Батько завжди тихо, без зайвих слів і емоцій, як справжній вожак йшов позаду нашого життя, спостерігаючи за всіма нашими хвилями змін, і був скелею, об яку бились негоди, навіть, коли ми цього не помічали.
Тато — його любов особлива, не схожа на мамину і на жодну іншу. Він не завжди міг про неї сказати, але його душа завжди розривалась від бажання допомогти, бути поруч і бути потрібним, навіть, коли ми вже дорослі.
Отець — він не засуджував, не засуджує, а лише слухає, і коротко дає пораду. Він розуміє: зі сторони життя має один вигляд, а зсередини у кожного з нас своя картина. І все, що він може – підтримати своїм міцним словом, як і його батьківські обійми.
21 червня — саме на цю дату припадає День батька, коли кожен з нас може нагадати своєму найріднішому і найлюблячому батьку про свою любов і про його вплив на наше життя.
Саме такими щирими одкровеннями про роль батька в житті поділились з редакцією НЕЖАТИН відомі ніжинці.
Отець Михаїл Якубів, настоятель Свято Покровського храму міста Ніжина
Батько – Якубів Степан Миколайович.
Для мене батько завжди був і є прикладом стійкості і наполегливості, чесності і принциповості, доброти і працелюбності. В молодості йому ампутували ногу. на одній нозі він повноцінно живе і працює (навіть водить автомобіль). Незважаючи на похилий вік і слабе серце – тримає голубів і пасіку. Любить пригощати медом нас – дітей своїх, внуків і правнуків, знайомих і всіх сусідів. В церкві він стійкий “оловяний солдатик”, в житті веселий і життєрадісний.
Наталія Копиця, депутат обласної ради, засновниця благодійного фонду “Копиця”
Батько – Андрєєв Микола Калістратович.
«Тато вам не мама» – вислів який має рацію. З татом все по-іншому. Навіть, одна і та ж сама страва буде інша на смак, коли її готує тато. Батько для мене – це поєднання мужності, сили, незламного духу, а інколи, дитячої наївності. Розмови з ним дають мені неймовірний заряд енергії і підтримки. Його присутність в моєму житті – це великий дар Божий, за який я не перестаю дякувати. Всі сказані татом слова, стали для мене путівником і поясненням деяким подіям та речам. А кожен вислів вже став крилатим, і запам’ятався на довгий період часу у нашій родині. Особливими для нас є: « Їж тільки свіже», «Прибери живіт, не розслабляйся».
Сергій Охонько, депутат обласної ради, приватний підприємець
Батько – Охонько Микола Олексійович. Я впевнений, як і в житті більшості чоловіків, у моєму батько відіграв ключову роль. Він вплинув на формування мого характеру. І хоча я більш динамічний, а він спокійний, його розсудливість і спокій виховували в мені стійкість і мудрість, я розумів, що до багатьох речей треба відноситись з холодним розумом.
Батьківське слово і батьківська правда завжди були мені в нагоді і допомагали в багатьох ситуаціях, особливо, в юному віці, коли ще лише ставав на дорогу дорослого життя. Батько був поруч і допоміг, коли я починав з самого низу, без копійки грошей, свою діяльність. Тоді саме батьки стали сильним плечем і опорою. Батько і зараз допомагає мені, як словом так і ділом, не зважаючи на те, що йому 70 років. За це йому дуже вдячний.
Із всіх його настанов мені найбільше запам’яталась: «Синок не переймайся. Все буде добре, головне – не зраджуй своїм мріям і йди до своєї цілі правильним шляхом покладеним на серце». Цією порадою користуюсь й зараз, і не зважаючи на людські та життєві перешкоди йду вперед.
Тетяна Власенко, директор Ніжинської ЗОШ №17
Батько – Савенко Федір Олександрович.
Батько для мене – це джерело доброти, піклування, любові, тепла, затишка, щастя, захищеності. У нашій сім’ї завжди панував культ родини – рідної домівки, гостинності, глибокої пошани до свого роду.
Тато, батько – це уособлення мудрості, сили, впевненості, надійності, людяності. Сьогодні я можу впевнено сказати: попри те, що вже багато років татова душа спочиває на небесах, він був і залишається для мене вірним другом, порадником і взірцем. Пам’ятаю його сильні натруджені руки, які підкидали мене до небес; зелені очі, які дивилися з любов’ю; щиру посмішку, якою підтримував мої невдачі; веселий сміх, який лунав, коли стрімголов неслися на санчатах; терплячі перші уроки водіння велосипеда, потім мотоцикла і врешті – машини; задушевні спогади, коли хочеться слухати, слухати, слухати…
Звичайно, всі ми звикли довіряти свої секрети й заповітні мрії матусі, але я з деякими проблемами зверталася саме до тата, бо вважала, що краще за нього ніхто не вирішить моїх труднощів. Він був строгий, але справедливий, завжди цікавився моїми справами, заохочував до перемог (можливо саме тому я вчилась відмінно і закінчила школу із золотою медаллю), надавав мені впевненості, за що б не бралась.
А ще тато завжди жартував. Мені здається, посмішка не сходила з його вуст. Добре водив машину, а захопленням усього життя була техніка. Він постійно, щось ремонтував, удосконалював, конструював. Мав багато друзів, яких поважав і цінував.
Ми багато подорожували сім’єю. Ініціював подорожі саме батько. Він був нашим водієм, гідом, захисником. Які це були незабутні емоції, нові враження! Здавалась нескінченною дорога в невідомі місця. Тендітні світанки, яскраві заходи сонця, міцний сон у палатці, українські пісні та тихі розмови біля вогнища, уроки рибальства від тата – все це залишається для мене солодкими спогадами дитинства.
«Ніколи ні від кого нічого не чекай і не вимагай, тобі ніхто нічого не винен». – «Роби завжди все якнайкраще, погано вийде само по собі». – «У кожного свої крила». – «Не лицемір, не принижуй себе і інших цим». – «Сказати правду в обличчя важко, але значно важче жити з брехнею». – «Спіши жити», «Бути щасливим – це обов’язок кожного перед собою», – ці батьківські вислови, стали моїми життєвими принципами.
Я дякую тобі, тату, за батьківську науку, за прагнення не підвести тебе, за жагу до життя, за любов до людей.
Євген Луняк, доктор історичних наук, доцент НДУ ім. М. Гоголя, член Ніжинського виконавчого комітету
Батько – Луняк Микола Дмитрович.
Завдяки батьку, я в радянський час відчув, що я українець, і пишався цим. А ще він завжди говорив, що наш рід має козацьке коріння. Фразою, яка мені з його уст запам’яталась найбільше: “Пам’ятай, що ми з козацького роду”. Під час революції мій прадід був проголошений отаманом. Завдяки батьку я зацікавився своїм корінням і історією свого народу. Це значною мірою визначило мою майбутню професію.
Тож, ніжинці, не забудьте поздоровити свого тата і дідуся, які чекають на гарні слова від доньки / сина / онука / внучки, а також всіх чоловіків, які носять горде звання “батька”. Підготували для вас найкращі вітання з Днем тата на українській мові: тисніть на пункт та переходьте на потрібний вам розділ!
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.
