Свято неба і землі! Трійця для українців: велич і значення свята, звичаї, традиції та святкові радощі

7 червня 2020 року ми святкуємо Зішестя Святого Духа, або ж Трійцю – одне з дванадцяти найбільших свят православного люду. Які легенди цього дня, що важливого в цьому святі саме для українців, для кожної людини зокрема, як святкували його наші пращури і як святкуємо його ми – у святковій розвідці Еспресо-TV

На 50-й день після Великодня у природі настає справжній розмай: усе на цей момент буяє, квітне, гуде, цвірінькає і пахне. Віряни святкують Святу Трійцю або ж П’ятдесятницю, День Зіслання Святого Духа, Зелену неділю – справді великий день у нашій народній історії. Бо стільки розповідей, легенд, історій пов’язано з цим днем: кожній родині буде про що згадати, на що спрямувати свої надії.

Трійця – одне з дванадцяти найважливіших після Великодня свят у православ’ї, присвячених подіям земного життя Ісуса Христа і Богородиці. 

В Україні День Святої Трійці вважається важливим церковним святом, тому цього дня оголошено державний вихідний.

Трійця – символ оновлення життя 

Перше літнє свято цього року – таке ж барвисте і сповнене літніх ароматів, як і завше. Храми, як і завше, незважаючи на особливий, карантинний, період будуть прикрашені  зеленим клечанням: ікони – липовими, кленовими та березовими гілочками, квітами, підлогу вистеляють травою, лепехою. А ми поставимо собі в оселях  запашні літні букети з м’яти, чебрецю, меліси, всеможливих польових квітів. Уся ця краса  символізує літнє буяння, весняне оновлення життя.

null

На скрижалях Святого Письма

Свято оновлення природи і весняно-літнього пробудження, безсумнівно, відзначали і наші далекі сонцелюбні пращури.

Тому, як і у всіх великих святах, у Трійці  – багато особливого і овіяного легендами: переплетіння віків з різноманітними традиціями і віруваннями, свідчення, розповіді Святого письма і новітні розвідки етнологів, істориків. Десь вони перетинаються, а десь ставлять ще більше знаків запитань.

“… і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав”

Утім, з великими святами так завше відбувається, тому що вони викликають у нас посилену увагу і обіцяють здійснення чогось неземного, а відтак вимагають відповідних знань.  Так і з Трійцею – саме в цей день на землю зійшов Святий Дух, як і обіцяв Син Божий. Цей дух зійшов на апостолів, 12 рибалок, учнів Христа, які разом з Матір’ю Божою молилися в храмі на Сіонській горі.

“І з’явилися їм язики поділені, немов би огненні, та й на кожному з них по одному осів. Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав”.

 “Ідіть, научайте всі народи, хрестячи їх в Ім’я Отця, і Сина, і Духа Святого” (Матвія, 28, 19).

Отож з  цього дня кожен народ отримав свою мову – від язиків полум’я Святого Духа, щоб цією мовою прославляти царство земне і небесне. Багато того дня прийняли хрещення – так почалася  історія створення святої вселенської апостольської Церкви, від якої ведуть своє походження всі сучасні християнські громади на землі. Першим християнським храмом став той самий будинок на горі Сіон – нині Успенський храм Гробу Господнього в Єрусалимі.

Це свято символізує святу Трійцю, три відомі прояви, лики Всевишнього – у вигляді Бога-Отця, Бога-Сина і Бога-Святого Духа.

 Єдиносущна Трійця – це означає, що Отець, Син і Святий Дух нероздільні ​   

У Священному Писанні  говориться, що ми сповідуємо Трійцю єдиносущну і нероздільну. Єдиносущну – це означає, що Отець, Син і Святий Дух –  три самостійні Божественні образи, володіють всіма Божественними досконалостями, але це не три особливі окремі сутності, не три Боги, а Єдиний Бог. Вони нероздільні.

Фото Національного музею народної архітектури та побуту України

З давнини до сьогодення – усе-таки це цікаво!

Прикрашати храми, оселі та городи квітами, напевне, почали ще з давніх-давен, коли з природою пов’язували великі й малі події в родині, врожай і природні явища.  Дівчата ворожили, жінки збирали цілющі трави для лікування на весь рік, чоловіки та парубки організовували місцеві гуляння. Але треба мати на увазі, що церква далеко не вітає подібні дії, тому про ворожіння вже майже не згадується, хіба що в канві звичайних веселощів та розваг, які особливого смислового навантаження не несуть.

Вважалося, що в цей день можна зустріти русалку і що вона навіть може залоскотати, тому вже наші ближчі пращури, тобто християни,  не виходили цього дня з оселі без хрестика на шиї.

Що треба робити на Трійцю, а що – небажано. З природою – в унісон!

Також питання досить дискусійне. Не можна лихословити, бажати комусь зла, втім, це стосується кожного і в будній день. Не можна тяжко працювати, щоб не відволікатися від світлих дум про зішестя Святого Духа і щоб тим самим не пропустити цю світлу миттєвість. А треба йти в храм з красивим букетом, щиро помолитися, побути в цей день хоча б думками ближче до неба.

З давніших заборон – не можна купатися, щоб не залоскотали русалки. Не робити віників з гілок дерев, не будувати дерев’яні паркани. Словом, не використовувати природу в корисливих цілях, а просто бути з нею в унісон. На Трійцю  природа просто промовляє до людини мовою комах, пташок, природи. Не одне покоління вслухалося в цю мову, і всі ці спостереження вилилися в ланцюжок прикмет і вірувань, які передаються з покоління в покоління.

Цьогорічні особливості Трійці

Цікаво, що цього року 7 червня святкуватимуть Трійцю християни і східного, і західного обряду.  Це один із рідкісних випадків, коли дати свят у католиків і православних збігаються. І хоч карантинні обмеження тривають, ми все ж усі дружно святкуватимемо цей день – у родинах, у побажаннях, у онлайні. Оселі прикрасимо, букети будуть!

У цей день збиралися толоки на природі – цілими селами чи великими родинами. Господині приносили свої наїдки-напої. Прийнято було готувати багато і смачно, основними стравами були короваї, хліб, пиріжки, м’ясні страви. Цьогоріч також можна смачно накрити стіл у колі дружньої родини, нехай і не на толоці, каже наш кулінарний гід, кулінарна майстриня і блогер Лілія Цвіт. І якраз на це чудове свято можна спекти хліб, навіть якщо ви не пекли досі – це гарний привід. Лілія Цвіт радить спекти гречаний: смачний, запашний, хрумкий – те що треба для святкування вдома! Прогляньте у відео, вона детально і дуже доступно розповідає, як зробити свято хлібним, як це робили наші бабусі-прабабусі колись.

Джерело: espreso.tv

Фото зі сторінки Instagram nizhyn_online

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *