені дуже захотілося її досліджувати і доносити до інших. Тому й вступив до вишу на історико – філогічний факультет.

А в дитинстві був і актором на аматорському рівні. Потім приймав активну участь в КВН в студентські роки, грав на сцені, хотів бути просто суспільно – корисною людиною, приносити людям позитив та добро.

А в університет прийшов працювати тому, що мені подобається працювати зі студентами.

Що в особистому? Чи заполонило серце кохання, чи все ж вічна любов лише до НДУ?

Не можна сказати, що вічна любов до НДУ. Просто є любов до роботи, а є любов до протилежної статі. Так, справді – я дуже люблю університет. А такої жінки, щоб припала до душі я ще не зустрів, але спілкуватися з жінками я люблю, мені приємно і духовно і фізично.

Який твій девіз по життю?

Ніколи не здавайся, іди по життю вперед з оптимізмом і усмішкою!

 

Спілкувалася Тіна КОШЕЛЕВСЬКА

Фото з архіву Олександра Турчина

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

 

 

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь