Рада запровадила штрафи за несвоєчасну виплату заробітної плати

 

У трудове законодавство запроваджені нові штрафи та нові строки їх накладення.

Верховна Рада у повторному другому читанні ухвалила закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запобігання надмірному тиску на суб’єктів господарювання заходів державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення» (реєстр. № 0958 від 29.08.2019).

Він був ухвалений у першому читанні ще 12.07.2017 року і з того часу «завис» у Комітетах Ради. Лише 20.05.2020 його передали на повторне друге читання на підставі подання Комітету про доопрацювання.

Проект Закону передбачає:

  1. Внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо:

– визначення поняття «створення перешкод органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні заходів державного нагляду (контролю);

Ним буде вважатися невиконання законних вимог посадових осіб органу державного нагляду (контролю) або недопущення посадових осіб цього органу до здійснення заходів державного нагляду (контролю), підстави яких визначені законом.

– включення звернення посадових осіб органів місцевого самоврядування про порушення суб’єктом господарювання законодавства до підстав, на основі яких можуть проводитись позапланові перевірки органами державного нагляду (контролю);

– покладення на органи державного нагляду (контролю) обов’язку зазначення в акті опису дій чи бездіяльності, що призвели до створення перешкод при проведенні ними перевірок, із посиланням на відповідні норми закону;

– покладення на суб’єктів господарювання обов’язку не створювати перешкоди органам державного нагляду (контролю) чи їх посадовим особам при здійсненні ними заходів державного нагляду (контролю) при умові, що такі заходи ними здійснюються відповідно до вимог закону.

  1. Внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо:

– уточнення повноважень органів місцевого самоврядування щодо здійснення перевірок за дотриманням законодавства про працю та зайнятість населення на підприємствах, установах та організаціях комунальної форми власності;

– обмеження виключно правом ініціювання перевірок повноважень органів місцевого самоврядування у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю та зайнятість населення на підприємствах, в установах та організаціях, що не перебувають у комунальній власності, а також фізичних осіб-підприємців, які використовують працю найманих працівників.

  1. Внесення змін до Кодексу законів про працю України щодо:

– розмежування державного, внутрішнього і громадського контролю;

– уточнення підстав для притягнення до відповідальності за недопущення до проведення перевірки, створення перешкод у її проведені, визначення граничних строків накладення фінансових штрафів за порушення законодавства про працю, винесення контролюючим органом виключно припису при першому вчиненні правопорушення.

  1. Внесення змін Закону України «Про зайнятість населення» щодо:

– розмежування державного, внутрішнього та громадського контролю;

– визначення граничних строків накладення фінансових штрафів за порушення законодавства про зайнятість населення, винесення контролюючим органом виключно припису при першому вчиненні правопорушення (можуть бути накладені протягом шести місяців з дня виявлення порушення вимог законодавства про зайнятість населення, але не пізніше як через один рік з дня його вчинення).

  1. Внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо:

– встановлення адміністративної відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю) за винесення приписів, розпоряджень, податкових повідомлень-рішень, вимог та рішень про накладення фінансових стягнень, що скасовані в адміністративному чи судовому порядку;

– уточнення підстав для притягнення до відповідальності за недопущення до проведення перевірки, створення перешкод у її проведені посадовим особам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення;

– встановлення адміністративної відповідальності фізичних осіб та посадових осіб за подання до органів державного нагляду (контролю) безпідставних скарг про порушення суб’єктами господарювання законодавства про працю та зайнятість населення.

 

  1. Внесення змін до Закону України «Про судовий збір» щодо включення Держпраці до переліку органів, що звільняються від сплати судового збору.

Штрафи, які запроваджуються законом

Юридичні особи та фізичні особи, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі:

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам більш як за один місяць – у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;

оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання ним роботи повний робочий час – у п’ятнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;

фактичного допуску працівника до роботи без укладення трудового договору в порядку, визначеному цим Кодексом, – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод органам державного нагляду та контролю чи їх посадовим особам під час здійснення заходів державного нагляду та контролю, підстави яких визначені законом, – у п’ятнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день виявлення порушення;

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених цією частиною, – у розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день виявлення порушення.

Ці штрафи є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій та можуть бути накладені протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня його вчинення. Частина з них накладаються Держпраці.

Інші штрафи можуть бути накладені без здійснення заходу державного нагляду та контролю на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу у разі фактичного виконання працівником роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації, протягом шести місяців з дня винесення такого рішення.

Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Сплата штрафу не звільняє роботодавця від усунення порушень трудового законодавства.

У разі вчинення юридичною особою або фізичною особою, яка використовує найману працю, порушення вперше фінансові санкції (штрафи), не застосовуються, а видається припис про усунення виявлених порушень вимог законодавства про працю із зазначенням строку його виконання, що не може бути меншим за 15 робочих днів.

Невиконання припису про усунення порушень вимог законодавства про працю тягне за собою застосування до юридичної особи або фізичної особи фінансових санкцій (штрафів), передбачених за відповідні порушення.

Зазначеними змінами депутати сподіваються усунути окремі проблеми та недоліки, що потребували законодавчого врегулювання, а саме:

  • відсутність пріоритету норм Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» відносно положень інших нормативно-правових актів, що призводить на практиці до правової невизначеності та застосування різних нормативно-правових актів для врегулювання аналогічних відносин;
  • фактична спрямованість органів державного нагляду (контролю) на застосування санкцій до суб’єктів господарювання за виявлені правопорушення, а не їх профілактику та попередження;
  • невизначеність законодавчих критеріїв, за яких умов “недопущення до перевірки” є протиправним та довільне трактування органами державного нагляду (контролю) поняття “створення перешкод при проведенні перевірки”, що має наслідком наявність необмежених підстав для накладення на суб’єктів господарювання фінансових та адміністративних штрафів, що сягають кількасот тисяч гривень;
  • відсутність законодавчого визначення строків, в межах яких є можливим накладення фінансових штрафів за порушення трудового законодавства та законодавства про зайнятість населення;
  • наявність дублювання повноважень уповноважених органів на проведення державного контролю за дотриманням законодавства про працю та зайнятість населення;
  • відсутність адміністративної відповідальності фізичних осіб та посадових осіб за подання до органів державного нагляду (контролю) безпідставних скарг про порушення суб’єктами господарювання законодавства про працю та зайнятість населення.

Окрім того, наявність повноважень щодо проведення перевірки дотримання законодавства про працю та зайнятість населення одночасно у відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування безпосередньо порушує вимоги законодавства, де чітко зазначено, що здійснення заходів державного нагляду (контролю) різними органами державного нагляду (контролю) з одного й того самого питання заборонено.

Раніше ми писали, що Володимир Зеленський подав у Верховну Раду законопроекти про проведення податкової амністії.

Джерело: sud.ua

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *