Чи потрібно Ніжину увіковічнювати каменем Карла XІІ?

 

 

 

 

У Ніжинському сквері Богдана Хмельницького може з’явитись ще один кам’яний пам’ятний знак. Про це йшла мова на засіданні депутатської комісії, що відбулась 28 листопада. Такий намір має ГІ «Почесна Варта» з нагоди 300-річчя  смерті  Карла XІІ – шведського короля-полководця, який ледь не все своє правління провів у війнах з сусідами. Найбільш значимою для України і Європи є Північна війна 1700-1721 рр., в якій Швеція боролася проти коаліції держав, зокрема Росії.  У 1708 р. союзницьку угоду з Карлом ХІІ вклав гетьман Іван Мазепа. За угодою Швеція визнавала незалежність Гетьманщини від Московського царства та обіцяла допомогти українцям скинути московське ярмо. Окрім того ГІ «Почесна Варта» хоче увіковічнити на тому ж камені і українського гетьмана Пилипа Орлика, який намагався звільнити Україну з російської неволі за допомогою Швеції.

Першим, кого така ідея напрочуд здивувала і обурила був член комісії, директор Ніжинського краєзнавчого музею імені І. Г. Спаського Геннадій Дудченко. «Це міський простір, і відношення до нього мають всі ніжинці. Відповідно рішенням однієї людини, або двох трьох осіб встановлювати такі об’єкти я вважаю, є неправильним, неприпустимим і навіть злочинним. У нас вже там встановлений пам’ятний знак Ніжинському полку, облагородження якого не було завершено, хоч вже і пройшло чимало часу з дня встановлення. Окрім того на табличці, яка була на ньому причеплена були помилки, і їх довелось виправляти, тож деякий час дошка на каменю була відсутня. Це справа, яку не довели до кінця, а це треба зробити. І якщо немає можливостей у ініціаторів, треба звернутись до міської ради. Мені навіть соромно туди приводити екскурсії і виправдовуватись, що цей постамент ще в процесі облагородження», – зазначив Геннадій Дудченко.

Також у деяких членів комісії виникли питання і щодо причетності даних особистостей конкретно до історії Ніжина. На що ініціатори зазначали, що в цьому є дуже коректна і послідовна логіка, адже у 1708-1709 роках шведська армія пройшла територією Ніжинського полку.

За коментарем з цього приводу ми звернулись і до ніжинських краєзнавців. Так наш постійний дописувач Роман Желєзко висловився:

«Ідея вшанування українсько-шведського союзу, головними діячами якого були шведський король Карл ХІІ та гетьмани Івана Мазепа та його наступник Пилип Орлик, є правильною. Втім, у запропонованому варіанті ГІ «Почесна Варта» меморіальний знак являє собою камінь, що не зовсім відповідає вазі події, що вшановується. Мова має йти про повноцінний пам’ятник, композиція якого має відтворювати суть українсько-шведського союзу та причини його невдачі. Варто утворити комісію, що розробить композицію пам’ятника та знайде місце для його розташування. Сквер імені Б. Хмельницького не підходить. Будучи екскурсоводом, який проводить екскурсії містом Ніжином, вважаю, що саме пам’ятник Б. Хмельницькому має бути центральним в однойменному сквері. Розміщення ж декількох пам’яток призведе до хаотичного перевантаження скверу як туристичного об’єкту. До того ж, сквер вимагає реконструкції. Лише після її здійснення може йти мова про його доукомплектування».

Марина Волинець

 

 

Вам може бути цікаво

Одна думка по “Чи потрібно Ніжину увіковічнювати каменем Карла XІІ?

  1. Не коректно сформульовано заголовок зазначеної інформації – “Чи потрібно Ніжину увіковічнювати каменем Карла XІІ?”. Так само ініціатива не має на меті просто реалізувати «ідею вшанування українсько-шведського союзу”.
    Насправді, мета є глибшою, державотворчою, – відзначити прагнення української керівної еліти на чолі з гетьманами Мазепою і Орликом вирвати Україну з-під ярма Московії в умовах війни з нею Швеції та Польщі на чолі з королем Карлом ХІІ.
    Сучасною мовою, 300 років тому йшлося про спробу реалізувати цивілізаційний вибір – відновити прямий зв’язок України з Європою. Очевидним було для Гетьмана Мазепи і його молодого оточення , що “прорубуючи” вікно у Європу руками козаків, цар Петро наглухо зачиняє кордони України з європейськими країнами. А це позбавляє її будь якої перспективи.
    Чи не нагадує це нам сьогоднішню ситуацію з “північним” і “південним” потоками в обхід України?
    Шкода, що навіть деякі історики не вбачають таких паралелей в умовах сучасної війни Росії проти України, яка є у процесі інтеграції з Європою.

Залишити відповідь