Наприкінці минулого року з-під пера викладача НДУ імені Миколи Гоголя, а нині ще й завідувача кафедри української літератури та журналістики Юрія Бондаренка, вийшла напрочуд цікава книга.
Видання називається «Шахтар 1:1 Бешикташ».
На перший погляд пересічний читач зробить припущення, що ця книжка про футбол, адже донецький «Шахтар» і стамбульський «Бешикташ»- провідні футбольні команди України та Туреччини. Одначе перше враження є докорінно оманливим. Книженція Юрія Івановича дуже дивна і водночас надзвичайно оригінальна. В ній футболом і не пахне.
За жанром це комедійна, дещо фантастична, химерна література. Єдиного головного героя в творі немає. У книзі зібрано 19 розповідей, сюжет яких не можливо передбачити наперед. До прикладу, перша історія про те як літня жінка із розпростертими обіймами зустрічала злодія та пригощала його домашніми смаколиками.
Безумовно, все це вигадано, але ж як дивує незвичне сприйняття автором світу, аля догори-дригом. У такій книзі можна прочитати те, що в реальному житті є неможливим. Окрім того кожна історія приправлена порцією ненав’язливого гумору та гострої іронії. Часто ці невеликі оповідання мають як подвійний характер, так і надзвичайно казковий сюжет, що є безпосереднім задумом автора.
От як розповідь про білочку, звичайну, яка носить горішки та ту, що час-від-часу приходить в гості до любителів горілчаних виробів. А чого вартує історія про директора сирзаводу та його сина, які влаштували проливний дощ із молока, а замість яскравого сонця викотили на небу головку сиру.
Саме такими казково-фантастичними сюжетами й нафарширована книга Юрія Бондаренка. Читач ніколи не зможе передбачити в який бік розвиватиметься сюжетна лінія. Загалом розповіді побудовані на такій собі сюжетній аритмії, а саме – вміле чергування реального з казковим і фантастичним. При цьому, книга читається швидко, легко, мозок змушує малювати яскраві пригодницькі картини та повністю переносить читача у вигадану автором реальність.
Одначе, часом непросто встигати за ходом думки Юрія Івановича, який пише про одне, але в той же самий час має на увазі зовсім інше, проте, це робить його письмо незвичним, а стиль викладу-унікальним.
Ще однією особливістю видання «Шахтар-Бешикташ» є його назва. В кожному із 19 оповідань, які ніяким чином не пов’язані між собою, хтось із героїв при найрізноманітніших умовах згадує, або говорить про футбольне протистояння «Шахтаря» та «Бешикташа».
В цьому фішка назви. Вона об’єднує всі розповіді між собою. Читач, знайомлячись із новою історією, очікує як саме цього разу автор згадає про «Шахтар» і «Бешикташ». Таке обігрування назви багато в чому нагадує відомий комедійний серіал «Вітальку.» Там по закінченню кожного епізоду різні актори обов’язково говорили про панду, яку на переїзді збив потяг.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.
