Повернення втрачених реліквій: про ікони храму на Ніжинщині

 

Після відкриття архівів СБУ мешканці Лосинівки дізналися, що один зі священників їхньої церкви став новомучеником і був канонізований: у 30-х рр ХХ ст. отця Феоктиста репресували й розстріляли за віру.
Коли в лосинівській Свято-Троїцькій церкві з’явилася його ікона, у храм почали повертатися речі, які після закриття церкви люди забирали на зберігання, коштовні не тим, що зроблені з дорогоцінних металів (насправді зі звичайної латуні чи шматка деревини), а тим, що є церковними реліквіями.
 «На Водохрещу я освячую помешкання, — розповідає настоятель церкви отець Олег. — Кожного року заходив до Петра Куйди в Лустівці. Одного року піднімаю очі на ікону, дивлюся — а перед нею лампадка.  Я похвалив, що вона гарна, а чоловік несподівано розповів: як закривали в Лосинівці церкву, його мати забрала цю лампадку додому, щоб не пропала. «Тепер церква відкрита, каже, то ми, як купимо нову, цю повернемо». Тож я привіз йому нову лампадку, а він віддав стару церкві. Ми її позолотили й повісили перед іконою отця Феоктиста».
Так само несподівано у церкву повернулася й ікона Благовіщення Пресвятої Богородиці із царських врат старої церкви. Спочатку віднайшли тільки половину — Матір Божу. Одна з місцевих мешканок побачила, як взимку діти катаються на якійсь дошці, як на санчатах. Ця дошка здалася їй дивною, виявилося — ікона. Жінка забрала реліквію додому, а потім, як і заповіла, та повернулася до церкви.
 «Я знав, що до цієї ікони має бути пара — Архангел Гавриїл з райською квіткою сповіщає про народженні Ісуса Христа, — продовжує розповідь отець Олег. — Але я й не мріяв, що вона збереглася, бо ікон було сотні, а збереглися одиниці.  Але кілька років тому я потрапив у сусіднє село, у Леонідівку, на Водохрещу. Зайшов у хату — а там Архангел Гавриїл.
Дошка до середини відпиляна, але і за формою, і за темою, і за стилем зрозуміло, що це пара з царських врат старої церкви. Тоді я зібрав прихожан, ми взяли ікону з Матір’ю Божою й пішли просити, щоб ікону повернули — готові були її відкупити. На жаль, нам не вдалося переконати доньку людей, у яких ця реліквія збереглася.
 Коли церкви закривали і люди забирали речі на зберігання, врятована ікона була благословінням для дому, який дав їй прихисток. Але коли церква відкрилася, ікона має повернутися, інакше вона вже стає краденою і може принести горе й клопіт».
 Проте отець Олег вірить, що колись церковна ікона повернеться в храм. Поки частина ікони з Богородицею вже відправлена на реставрацію до Києво-Печерської лаври, а потім, переконаний настоятель, до неї повернеться і Архангел Гавриїл: якщо не з тієї пари, яка була від початку, то принаймні копія. Всьому свій час.
Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram.

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *