Андрій Куціянов: “Більшу частину життя наші лікарі проводять у стінах неврології”

 

“Неврологічне відділення в Ніжині переповнене” – мало не кожної щопонеділкової наради у міськвиконкомі звітує генеральний директор Олександр Костирко. У чому ж причина такого перезавантаження? За поясненням журналісти Нежатин звернулися до завідуючого неврологічним відділенням, лікаря вищої категорії Андрія Куціянова.

… В коридорі й справді стоять ліжка. Застелені, в разі чого готові одразу розмістити пацієнтів. А одне – уже з пацієнтом: на ньому лежить сива жіночка, і її погляд байдужий до всього… Як пізніше дізнаємося, у неврології віднедавна лікують і людей з психічними захворюваннями, тож ця жінка – з числа таких пацієнтів…

– Дійсно, на сьогодні ми обслуговуємо врази більше пацієнтів, ніж це було до початку поточного року, – розповідає Андрій Михайлович. – Так, неврологічне відділення надає допомогу населенню Ніжина у напрямку неврології (це остроохендрози, хронічні порушення мозкового крообігу, неврити, запальні захворювання головного  та спинного мозку). Крім того, у нас підписаний пакет з Національною Службою Здоров’я України з надання допомоги по інсульту. А так, як з 2021 року ми обслуговуємо не лише Ніжин, а й Ніжинську ТГ, Бахмацьку, Батуринську, Дмитрівську, Борзнянську, Лисичанську, Комарівську, Плисківську, Бобровицьку, Новобасанівську, Носівську, Мринську, Макіївську, Лосинівську, Крутівську та Вертіївську ТГ, то й кількість наших пацієнтів суттєво збільшилася.

Основний напрямок роботи неврологічного відділення – це пацієнти з гострим порушенням мозкового кровообігу. Але ж ніхто не відміняв інші хронічні захворювання. З усіх цих громад до нас везуть пацієнтів з підозрою на гостре порушення мозкового кровообігу (інсульт). Звісно, ми приймаємо всіх. Навіть якщо здалеку  швидка 2 години везе в Ніжин хворого з підозрою на інсульт, а, на щастя, цей діагноз не підтверджується, ми ж не відправляємо людину в важкому стані назад. Це не по-людськи. Ми знаходимо місце, залишаємо пацієнта і лікуємо те захворювання, з яким він поступив.

Взагалі неврологічне відділення розраховане на 60 місць. А в зв’язку з реформою ми додали ліжка. На сьогодні у нас перебуває 68 пацієнтів.

-З них дехто буде лікуватися на коридорі…

– Так. “Швидка” не питає, чи є у нас місце. Телефонують – веземо хворого з підозрою на інсульт. Нам потрібно надавати невідкладну допомогу. На такі випадки і доставлені ліжка.

У відділенні на сьогодні оснащені 3 палати інтенсивної терапії важкохворих, там повністю оновлені функціональні ліжка. Обладнанням ми забезпечені. У нас достатня кількість шприцевих насосів, кисневих концентраторів, є кисневі точки на балонний кислород, кардіомонітори. Ми оснащені всім необхідним для проведення тромболітичної терапії.

-Часто трапляється, що хворого привозять вночі? У відділенні є черговий лікар?

-Інсульт не питає, коли йому трапитись. Чергового немає, ми вивчаємо це питання. Але працюють ургентні невропатологи. У відділенні є інсультний телефон, саме туди телефонують, що везуть хворого. Тому ми знаємо, скільки у нас є часу, аби все приготувати і щоб до початку процедури лікування всі були на місці.

У відділенні, крім мене, працюють кваліфіковані невропатологи Федір Ярмак, Сергій Галата та Тетяна Прудько, також працює логопед для корекції порушення мовлення в інсультних хворих та фізреабілітологи, які займаються з хворим, коли той виходить з гострого періоду.

– Також лікарня підписала з НСЗУ пакет по наданню допомоги психіатричним хворим. І у нас у відділенні є таких  дві палати. Вони постійно замкнені, і на дверях встановлено решітку. Нехай це не бентежить наших читачів, адже це не наше бажання, це норма і вимога. В основному, в нас перебувають пацієнти з гострими станами: психози, делірія, хронічні психіатрічні хворі (шизофренія в стадії загострення), біполярні розлади… Наркологія, як така, вже повністю ввійшла в психіатрію, і після піписання пакету психіатрічної допомоги такими питаннями займаються виключно психіатри.

У нас працює психіатр Станіслав Бойко.

В кожній із цих палат ми можемо розмістити по три пацієнта. Це замало, тому гострі стани, коли у пацієнта немає психоза, можемо лікувати й на коридорі (ставити крапельницю).

-Андрій Михайлович, чому Ви обрали саме неврологію? Не стоматологію, скажімо, чи педіатрію?

-Мені хотілося займатися саме цим напрямком, тому я чітко визначився ще під час навчання на лікувальному факультеті Полтавської стоматологічної академії.

-Чи багато є приємних моментів у Вашій такій напруженій роботі?

– Одні з найприємніших – коли людина одужує… Бачите картини на стінах? Вони зроблені руками вдячних пацієнтів, щиро і від душі…

-А є неприємні спогади?

-Скажу так: у кожного лікаря є своє кладовище. Стаціонар – це, в першу чергу, лікування важкохворих. І, на жаль, ми не всім можемо надати допомогу.

-Як Ви абстрагуєтесь від роботи?

-Люблю спорт. Займаюсь важкою атлетикою. це допомогає зняти втому…

-Вдома чи під час відпустки “забуваєте” про своїх хворих?

-Ніяк не вдається цього зробити. Робота увесь час зі мною. Люди телефонують, просять допомоги, і я не маю права відмовити. І це не тільки я так, всі  лікарі нашого неврологічного відділення… У нас немає окремо лише нашого, особистого життя, воно міцно переплетене з роботою… І це проблема в сім’ї, адже більшу частину життя ми проводимо тут, у стінах неврології…

Спілкувалася Валентина Пильник

 

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.

 

 

 

 

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *