25 лютого вперше в цьому році члени по розробці «Стратегії розвитку міста» зібрались, аби продовжити цей вже довготривалий процес. У ході засідання відбулась презентація соціологічного дослідження «Ціннісні орієнтації мешканців міста Ніжина». На їх основі члени робочої групи мали визначити ключові потреби ніжинців.
Звісно, члени робочої групи мали свої зауваження по розробці стратегії. Процес триває вже більше півтора року, а процедура засідань повторюється кожного разу. Люди збираються, слухають про те, що являє собою стратегія, діляться на групи і визначають, що ж хочуть бачити ніжинці у рідному місті. І хоча кожного разу це бачення схоже, процедура повторюється. Такий повільний рух міський голова пояснив тим, що стратегія – це не швидкий процес і потребує поступових кроків. Нині іде продовження приєднання громад до Ніжина, а це також треба враховувати, розроблюючи стратегію. Тим більше, існує процедура, котрої потрібно дотримуватись, розробляючи такий важливий документ. Та складається враження, що для Ніжина навіть двох років для цього буде замало. Можливо, перед наступними міськими виборами стратегію все ж таки розроблять, щоб мати в цьому певні дивіденди.
Якщо порівнювати, то в інших містах стратегія приймається до року роботи. «Не перший раз вже збираємось, і тому хочеться, щоб ми максимально конструктивно працювали, враховуючи попередні напрацювання», – висловилась член групи, доцент кафедри соціальної педагогіки і соціальної роботи Світлана Борисюк.
Радник з питань регіонального розвитку Чернігівського ЦРМС Володимир Бойко зазначив, що для іноземних інвесторів важливо існування стратегії і це є одним з ключових пріоритетів у виборі міста інвестування. Головне, щоб вона була, а її можна адаптувати та вносити корективи в процесі життєдіяльності. Чернігів, наприклад, прийняв стратегію за півроку, але кожне місто саме визначає терміни на її розробку, і головне – кінцевий результат. Крім того, Ніжин пройшов вже певний шлях і є певне розуміння, якою буде стратегія.
Хоча півторарічний шлях так кінцевого результату не дав, присутні не стали далі продовжувати дискусію на рахунок цього й перешли до роботи, хоча вже не раз її проводили в робочих групах.
«На основі ціннісних орієнтації ніжинців можна буде визначити потреби громади і вимальовувати бачення стратегії і те, якою громада має стати після втілення цього документу у 2027 році», – зазначив координатор засідання Володимир Бойко. Презентацію озвучувала її куратор Тетяна Кушерець, доцент кафедри політології, права та філософії НДУ ім. М. Гоголя. В опитуванні взяли участь 600 представників ніжинської громади. Свою думку вони висловлювали в анкетах та у розмові з інтерв’юером. Для опитування вибірково брались люди, по 20 чоловік, з кожної виборчої дільниці. У процентному співвідношенні було опитано жінок – 52%, чоловіків – 47 %. З них: від 18 до 29 років – 19, 44%, від 30 до 44 років – 37, 27%, від 45 до 59 % – 22, 65% від 60 років – 20, 64%. Загальна картина по соціальному опитуванні показує, що 52% – задоволені своїм рівнем життям і майже у два рази, менше, а це 25% – не задоволені. Отже, з точки зору розвитку міста можна сказати, що позитивними рисами мешканців Ніжина є: готовність відстоювати свої права, визнання можливості людей впливати на владу, самостійність у прийнятті власних рішень, активна участь у громадському житті і т.д. Небайдужість містян до культурного відродження як країн так і міста в цілому, може сприяти розвитку туристичного бізнесу, що у поєднанні з їх готовністю знайомитися з новими людьми та високим рівнем толерантності до людей різних культур, вірувань і поглядів дає підстави для обнадійливого прогнозу.
Після аналізу презентації учасники засідання поділились на 4 групи і кожна з них сформувала по 10 ключових потреб, які в більшості були схожі. До них відноситься: система котра забезпечувала б безпеку у місті, ремонт доріг, створення робочих місць, розвиток туризму, покращення благоустрою, відкриття місць громадського простору та облаштування рекреаційних зон для відпочинку.
Координатор Володимир Бойко відмітив цікаві думки, щодо створення авіалогістичного центру на базі аеродрому, який може увійти в стратегію розвитку області та України вцілому. А також створення агрокластерів, які б перероблювали продукцію сільгоспвиробників.
Аналізуючи результат, депутат Чернігівської обласної ради Сергій Охонько зауважив: «У більшості, Ніжин не відрізнятиметься від інших міст у бажанні розвиватись, залучати інвесторів і покращувати стан економіки. З мого досвіду можу сказати, що для того, аби місто розвивалось, має бути розвиток у комплексі і перше потрібні умови для людей, які б хотіли залишатися працювати в місті, адже за відсутності активних професійних людей ніякі інвестиції в місто не підуть, і жоден інвестор не вкладе кошти туди, де немає фахівців і де люди виїжджають з міста. Тому, головний пріоритет – це комфортне та безпечне життя людей. А для цього потрібні умови: території відпочинку, спортивні заклади і головне безпека. Все це забезпечуватиме сприятливий інвестиційний клімат. Місто повинно бути цікавим, і в нього повинна бути своя «фішка» насамперед, так звана особливість міста. Для Ніжина це могла бути система «Безпечне місто», яку відомі у світі спеціалізовані компанії можуть запровадити в Ніжині, і ми стали б першим містом України, яке повністю під наглядом і в якому з кожним роком зменшувалася злочинність. Ми перспективне місто, що розташоване поруч зі столицею, а тому можемо шляхом розвитку аеродрому, агрокластерів, створення невиснажливих для екології нових підприємств стати одним з найкращих в Україні. Маємо всі умови стати успішним містом: історично-культурна спадщина, освітня база, зручна транспортна розв’язка, багато зелених зон і населення, котре налаштоване на зміни».
Підводячи підсумки, куратор зібрання Володимир Бойко запропонував всім групам об’єднатись та створити бачення Ніжина в 2027 році. Члени робочої групи сформували наступні перспективи: «Ніжин – перлина традицій українських культурних цінностей в серці Чернігівського Полісся з гоголівською містикою. Екологічно-безпечне, комфортне місто з сучасною переробною промисловістю, потужний транспортний хаб та логістичний вузол. Університетське місто молоді та спортивних звитяг, громада інновацій».
Треба зазначити, що це не остаточне бачення і воно буде обговорюватись. Після ж, остаточний варіант буде виноситись на затвердження сесії міської ради.
Марина Волинець