Як бути жінкою-таксистом у Ніжині і водити електромобіль

 

 

 

 

Якою має бути жінка, аби сісти за кермо авто та обрати собі професію таксиста? Це вимога життя, чи поклик серця?

Що спонукає до такої, здавалось би, небезпечної та незвичної діяльності розповіла журналістам сайту «Нежатин» ніжинка, яка працює у службі таксі «Лідер» на електроавтомобілі.

Читати по темі: Жінок запрошують на роботу в електротаксі «Лідер»

Ульяна працює в службі таксі «Лідер» не так давно. Можна сказати, вона стала справжньою новаторкою у цій справі і першопроходьцем.  Раніше дівчина працювала в сфері обслуговування в закладі харчування, але спробувала «таксистський хліб» і вирішила залишитись.

«Їздити та порпатись в авто навчив чоловік. Але електрокар не потребує ретельного догляду і дуже легкий в обслуговуванні. Тому, будучи водієм таксі відчуваю себе справжньою жінкою і просто отримую задоволення від роботи за кермом», – ділиться жінка.

Зі слів Ульяни, близькі з одного боку і переживали, однак розуміли її цікавість до водіння.

«Коли вирішила спробувати цю роботу родина відреагувала неоднозначно, адже переживали за мене: чи все буде гаразд, чи не спіткатиме небезпека. Підтримав лише чоловік і сказав – «Спробуй! Тільки тоді зрозумієш, чи це твоє». За це я йому дуже вдячна. Працюючи в таксі, я відкрила в собі нові риси характеру і зараз мною керує цікавість до нової професії».

 

В дитинстві Ульяна не була з тих дівчаток, які цікавились машинками чи любили грати в них. Проте, її вабила дорога, у цьому вона знаходила романтику і любила подорожувати.

«А тут, в дорослому житті мені випав такий шанс спробувати. І я зрозуміла, яка нелегка, але в той же час цікава робота таксиста. З клієнтами мені дуже везе, адже зустрічаються лише чемні».

 

Та як вони реагують на те, що таксист не чоловік, а жінка?, – поцікавились ми в Ульяни.

«Як дорослі так і діти реагують позитивно. Висловлюють навіть захоплення. До сих пір пам’ятаю, як один хлопчик мені сказав: «А я папі розкажу, що нас в таксі вела жінка». Для нього це було справжнє здивування. На дорозі до мене ставляться також дуже лояльно: уступають дорогу, пропускають, чекають поки розвернусь. Я дуже обережна в своїх діях, і деякі маневри роблю не так швидко, тому водії проявляють розуміння».

 

Жодних засобів самозахисту з собою, каже Ульяна, не возила – «просто телефон ближче до руки». Хоча за такі випадки жінка не переживає, адже працює до 20:00. Такий графік встановлено тільки для неї і є виключенням, заради її ж безпеки.

«Ночами я не виїжджаю – вважаю, що жінка повинна бути ввечері і вночі вдома – біля своєї родини», – зазначає Ульяна.

 

До такої роботи  за її словами треба бути готовою, мовляв, мати жилку, бути комунікабельною. «Вміти водити – це найпростіше в цій роботі. Потрібно бути тонким психологом: знати, де підтримати розмову, де промовчати. Іноді потрібно мати чоловічий характер і залишатися при цьому Жінкою! Звичайно, і себе в образу не давати. Але на такому авто, відчуваєш себе дуже комфортно і їздити в ньому задоволення і для водія і для пасажирів. Ремонтувати не доводиться ще й з’являється гарний привід для кави, коли чекаєш, поки електромобіль зарядиться.

Для Ніжина – це в новину. Жінка таксист, та й ще на електромобілі. У Києві це вже поширена практика, ми до цього ще йдемо і маємо звикати. Є пасажири, які просять зробити зі мною «селфі». Для них це незвично, а для мене вже стає звичною справою», – розповідає Ульяна.

 

Має Ульяна і машину мрії. Однак критерії вибору у неї зовсім «нежіночі» – зручність, придатність до доріг, комфортабельність. З маркою ще не визначилась, але їздивши на електромобілі задумалась про майбутні перспективи.

 

На питання, якою ж має таки бути справжня жінка, Ульяна без вагань відповідає: «Спокійною і виваженою – саме такими принципами я керуюсь і в своїй роботі. Не потрібно брати все близько до серця, адже життя одне і ним потрібно насолоджуватись, й бути на позитиві».

 

Наостанок Ульяна зауважує: «Хочу побажати пасажирам розуміти і диспетчера, і водія. Бо часом хтось когось не зрозуміє, недочує, і вже у клієнта – поганий настрій. Хочу ще додати окремі слова вдячності дівчатам з диспечерскої, подякувати за терпіння і за те що завжди допомогають знайти точку “А”.

А от власне фото дівчина дати відмовилась, адже від настирливих клієнтів чоловічої статі ніхто не застрахований.

Спілкувалась Марина Волинець

 

 

Вам може бути цікаво

Залишити відповідь