10 причин відвідати Закарпаття: що радять туристам місцеві жителі

Нас часто запитують: «А чому варто їхати на Закарпаття?» Повірте, ми у редакції Varosh дуже добре знаємо відповідь на це запитання, бо останні 6 років либонь не щодня про це пишемо у наших статтях, інтерв’ю, дослідженнях.

Водночас, аби підвести певні підсумки нашої роботи і полегшити життя собі (і другу сотню разів не повторювати одне й те саме), – ми створили цей матеріал.

Він стане у пригоді всім закарпатцям, хто хоче запросити до себе друзів. А також усім тим, хто ні разу не був на Закарпатті, аби нарешті тут побувати. Або тим, хто вже не раз бував у найзахіднішій області України, але шукає приводів приїхати знову і знову.

Будемо вдячні також за доповнення до матеріалу: додавайте їх у коментарі, зазначаючи ваші причини та аргументи для відвідин Закарпаття.

Гори

Відпочинок в Карпатах – звучить магічно і вже інших аргументів не треба. Але варто розповісти, що практично у кожному районі Закарпаття є гори, утім найвищі вершини на Рахівщині. Ось 10 най-най – Говерла (2061), Бребенескул (2036), Петрос (2020), Гутин Томнатик (2016), Ребра (2001), Мунчель (1998) – не плутати з Менчул (1294) на Перечинщині, Туркул (1933), Піп Іван Мармароський (1936), Пожижевська (1885), Близниця (1881). Але якщо такий «високий політ» підходить для досвідчених гірських мандрівників, то є ще з сотня інших, не таких складних, але не менш прекрасних вершин.

Кухня

Гастрономія та кулінарія – одні з важливих точок дотику, коли ми пізнаємо нове місто чи країну. Їжа може розповісти історію та традиції, часом, не гірше за екскурсовода. А іноді й краще, якщо це екскурсія на голодний шлунок. Для українських та іноземних туристів закарпатська кухня найчастіше є приємним відкриттям та важливою причиною приїхати до Закарпаття. У ній змішані кулінарні традиції українців, угорців, словаків, румунів, чехів, поляків, євреїв. Ось 10 страв, які ми радимо скуштувати, якщо ви на Закарпатті вперше або далеко не вперше: бограч, банош з бринзою та шкварками, рокот-крумплі, лечо, папрікаш, кнедлики з сегединським гуляшем, подбивані лопатки, лоці-печенє, гомбовці, кіфлики.

Замки

Найбільш відомі замки Закарпаття в Україні – це Паланок, Ужгородський та Невицький. Утім, їх є значно більше – щонайменше 12. І кожен з них вартий уваги. Ужгородський, Мукачівський, Невицький, Середнянський, Чинадієвський, Бронецький, Квасівський, Боржавський, Королевський, Виноградівський, Хустський, Вишківський. Деякі з них перетворилися на руїни, а в інших – переважно музеї.

Термальні води

Цілющими властивостями термальних вод люди насолоджуються вже кілька століть. Це і здоров’я, і відпочинок, і друге дихання для втомленого щоденною роботою організму. На Закарпатті є понад 10 термальних басейнів, кожен з яких має власну унікальну за складом термальну воду та хімічний склад. Ось найпопулярніші з них: термальні басейни «Косино» в селі Косонь на Берегівщині; «Жайворонок» та база «Закарпаття» – в Берегові;  «Теплі води» – село Велятино на Хустщині; «Теплиця» – Виноградів; «Золота гора» – Ужгород; «Деренівська купіль» та «Термал Стар» – Нижнє Солотвино Ужгородського району.

Мінеральні води

На території України діє понад 500 джерел різноманітних мінеральних вод, переважна більшість із них розташовані саме на Закарпатті – близько 360. На Міжгірщині, Рахівщині, Свалявщині, Мукачівщині та Тячівщині. Кожне з джерел має різний склад та відповідно вода дає інший лікувальний і тонізуючий ефект. Одні з найбільш відомих мінеральних вод Закарпаття – це «Поляна квасова», «Поляна купель», «Лужанська», «Шаянська», «Плосківська», «Боржавська». Утім деякі води є власне питними столовими, частина – питними лікувально-столовими, інші – винятково питні лікувальні.

Закарпатські курорти з мінеральними водами зазвичай розташовані у казково-гарних місцевостях, тому оздоровлюватися мінералкою з гарним гірським краєвидом – удвічі приємніше та ефективніше. Будь-то Свалявщина, Іршавщина чи Ужгородщина.

Відкриті мінеральні джерела: Сойминське джерело (с. Сойми), село Кваси, Солочинське джерело, Свалявське джерело, Полянське джерело, джерело «Поляна Квасова», Лужанське джерело.

Вино

На цю тему говорити-не переговорити. Закарпатці особливо пишаються локальними винами – як власного виробництва та від місцевих виноробів, так і від виноробних компаній, які презентують закарпатське вино по всій країні та за кордоном.

 

Почнемо з місцевих виноробів. Їх точно можна нарахувати кілька сотень, утім найбільших і найдосвідченіших – кілька десятків. Варто лише приїхати на січневий фестиваль «Червене вино» до Мукачева, аби познайомитися з кожним із них та «упити погарчих парадного вина від ґазди». Усіх перерахувати, аби нікого не забути, важко, але ось кілька важливих прізвищ – Іван Урста, Карл Шош, Василь Анталовський, Руслан Орос, Василь Надь, Олександр Ковач.

На території області також працюють дві великі виноробні – Шато Чизай та Котнар. Обидві розташовані у Берегові.

Сакури

«Коли вже там сакури зацвітуть?». Починаючи з березня це чи не найважливіше запитання до закарпатців від немісцевих. Ми й не проти на нього відповідати, щоправда, якщо ці дати раніше були приблизно сталими, то в останні кілька років точно не варто чекати, що це станеться «на травневих» спеціально під заплановану відпустку. Зазвичай цвітіння починається на початку квітня і за 2 тижні завершується. Найпривабливіші міста з сакурами – Ужгород та Мукачево. Тут є як цілі алеї, так і дерева висаджені в міському просторі, поряд зі сторічними будинками.

Сакурі на Закарпатті присвячують фестивалі, тістечка, вина, джеми, спортивні турніри та чимало іншого.

Села-курорти та зелений туризм

Для міських мешканців, які щодня живуть шаленим ритмом – це найкращий відпочинок. До того ж поїздка до, хай навіть і маленького, але міста, – це усе одно поїздка з міста в місто. А якщо ви оберете садибу у сільській місцевості, то формат одразу змінюється, темп сповільнюється, груди наповнюються повітрям. На Закарпатті – це часто одна з найкращих можливостей побачити тутешній колорит, спробувати домашню кухню, почути закарпатську говірку, зрозуміти, чим живуть люди.

На сайтах із підбору житла ви знайдете сотні варіантів, ми лише можемо порадити – не боятися імпровізувати з районами – оберете ви Берегівщину чи Рахівщину – задоволення отримаєте максимально. Щоправда і Закарпаття побачите зовсім інакшим в першому та другому випадку.

Еко-виробництво та еко-продукти

Цей пункт можна було б спокійно долучити до «Кухні», але, насправді, це все ж дещо різні речі. Еко-продукти закарпатці самі часом роками вишукують по «своїх точках» і по бабусях, які мають лімітовану кількість домашнього сиру, молока, м’яса. Але, на щастя, протягом останніх років на Закарпатті з’являється дедалі більше фермерських господарств, які роблять продукцію «як для себе».

Про кілька з них ми писали, про інших – напишемо. Ось декілька з них: сири з Нижнього Селища; м’ясна продукція з еко-ферми «Зелений Гай»; соки, сиропи, лекварі, м’ясо, сир, палинка від «Пан Еко»; сировялені делікатеси, копченості, сир з козиного молока від Гашпара з Мукачева, а ще – мед з та багато іншого. Але, якщо ви турист і скористалися пунктом вище, то у місцевих зможете знайти справжні продукти, які разюче відрізняються на смак від супермаркетівських.

Кава

Доброї кави зараз можна випити у багатьох містах. Ми, звичайно, звикаємо до місцевих кав’ярень та тієї кави, яку п’ємо щодня і потім важко вгодити з нею в інших містах, з іншими смаками та традиціями. Утім до Закарпаття та до Ужгорода зокрема, радимо їхати не тільки за кавою, а й за кав’ярнями. У них панує якась специфічна енергетика притаманна саме цьому місту.

Більше інформації тут: varosh.com.ua

Фото з мережі

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *