Прагнення до перемоги у спортсменів в крові, проте одноманітність набридає. Тому багато хто йде в багатоборство або одночасно займається різними видами спорту. Серед них – Кріста Ротенбургер, Насер Аль-Атіях, Френсіс Іган. Чималу увагу привертають успіхи Дженніфер Шахаде, чемпіонки світу з шахів, що професійно грає у покер, й здобула чимало нагород.
Дженніфер Шахаде
Шахи й покер – ідеальне поєднання. Це довела Дженніфер Шахаде – перша жінка, що перемогла на Відкритому чемпіонаті з шахів США серед юніорів у 1998 р. У 2002 році вона вперше стала чемпіонкою США серед жінок, два роки потому – вдруге. Дженніфер тричі брала участь в Олімпіадах, й виграла командне срібло.
Покер
Коли Шахаде стала міжнародним гросмейстером, зацікавилась покером. Вміння грамотно будувати тактику у шахах дозволило їй не лише швидко зрозуміти гру, засвоїти різні стратегії… а й на рівних грати з чемпіонами.
Наприкінці 2014 р. на турнірі з китайського покеру дівчина з легкістю обійшла титулованих гравців, й виграла приз у 100 тис. євро. Гра йшла у прямому ефірі впродовж 13 годин, й привернула увагу багатьох покеристів. У тому ж році Дженніфер запросили до команди Покер Старс.
Дженніфер здобула чимало нагород. В одному з онлайн-турнірів від PokerStars вона перемогла, граючи у шахи у паралельному вікні, й отримала понад 11,5 тис. дол.
Наразі Дженніфер активно популяризує шахи й покер серед жінок. Жінка написала декілька книг (Грай як дівчина, Шахова стерво), де вчить їх не боятись змагатись в інтелектуальних турнірах з чоловіками.
Кріста Лудинг-Ротенбургер
Кріста Лудинг-Ротенбургер – перша жінка, що виграла медалі на зимових та літніх Олімпіадах у різних видах. Починала вона з ковзанярського спорту:
- Сараєво, 1984 – золото на дистанції 500 м;
- Калгарі, 1988 – золото, 1 тис. м, срібло – 500 м;
- Албервіль, 1992 – бронза, 500м.
У 80-хх роках Кріста була в блискучій формі. Вона:
- 16 разів вигравала кубок світу;
- неодноразово брала срібло та бронзу;
- встановила 9 світових рекордів на різних дистанціях.
Влітку Кріста займалася велоспортом, де теж досягла чималих результатів. Найліпший – срібло у спринті на Олімпіаді-1988 р. У ті роки Кріста на різних змаганнях перемогла всю спринтерську еліту велоспорту, зокрема Еріку Салумяе (СРСР) та Конні Параскевін, що входить до Зали слави велосипедистів США. До речі, саме Еріка не дала повторити Крісті рекорд Едді Ігана, вигравши Олімпіаду-88.
Френсіс Іган
Едвард Патрік Френсіс «Едді» Іган – єдиний спортсмен, що перемагав не лише на літній, але й зимовій Олімпіаді у різних видах спорту. Влітку 1920 року він став непереможним у боксі, дванадцять років потому – у бобслеї.
Бокс
Американець Френсіс Іган народився у 1897 р., пройшов Першу та Другу світові війни. Хлопець вивчав право у Єльському університеті, згодом у Гарварді, Оксфорді. Після перемоги над німцями працював в Атлетичній комісії штату Нью-Йорк, що регулює усі змагання, пов’язані зі спортивною боротьбою.
Після першої війни Едді Іган активно займався спортом. Френсісу вдалося змінити характер європейського боксу, зробивши його більш агресивним. У 1920 р., він виграв золоту олімпійську медаль з боксу, коли вчився у Єльському університеті. Разом з герцогом Гамільтоном він вирушив у кругосвітню подорож. У кожній країні хлопець кидав виклик чемпіонам й жодного разу не програв.
Бобслей
Після боксу Едді Іган зосередився на юриспруденції, проте бажання змагатись не зникло. На зимову Олімпіаду він потрапив завдяки Джею О’Брайену, який був головою олімпійського комітету з бобслею. Один зі спортсменів відмовився від участі у змаганнях, заміни не було, й Джей запропонував місце Френсісу. Іган погодився й поїхав в Солт-Лейк-Сіті.
Траса була важка – шість спортсменів потрапили у лікарню, проте це не зупинило американців. «Цей спуск назавжди залишиться у пам’яті, – згадував Іган. – Він зайняв лише 2 хвилини, проте вони здалися вічністю. Я рухався на скаженій швидкості у декількох дюймах від землі без будь-якого почуття безпеки, вчепившись у ремені. Мені навіть здавалося, що руки зісковзнули, але я все ж таки втримався».
Насер Аль-Атіях
Насер Аль-Атіях з Катару взяв бронзу у Лондоні у 2012 р. в стендовій стрільбі. Це була його шоста Олімпіада і найліпший результат. Крім того, у 2002 р. він виграв Гран-Прі Європи, двічі ставав чемпіоном Азії. Насеру 50 років, проте кар’єру він не завершує й збирається виступити на Олімпіаді в Токіо.
Ліпші успіхи Насера в автоперегонах. Спортсмен має величезний досвід виступів у ралі-рейдах. Він неодноразово вигравав чемпіонат Ближнього Сходу по класичному авторалі, тричі перемагав у ралі «Дакар».
Цитата
Мені подобається цей бій – з собою, суперниками, обставинами. Й неважливо, де йде боротьба – на трасі чи стрілецькому майданчику. Фінальний постріл на Олімпіаді чи останній день ралі «Дакар» однакові за напруженістю. На кону стоїть все, над чим працював довгий час – віддавав самого себе, боровся з обставинами, треком, пілотами…
Де б ти не виступав, в жодному разі не хочеш припуститися помилки, яка може зіпсувати усе. Здатність впоратися з нервами у вирішальний момент – фактор, що відрізняє просто хороших спортсменів від переможців.