В Україні досі не вирішили, куди дівати «домашні» медичні відходи. Їх кількість збільшив посилений карантин, який зобов’язав усіх носити маски й рукавички.
Чому протерміновані пігулки й використані шприці отруюють нас самих. Як правильно викидати ліки й маски. А також про цікавий досвід співпраці утилізатора медикаментів та мережі аптек читайте далі.
Що таке медичні відходи населення
Протерміновані пігулки, залишки ліків у флаконах, піпетках та тюбиках, використані шприці та бинти, одноразові рукавички й маски – все це домашнє медичне сміття. І часто його просто відправляють у смітник.
Наразі все це неможливо здати в аптеці чи лікарні. В усякому разі в Чернігові. В Україні ж є лише поодинокі винятки.
«Кругообіг» ліків у природі
У природі нічого не можна просто викинути. Залишки біоматеріалів та ліків накопичуються у ґрунті й воді, потім проникають у рослини, а через них – у тварин. Далі ми споживаємо міксовані компоненти з водою та їжею.
Хімічний склад цього «міксу» вибуховий: антибіотики, гормони, цитотоксичні препарати, наркотичні та психотропні речовини тощо. Складно спрогнозувати, що буде з організмом, який тривалий час постійно споживає таку суміш. Як мінімум, звикання до препаратів і малий ефект при лікуванні ними у майбутньому.
Специфічне «карантинне» сміття
У березні 2020 року весь світ облетіли фото перших еконаслідків пандемії. Використані медичні маски на пляжах Гонконгу й одноразові рукавички просто на вулицях. Це означає, що їх не утилізували, а просто викидали на сміття.
Засновниця Plastic Free Seas Трейсі Рід пояснювала, що маски зроблені з поліпропілену. Тож вони будуть розкладатися століттями. А доти – дрейфуватимуть океанами та подорожуватимуть за вітром на суші.
І це не лише питання Китаю. По всьому світу місцева влада просить громадян викидати маски й використані рукавички у смітник. Проте фото демонструють геть інше.
В Україні тривалий час неможливо було купити медичні маски. Тому багато людей пошили багаторазові. Тож «маскового» сміття у Чернігові поки не так багато.
А ось рукавички… Дефіцит і вартість нітрилових призвели до того, що люди беруть в магазинах поліетиленові. Ними ще набирають овочі в супермаркетах. Але вони дуже легкі, тож миттєво розносяться за вітром, якщо не встигли «приземлитися» в урні.
Контейнери для медичних відходів у містах: збір підписів триває
Засновниця компанії «Зелений птах» Вікторія Норенко розповіла, що її проєкт ще 2018 року виграв кошти в Громадському бюджеті Києва. Суть – відкрити пілотний пункт приймання медичних відходів населення. Але його досі не реалізовано через бюрократичні складнощі. Тож наразі триває збір підписів під петицією щодо відкриття таких центрів у Києві.
До ініціативи вже долучилися Житомир, Полтава, Маріуполь та Запоріжжя. У Херсоні ж міська влада відмовила в реєстрації петиції, мовляв, це питання не в її компетенції.
Пані Вікторія закликає інші громади долучатися до ініціативи. Для цього потрібно зареєструвати електронну петицію. Якщо вона набере потрібну кількість голосів, то місцева влада має розглянути це питання. І у випадку позитивної відповіді, встановить у місті контейнери для збору медичних відходів населення.
Хто утилізує використані ліки
Медичні відходи утилізують спеціалізовані підприємства. Їхню діяльність ліцензує Міністерство енергетики та екології. За даними голови комітету управління відходами Професійної асоціації екологів України Кирила Косоурова, наразі у ліцензійному реєстрі до 30 таких підприємств. Вони знищують медичні відходи через високотемпературне спалювання.
Ідеальний тандем: Утилізатор + Аптека
Дуже цікавий досвід співпраці підприємства-утилізатора ER-tec та мережі аптек «Ласкава». В аптечних пунктах стоять контейнери для збору протермінованих ліків, шприців, масок, бинтів тощо. Розділення на секції немає, тому що все це потім знищують методом піролізного спалювання.
З певною періодичністю спеціально обладнаний для перевезення небезпечних відходів фірмовий автомобіль ER-tec забирає те, що в контейнерах, і відвозить на утилізацію. Всі витрати на транспортування й знищення відходів у такому випадку сплачує аптека.
Докладніше про ідею розповів директор з маркетингу мережі аптек «Ласкава» Нарім Рзаєв:
– Ми підтримуємо багато соціальних ініціатив. І приймання протермінованих ліків – одна з них. Усіляко заохочуємо гостей здавати медичні відходи на утилізацію акціями, бонусами на картку тощо. Окрім ліків, приймаємо шприці, але без голок. А ще – маски й рукавички, але вони мають бути упаковані у три шари пакету та щільно зав’язані. Докладна інструкція є на нашій Фейсбук-сторінці.
Дуже цікава і соціально відповідальна схема, яку було б добре впроваджувати в усіх містах. Звісно, попередньо порахувавши бюджет та логістику.
Як викидати маски, шприці й протерміновані ліки, поки немає спеціальних контейнерів
Ось як радять поводитися з медичними відходами екоактивісти в тих умовах, що є наразі в Україні.
- Маски й рукавички краще обробити дезінфікуючим розчином. Покласти у герметичний пакет. Через 4-5 днів викинути його в контейнер для сміття. Безхатченки можуть скористатися уживаними масками й рукавичками. Тож варто відповідально ставитися до їх дезінфекції.
- Протерміновані таблетки й капсули треба подрібнити. Потім перемішати з землею чи іншим дрібним сміттям. А вже цю «суміш» викидати.
- Сиропи та гелі варто розчинити у воді та вилити в каналізацію. Це не завадить потрапити лікам у ґрунт та воду. Проте збереже життя й здоров’я тварин.
- Використані шприці – спочатку треба зламати голки. Їх краще скласти у міцний футляр, аби ніхто не поранився.
Та найголовніше – не купуйте зайвого. Обирайте ліки, термін придатності яких не спливе за 7 днів після відкриття. А щодо масок – використовуйте багаторазові, якщо ви здорові.
Наталія НАЙДЮК, газета «Деснянка»
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram
