Звинувачення на емоціях: чого в сесійній залі добивався Станіслав Прощенко?

Перша сесія Ніжинської міської ради у новому складі 8-го скликання була ознаменована не лише затвердженням структурного апарату влади. Справжньою несподіванкою стало звернення ніжинця Станіслава Прощенка. Він висловив проханням не запрошувати на міські патріотичні заходи та не призначати головами комісій весь склад партії «ОПЗЖ», депутата Андрія Деркача та Сергія Охонька.  І якщо з політичною силою, котра має неоднозначні погляди на ситуацію в країні все зрозуміло, то звинувачення Сергія Охонька у проросійських діях викликало здивування. Сам же Станіслав Прощенко жодним чином не аргументував вимоги й не пояснив присутнім суть. Тож, залишалось лише додумувати. Більшість присутніх у залі міської ради говорили про політичне замовлення або ж взагалі не уявляли собі де ж Сергій міг зробити щось проти України.
Тож чи справедливими були звинувачення і що значить бути патріотом, розбирались журналісти сайту НЕЖАТИН.
Подивившись у минуле, ми, як журналісти насправді не знайшли жодної публікації чи висловів на рахунок Сергія Охонька, які б йшли в розріз з патріотизмом. Натомість знайшли інформацію про те, що депутат завжди захищав бійців АТО, та відстоював у раді їх питання.
На підтримку Сергія Охонька виступили й знані в Ніжині волонтери, герої Майдану, учасники АТО та представники громадських організацій.
Зокрема, Олександр Максимець описав свої враження на сторінці у ФБ:
«Досить неприємно здивований. В нас що 1933 рік – СССР?
Це, Коли тобі стає хтось невигідний і ти хочеш його позбутися чи створити проблем, То називаєш ту людину “Врагом Народу!” Та “агентом запада “шпійоном”.
Здається, Пан Прощенко у глибині душі уявляє себе червоним комісаром, який вирішує, хто посібник ворога, а хто над законом. Подібні його нападки на людей спостерігаю вже не в перше: то намагається спровокувати на бійку голову Ніжинської РДА лише через те, що він звичайним солдатом строковиком був відправленим нести прикордонну службу в Афганістані.
Далі Прощенко скаженів, сходивши піною перед директором Соціального центру, обзиваючи жінку зрадником, «кремльовською консервою» чи посібником Путіна і тд, вимагаючи написати заяву на звільнення, через те, що дітям сиротам та з обмеженими можливостями, котрі перебувають в складних життєвих обставинах на Різдвяні свята роздав подарунки. священник з церкви “московського патріархату”.
Не зважав «бравий патріот» і на те, що в цієї жінки чоловік та син – Офіцери, учасники АТО, а дочка – волонтер.
Прикро, що саме під час осінньо-весняних патріотичних загострень у пана Станіслава виникають питання лише до тих людей, які йому в чомусь не подобаються. І маніпулюючи поняттями
Патріотизму, він хоче вирішувати свої задавнені конфлікти.
Тепер, бачу, черга дійшла і до депутата Ніжинської міської ради Сергія Охонька. Особисто мене обурило те, що Прощенко приніс оту записку й гордо зачитав, що виголошує резолюцію від
Воїнів АТО, Волонтерів, Активістів, Патріотів, Учасників Революції Гідності.
Він забороняє Сергію Охоньку відвідувати всі урочисті події та покладання квітів на державні свята до меморіалу Загиблих воїнів АТО та Небесної Сотні.
А все через те, що десь-колись була якась проблема, з якою до нього підійшов Станіслав, а її не вирішили.
То я Його навпаки запрошую, адже Сергій Охонько в час Регіоналівських репресій мав сили та мужність не зламатися і не відступитися.
Волонтерам Сергій завжди допомагав як фінансово, матеріально так і технічно.
Тут жодних питань до нього не виникало. Можливо десь комусь відмовив, але ж зрозуміло, що
всім не допоможеш.
Пригадую один випадок, коли нас з Наталією Нос потрібно було їхати забирати з Широкіно.
І Деякі браві “Слава» та патріоти банально злякались, або просто не схотіли їхати в одне з найгарячіших тоді місць, бо ще паралельно потрібно було завезти вкрай необхідні речі бійцям в
Гранітне, Старогнатовку, Красногорівку, Курахово та Маріуполь.
І ми запитали в Сергія Охонька, чи не має в нього серед таксистів бажаючого з’їздити на Донбас.
Адже водій, що в нас був – це дівчина і їй фізично буде важко стільки часу пробути за кермом.
Нащо мені відповіли чітко і конкретно: “Васильович, Ви розумієте, я не можу змушувати людей до такої ризикованої поїздки. Тому, якщо вас влаштовує моя кандидатура – тоді їдемо!!!
Так ми чотири дні колесили по фронтовим дорогам Донбасу.
Гарячих пригод в тій поїздці вистачало, але це вже інша історія.
Мене тоді найбільше здивував один цікавий момент, що після того
Охонько ніде про це не говорив і не робив жодного бурхливого піару, пафосних фото та
“Апасних” стрімів в фб. Все було просто і чітко – по чоловічому. У волонтерському архіві лишились тільки декілька фотографій з тієї поїздки…
Тому, оці закиди від  Станіслава Прощенка вважаю: або політичним замовленням, або
звичайним осіннім “Точковим Епізодичним загостренням патріотизму”.
Висловився на цей рахунок й Майдановець, доброволець,інвалід війни Петро Самсонюк:
«Нещодавно Станіслав Прощенко і група хлопців з АТО звинуватив Сергія Охонько в якихось проросійських течіях та висловлюваннях та діях проти воїнів АТО. Категорично не згоден з цими обвинуваченнями!!! Знаю його десятки років як патріота України, Українця й Волонтера. Жодних висловлювань проти держави та нації від нього не було. До того ж, зустрівся зі Славой Прощенко і ще раз впевнився у тому, що це була особиста неприязнь, але це не повинно виливатися у необ’єктивні звинувачення. Тут не має святих і не треба знову розділять українців на наших і інших!!! Сергій успішна людина, благодійник. Сам себе зробив як підприємець та й для міста і людей теж зробив багато добрих справ! Особисте не треба виносити на публічне! СЛАВА УКРАЇНІ!»
 
В результаті обговорення в Соцмережах так ніхто і не зрозумів, в чому звинувачували Сергія Охонько, адже та ситуація, на яку натякав Станіслав Прощенко їх самих же і дискредитувала: п’яний водій автомобіля розбив вщерть рекламний щит, який належав підприємству Сергія. Прощенко попросив не викликати поліцію і виплатити збитки, на що Охонько погодився.  В цьому його і звинуватили в врешті-решт, хоча: ні логіки, ні фактів. Можливо хотіли, щоб він простив, але ж…  Якби замість щита стояла людина чи дитина, якими б були наслідки, і чи мало б значення, хто сидів за кермом: атовець, чиновник, чи пересічний мешканець? Про це, чомусь, ніхто не подумав.
Тож щодо «об’єктивності» висловлювань в сесійній залі все ясно. Що ж до істинного патріотизму, то він, перш за все у діях. І жоден із нас не має права, враховуючи особисті емоції та судження, приписувати ганебні «ярлики» людям на загал.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *