Ніжинський анестезіолог Жанна Безручко: “Інколи у лікаря в запасі є лише 5 хвилин”…

 

 

Щороку 16-го жовтня відзначається Всесвітній день анестезіолога.

Саме в цей день, в далекому 1846-му році, американський хірург і стоматолог Вільям Томас Грін Мортон вперше публічно продемонстрував успішне застосування анестезії для створення загального наркозу. В якості анестетика він застосував інгаляцію діетилового ефіру.

Час спішить вперед, і зараз в сучасній медицині розрізняють не тільки загальну, але і місцеву, а також спинномозкову анестезію.

До цієї дати журналісти Нежатин поспілкувалися з лікарем-анестезіологом Ніжинської міської лікарні Жанною Безручко.

Жанна Василівна працює анестезіологом 45-ий рік.

-Жанно Василівно, поділіться, чому Ви обрали саме анестезіологію?

-Скажу чессно: після закінчення медінституту я не збиралася працювати анестезіологом, бо тоді ця професія тільки “набирала обертів”. Я закінчила Чернівецький медичний державний інститут і за направленням приїхала до Чернігова. А  там мене направили до Лосинівської районної лікарні, де, після інтернатури, я півтора роки працювала терапевтом. А далі стався такий випадок: до нас приїхав районний хірург і привіз путівку по анестезіології на курси спеціалізації до Одеси на 5 місяців. Ніхто не хотів їхати, а я погодилась.

І ось, після проходження цих курсів, на той час головний лікар НЦМЛ Володимир Іванович Левковський запросив мене працювати до Ніжинської лікарні, бо в цьому закладі був лише один анестезіолог. Так почалась моя історія…

-Які риси характеру потрібні для того, щоб працювати анестезіологом

-Анестезіологія – одна з найскладніших професій в медицині.  Досить часто пацієнт потрапляє до нас в критичному стані, й ми повинні надати екстрену допомогу, покращити його стан, скажемо так – відгородити його від болю під час оперативних втручань, медичних маніпуляцій та різних хвороб, які спричиняють біль цій людині…

Щодо того, якими рисами має бути наділений лікар моєї професії… Гадаю, він має бути стресостійким, врівноваженим, розсудливим, здатним мислити тверезо і реагувати миттєво.

Лише 5 хвилин…

-Інколи, у анестезіолога є лічені хвилина на те, аби обстежити пацієнта і вирішити, як йому допомогти. Але, коли привозять хворих, які знаходяться між життям і смертю, то у анестезіолога є 4-5 хвилин, аби повернути людину до життя…

-Для багатьох людей анестезіологце людина, яка дає наркоз і йдеУ чому полягає завдання лікаря Вашої спеціальності, що він повинен знати та вміти?

-Анестезіолог проводить підготовку пацієнта до операції, збираючи анемнез хвороби, аби виявити показання та протипоказання, потім здійснює знеболювання під час операції та слідкує за показанням приладів та самопочуттям хворого, попереджує больовий шок, зупинку серця та інші можливі ускладнення. При необхідності – проводить реанімаційні заходи. Анестезіолог повинен «відключити» пацієнта, аби під час операції той залишався без свідомості. Але дуже важливо підібрати потрібні препарати, розрахувати дозування. Деякі хворі бояться наркозу навіть більше, ніж самої операції  й нерідко запитують: “А чи прокинусь я?…”. Та після успішних операцій про анестезіолога можуть навіть і не згадати. Втім, без нашої чіткої роботи жодна операція не може буде проведена успішно.

Ми повинні швидко приймати рішення і не маємо право на помилку

-Після закінчення операції є також дуже важливий етап – коли анестезіолог слідкує за «виходом» хворого із наркозу. Тобто анестезіолог відповідає за хворого під час операції і в найближчий післяопераційний період. Анестезіолог – це той лікар, який чітко повинен знати дозування препаратів, адже помилка може призвести до серйозних наслідків. Підкреслю, що головне в роботі анестезіолога – швидко приймати рішення і бути готовим до стресових ситуацій.

Анестезіолог працює не сам, важливо вміти злагоджено працювати в команді, адже в цьому медичному процесі беруть участь і хірурги, й медсестри…

А ще анестезіолог має бути чуйним, уважним, та навіть, психологом по відношенню до хворого, а також мати гарну фізичну форму.

Анестезіолог – це лікар, який постійно вчиться, адже потрібно дізнаватися про нові техніки та препарати для анестезії та обезболювання. Ми часто відвідуємо різноманітні курси, або ж під час пандемії слухаємо лекції в онлайн-режимі.

На світлині (зліва направо): І. М. Гавриленко, Ж. В. Безручко, П. М. Тітовець, Б. М. Келемен

 

Жанна Василівна дуже тепло говорить про своїх колег: “Це – мої однодумці, яких я дуже ціную. Келемен Борис Миколайович – високодосвідчений фахівець. Гавриленко Ігор Михайлович, Білоконь Михайло Валентинович зараз на курсах з дитячої анестезіології. Дуже грамотні молоді фахівці: Тітовець Павло Миколайович, Маринеско Людмила Вікторівна. У них лікарський стаж ще маленький, але зарекомендували себе всі просто на відмінно!”.

-Значна кількість людей боїться загальної анестезії. Чи варто?

-Багато залежить від того, як саме людський організм сприймає ті чи інші ліки. Деякі препарати визивають галюцинації. Інколи такі препарати вводять при короткочасному наркозі й, звісно, такий стан у хворого проходить, тобто цього боятися не потрібно. Просто треба розуміти, що ці ліки мають швидкий ефект, але так само швидко виводяться з організму.

-Доводилося чути такий вислів: “Наркоз забирає декілька років життя у пацієнта”. Чи це правда, що Ви можете сказати, як фахівець цієї сфери?

-Ні, я б так не сказала. Просто потрібно розуміти, що  деякі ліки впливають на якість здоров’я, адже це хімічні препарати і вони шкідливі для організму людини. Але це залежить від того, в якому стані знаходиться пацієнт, та які має хронічні хвороби. Приміром, якщо у людини хворе серце, то після наркозу може ускладнитися робота серцево-судинної системи. Але це не завжди так, бо зараз препарати, в порівнянні з тими, що були раніше, більш безпечні для людського організму і не такі токсичні, як були раніше.

-Що Ви відчуваєте, коли щось йде не за планом? Як лікар, як людина…  Під час операції які у Вас почуття, думки?

-Під час операції, звісно, думаєш про наркоз: як професійно і чітко все зробити, аби хворий швидко прийшов до свідомості та не відчував болю після операції.

Анестезіолог завжди повинен приймати рішення швидко і бути готовим до різних, скажімо, так форс-мажорних обставин, аби вміти швидко їх виправити, адже мова йде про життя людини!..

така фраза: «Якщо я перестану хвилюватися через кожний наркоз, мені час на пенсію». Що скажете про це?

-До цього не можна звикнути, як до професії. Адже анестезіолог – це більше покликання, аніж робота. І зі свого досвіду можу сказати, що хвилюєшся завжди і за кожного зі своїх хворих…

-Можете згадати якийсь особливий випадок з історії Вашої медичної практики?

-За 44 роки моєї практики було досить багато різних ситуацій, на які потрібно було швидко та професійно реагувати – такий мій медичний обов’язок.  

Ось пригадався один із них: в 90-ті роки почали пацієнтці вводити наркоз, а в неї розвинулася сильна алергічна реакція. Просто на моїх очах слизові оболонки почали набрякати і потрібно було швидко поставити інтубаційну трубку й почати штучну вентиляцію легень! Якби я не встигла вчасно цього зробити – хвора б померла. А так все добре – жінка отямилась після операції та одужала.

-Як часто Ви чуєте подяки від пацієнтів?

-Досить часто. Але, буває й таке, що пацієнти просто вважають, що успішність всієї операції залежить лише від хірурга, який його оперував, і просто забувають про роль анестезіолога.

чим би хотіли звернутися до колег, ніжинців?

-Хотілося б побажати всім здоров’я і щоб люди не думали про хвороби, а думали про те, як зберегти та укріпити організм. Адже правильний спосіб життя – це і є запорука здоров’я!

Фото з архіву Жанни Безручко

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

 

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *