Пасхальне Євангеліє щороку завжди однакове, 1-ша глава від Іоана святе Благовіствування. В ньому розповідається про втілення Сина Божого, про те, що Він є Спаситель світу і є Самим Богом. З самого початку у цьому Євангелії ми бачимо протиріччя Святого Письма. Це протиріччя проявляється в словах про те, що Бога ніхто ніколи не бачив, але потім є протилежні слова: Єдинородний Син, Він нам явив Бога. Апостоли також на момент закінчення земного життя Христа не зрозуміли того, що Він і є Богом. Для них не було зрозуміло, що Спаситель прийшов від Отця, а потім знову йде до Отця. А де ж Сам Отець? Тоді Христос говорить: Я в Отці і Отець в Мені, і той, хто бачив Христа, той бачив Самого Бога. Тому для нас християн третього тисячоліття є можливим бачити Бога таким, яким Він є насправді, а не таким, яким ми Його собі уявляємо.
Божественність Ісуса Христа підкреслюється першими словами Євангелія від Іоана. Апостол називає Його Логосом, Словом: Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог. Через це стають зрозумілими перша глава книги Буття, де описується створення світу. Бог через промовлене Слово створює все живе, тобто Бог Сином Своїм створює світ, створює саму людину. Все через Нього сталось, і без Нього ніщо не сталося, що сталося. Це Слово стає плоттю і поселяється між нами, людьми, щоб явити любов Божу. Наша трагедія в тому, що ми не тільки не контролюємо власних слів і висловлювань та не цінуємо сили доброго слова, але і Бога-Слово можемо не сприймати як Спасителя, а власними словами призивати, щоб Його розп’яли. На щастя, смерть Христа Спасителя, Бога-Слово закінчується Воскресінням і перемогою над смертю, а для тих, хто вірить у Нього теж наслідує спасіння і життя вічне.
