У Ніжині радились, яким має бути Графський парк

30 вересня у стінах ніжинської міської ради відбулось засідання робочої щодо обговорення концепції  Графського парку та Театрального скверу в нашому місті.

Повідомляє «Нежатин»

В обговоренні взяли участь радник міського голови Сергій Охонько,  ландшафтний дизайнер КП ВУКГ Наталія Довгаль, архітектори, представники комунальних підприємств міста.

Концептуальне бачення полягає в створенні цілісного рекреаційного місця для  відпочинку ніжинців, яке буде складатися з трьох локацій.

Перша – Графський парк. Це має бути рекреаційна місцина, з її незайманою первозданною красою, тому тут важливо зберегти  автентичність і природу парку.  Тут  планується невелика кількість доріжок, по яким будуть прогулюватися ніжинці.

Друга – Театральний сквер. Тут планується закінчити будівництво тротуарів і вимостити плитку. 

Третя локація – між сквером Театральним і та спорткомплексом “Спартак”. Це має бути велика простора галявина з зеленою травою, де б і ніжинці, й гості міста могли відпочити на природі.

Під час обговорень технічного завдання щодо розробки проєкту реконструкції Графського парку, Театрального скверу та зони відпочику, Сергій Охонько запропонував визначити схему розміщеня доріжок та обсяг тих робіт, які реально буде профінансувати. Крім того – доробити тротуарні доріжки до міського стадіону.

Також члени робочої групи зазначили про доцільність облаштування ділянки в місці переходу від парку до університету. Вона досить занедбана, потребує  розчищення та облаштування зеленого майданчика для дозвілля. Департаменту екології та природних ресурсів направити лист щодо обстеження дерев, які ростут на території парку, після отримання обгрунтування від Ніжинського державного університету.

Проєкт реконструкції повинен включати Графський парк та Театральний сквер, який розташований поруч. Театральний сквер рекомендовано розробити в сучасній стилістиці, Графський парк – з урахуванням історичного ареалу.

Основна вимога – створити цілісну концепцію архітектурно-дизайнерського оформлення парку, врахувати охоронний статус об’єкту та його зоологічну складову.

Запропоновані рішення повинні враховувати існуючі об’єкти, які розташовані у Театральному сквері та існуючі створені там доріжки.

Яким буде наш парк – питання часу, але на сьогоднішній день воно у стадії обговорення та поступових кроків вперед. Адже важливо почати щось роботи, бо як то кажуть, дорогу здолає той, хто йде.

Історична довідка, про яку вам буде цікаво дізнатися

Графський парк, або Обідовщина, був першим у Ніжині громадським садом, який відомий ще з початку ХVІІІ ст. Закладений на правому березі р. Остер в колишньому передмісті Магерки. Основну частину території Графського парку складають парк та урочище, яке в кінці ХVІІ – на початку ХVІІІ ст. було власністю ніжинського полковника Івана Обідовського (Обіди) – племінника й соратника гетьмана І. Мазепи (служив ніжинським полковником з 1696 р. до 1701 р.).

У 1768 році Обідовщина вже належала вихідцям із стародавнього німецького роду графам Вітгенштейнам. Саме цього року у затишному будинку, серед ретельно доглянутих дерев, народився майбутній фельдмаршал Петро Христианович Вітгенштейн.

У другій половині ХVІІІ ст. будинок з ділянкою землі Вітгенштейнів придбав генеральний суддя Ілля Безбородько – рідний брат князя й канцлера Катерини ІІ Олександра Андрійовича Безбородька. Перед смертю канцлер заповів гроші на побудову богадільні, але розпочати будівництво не встиг. Його брат Ілля Андрійович вирішив замість богадільні побудувати вищий навчальний заклад і виділив для цього велику садибу, куди входив його власний парк, одноповерховий житловий будинок (територія сучасної музичної школи) і вільна територія, де стоять споруди Ніжинського університету.

Будівництво парку почалося в ІІ-й половині ХVІІІ століття, коли дворянство тодішньої держави нестримно тяглось до показного блиску, слави й розкоші. Оцінивши багатства природи Обідовщини (25 десятин землі, струмок з джерелами річки Вир, група вікових дубів тощо), Ілля Безбородько, за проектами спеціалістів садово-паркової культури, заклав парк в англійському стилі. Були висаджені дерева і чагарники з різних зон країни, з-за кордону, викопано руками кріпаків ставок і побудовано довгий одноповерховий будинок І. Безбородька.

Для мешканців міста парк був відкритий щонеділі. Саме в цей парк кожної вільної хвилини поспішав молодий М. Гоголь, щоб побути наодинці з природою, зайнятись живописом, чи й просто поспілкуватись з садівником, поряд з яким почувався як вдома. У вільні часи в далеких 1820-х роках до саду приходили Є. Гребінка, В. Забіла, М. Гербель, Л. Глібов, Ф. Богушевич та інші. Вони читали тут свої ліричні й сатиричні твори, сперечалися на філософські, моральноетичні й соціально-громадські теми. У 1879 році спадкоємниця Безбородьків графиня Мусіна-Пушкіна передала сад міській управі в оренду на три роки, а потім, разом з мурованим будинком та іншими спорудами, подарувала місту Ніжину під назвою “Графський парк”.

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

 

 

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *