Смакота: що на Чернігівщині люди мажуть на хліб?

«На хліб не намажеш» — ця фраза набула нового значення минулого року, під час виборів. Тодішній владі дорікали, що «мову, армію, Томос» на хліб не намажеш. З того боку огризалися: «Свободу на хліб не намажеш, кохання на хліб не намажеш, обійми на хліб не намажеш, гідність на хліб не намажеш, посмішку дитини на хліб не намажеш, мирний сон під час війни на хліб не намажеш, патріотизм також на хліб не намажеш! Заради чого ви живете?» Передвиборні пристрасті позаду, питання залишилося. А що ви мажете на хліб?

«Раз на весіллі — червоною ікрою»

Раїса Гудім, пенсіонерка, м. Семенівка:

— Найбільше запам’ятався бутерброд з червоною ікрою. Попала до родичів на весілля у Ленінград (нині — Санкт-Петербург, Росія). На святковому столі ікра. А мені і хочеться, і не знаю, як її їсти. Тоді тихенько мене родичка навчила: на хліб масти масло, а зверху клади зернятка. Ой, і смакота! Мо’, як дочекаюсь «чорнобильської» доплати до пенсії (обіцяють у червні), то побалую себе -г куплю баночку ікри і посмакую.

А так, пенсія дозволяє тільки бутерброди з маслом і варенням. Зазвичай, вишневим. Минулого літа спробувала зварити варення з йошти (чорні ягідки на кущі). Для аромату додала шкірки апельсину. Ох, і добре — кисло-солодке. Цього року знов варитиму. Люди смальцем хліб мажуть, та я на дієті після інфаркту, дуже жирного не можна. Здоров’я і пенсія не дозволяють навіть магазинну недорогу намазку на хліб класти — думаю, там хімії багато, та й зайві трати. А колись давно, пам’ятаю, найсмачніші скибки були з цукром: мочаєш хліб у воду, зверху трусиш солоденьким.

Варення любимо

Ольга Репняк, молокоприймальниця, Тихоновичі Сновського району:

— Варення передаю двом синам в АТО. У скляних банках, перекладаю папером, ганчірками і відправляю новою поштою. Сини люблять солоденьке. Варення малинове, вишневе, смородинове, полуничне і навіть персикове. Персики на варення спеціально купуємо. У сезон, коли ціна найнижча. Вдома теж варення на булку донька маже — з чаєм, молоком. Я можу чорний хліб смальцем намазати. Але рідко. Ми, можна так сказати, пов’їдалися. Перебираємо харчами. А в дитинстві який же був смачний чорний хліб з олією та сількою. Або хліб з камсою. її внакидь давали у магазині (в нагрузку, тобто заставляли купувати залежане). Вона вже іржава була. Скибка чорного хліба, камсина зверху, і бігаєш по вулиці, щасливий.

«Не переводять на прямі бюджетні стосунки»

Петро Василець, голова Понорницької ОТГ, Коропщина:

— Більше достатку — більше на хліб намазуєш. Менше — менше. У нас є заборгованість по зарплаті. Громаду створили. Входять селище Понорниця і село Верба. Та кілька місяців ведемо два бюджети, не дають об’єднати їх. Не переводять на прямі бюджетні відносини. Переносять розгляд питання (його вирішують Кабмін і Верховна Рада). Як тільки приймуть рішення, зможемо вкладати кошти у розвиток громади, спасибі скажем. «Спасибі на хліб не намажеш» — цю приказку не люблю. Вона провокує людину хабаря дати. А дякують часто від душі. Спасибі значить спаси біг, спаси боже. Добре слово теж треба цінувати.

«Луста з маслом і варенням по верху — смак дитинства»

Петро Нідзельський, голова Козелецького районного осередку ГО «Народний контроль», село Скрипчин, Козелецький район:

— Сала не їм, жирної їжі не люблю. Та мазанки з маслом іноді роблю, хоч з домашнім, хоч з купленим. Луста з маслом і варенням по верху — смак дитинства. Варення має бути густим, аби не розтікалося. Ми такі скибки і в школу брали. На свіжому ‘ повітрі так смачно їх їсти. Це. нині різних ласощів повно, діти усіляку хімію їдять. Тому і мало цілком здорових учнів. Наша їжа була проста і корисна, без підсилювачів смаку, барвників і єшок.

«Хотілося б з червоною ікрою бутерброди, а доводиться їсти хліб з ковбасним смальцем»

Ніна Петренко, пенсіонерка, місто Ніжин:

— Колись наші родичі жили на Камчатці і надсилали нам червону і навіть чорну ікру. Така вона була смачна. На Новий рік у нас сімейна традиція, ще від батьків збереглась, бутерброди з маслом і червоною або чорного ікрою мають бути обов’язково на святковому столі.

Родичі повмирали. Справжньої чорної ікри в місцевих магазинах не зустрічала. Червону беру на великі свята. Хотілося б її їсти частіше, просто намазувати на скибку побільше. Та на пенсію не порозкошуєш. Частіше доводиться намазувати ковбасний смалець. Я сама вдома чиню ковбаси. Навіть якщо купити кишки .і м’ясних обрізків, дешевше виходить, ніж купувати ковбасу сирою чи вже запеченою. Додаю побільше часнику, люблю його запах. Тоді жир, який витоплюється під час смаження ковбас, виходить ароматний. Зливаю його у баночку і в холодильник. Коли захочеться чогось такого, відрізаю скибку чорного м’якого круглого хліба, намазую смальцем, зверху притрушую сіллю, і їм цей бутерброд з томатним соком. Смакота.

Тижневик «Вісник Ч» №17 (1771), 23 квітня 2020 року

Фото з мережі

А що ви мажете на хліб?

Результати голосування

Завантаження ... Завантаження ...

 

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *