Локдаун для українського бізнесу: чого чекати підприємцям

 

 

 

 

На початку пандемії COVID-19 вітчизняний бізнес був змушений адаптовуватись до нових умов та суттєво реорганізовувати свою роботу. Після недовготривалого поліпшення ситуації підприємці вкотре готуються до непростого періоду – чергового локдауну.

Про те, чи навчився український бізнес адаптовуватись до жорстких пандемійних обмежень, по яких галузях черговий локдаун вдарить найбільше та як оптимізувати внутрішні процеси у компанії, щоб пом’якшити негативні наслідки, Бізнес 24 розповіла членкиня Української ради бізнесу Олена Хотенко.

Готовність бізнесу до чергового локдауну

Посилення обмежень та потрапляння до червоної зони, звісно ж, принесе українському бізнесу незручності та певні збитки. Втім, за словами Олени Хотенко, досвід попередніх локдаунів для вітчизняних компаній не минув безслідно.

Наразі український бізнес готовий до переходу на онлайн-режим надання послуг. Для цього є безліч сервісів, до яких вже звикли і споживачі, і підприємці. Протягом попередніх локдаунів компанії навчились працювати з персоналом, домовлятись про зміну умов оренди приміщень тощо. Бізнес забезпечив персонал всіма необхідними засобами захисту проти COVID-19 і дуже активно вакцинує співробітників. Сьогодні потрапляння до червоної зони вже не є шоком – 90% бізнесу може і продовжує працювати навіть у таких умовах

Олена Хотенко – членкиня Української ради бізнесу

По яких галузях локдаун вдарить найбільше

Нова хвиля COVID-19 і, як наслідок, локдаун, на думку експертки, найбільше вдарить по таких секторах:

  • пасажирські перевезення;
  • спортивні клуби;
  • громадське харчування;
  • продаж непродовольчих товарів;
  • концертна діяльність.

Усі ці галузі взяли на себе основний удар і минулого локдауну, тож нічого нового очікувати не варто.

Жорсткіші обмеження для невакцинованих

Олена Хотенко наголошує, що вітчизняний бізнес зацікавлений у тому, щоб населення досягло колективного імунітету, і підтримує введення більш жорсткого локдауну для невакцинованих.

При цьому, представники бізнесу просять створити умови, які б дали можливість спрощеного контролю клієнтів (перевірки сертифікатів вакцинації чи наявності негативного тесту). Доступ підприємців до програм для перевірки та пункти експрес-тестування можуть суттєво знизити напругу між бізнесом та клієнтами. Так, замість відмови у наданні послуг, бізнес міг би направляти своїх клієнтів на швидке проходження тесту за доступною ціною у найближчій аптеці.

Разом з тим експертка наголошує, що штрафи для бізнесу щодо контролю клієнтів є несправедливими. Оскільки саме бізнес перебуває на передовій, виконує усі вимоги держави та ще й несе фінансову відповідальність за порушення у цьому питанні.

Підтримка держави

Підтримка бізнесу під час локдауну з боку держави, за словами Олени Хотенко, є дуже важливою. Підприємці вже отримували одноразову допомогу у розмірі 8 тисяч гривень, а також використовували можливість отримати пільгові кредити.

Втім, бізнесу потрібна не тільки фінансова допомога. Підприємці вимагають системного підходу та прийняття цілої низки законодавчих ініціатив для можливостей відновлення після кризи та виходу на новий рівень розвитку.

Як бізнесу підготуватись до чергового локдауну

Безліч українських підприємств навчились використовувати платформи, які дозволяють розробляти проєкти та контролювати робочі процеси дистанційно. Вже зараз чимало компаній зі сфери послуг комунікують і проводять наради за допомогою інтернету та спеціальних програм.

Крім цього, бізнесу варто постійно дотримуватись усіх вимог щодо безпечної дистанції, прибирання та дезінфекції приміщень тощо. Вже нікого не потрібно змушувати носити маски та обробляти руки антисептиком, і таких заходів вистачає, щоб підприємства безпечно й ефективно функціонували навіть в умовах локдауну.

Джерело: business.24tv.ua

Хочете отримувати цікаві новини найпершими? Підписуйтесь на наш Telegram

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь