Сьогодні у малій залі виконавчого комітету Ніжинської міської ради відбулося засідання виконавчого комітету під головуванням міського голови Анатолія Лінника.
Розглянувши клопотання т. в. о. голови правління приватного акціонерного товариства «Ніжинський цегельний завод» Юрченко О. О., члени виконавчого комітету підтримали рішення «Про нагородження Почесною грамотою виконавчого комітету Ніжинської міської ради» та вирішили нагородити Почесною грамотою Мусієнка Анатолія Івановича, голову правління приватного акціонерного товариства «Ніжинський цегельний завод» з нагоди 75-річчя від дня народження. Анатолій Валерійович зазначив, що Анатолій Мусієнко – відома людина не тільки в Ніжині, а й поза його межами, а Ніжинський цегельний завод – є єдиним в Чернігівській області, який виготовляє цеглу.
Ще у 2016 році, за часів керівництва Анатолія Мусієнка під час прес-туру на підприємство директор розповів журналістам про історію створення заводу, його сучасний стан та поділився планами на майбутнє.
ПрАТ «Ніжинський цегельний завод» було засноване у 1966 році, як підрозділ Ніжинського заводу будматеріалів. З тих часів у Чернігівській області залишилося небагато підприємств, які не змінили свій профіль та призначення і залишилися “на плаву”.
Керівництву вдалося не лише зберегти устаткування, технології та робочі місця, а і вивести підприємство на рентабельний рівень.
На заводі працює 137 робітників. Середня заробітна плата становить 4168 грн. Працівники забезпечуються спецодягом, гарячою водою, отримують молоко та газовану воду, а також інші соціальні виплати. Все це робиться задля збереження колективу. Адже, як зазначив директор підприємства сьогодні складно знайти кваліфікованих спеціалістів в даній галузі виробництва.
За минулий рік було виготовлено та реалізовано більше 12 млн. штук цегли. І це при тому, що протягом трьох місяців завод не працював, бо не було замовлень. Взагалі, за словами Анатолія Івановича підприємство має можливість виготовляти 17 млн. штук цегли на рік. Основним ринком збуту продукції є Київ. Імпортувати або везти далеко цеглу нерентабельно, та і конкуренція висока.
Виробництво цегли – процес енергоємний. «Практично 50% собівартості продукції складають енергоносії. Заробітна плата становить 31,2%, решта – залишається на наш розвиток. Тому на сьогодні, щоб зберегти завод, ми щоб не виплачуємо дивіденди акціонерам, а весь прибуток який залишається – спрямовуємо на розвиток виробництва. Таким чином ми зберегли наш завод», – зазначив Анатолій Мусієнко.
Суттєве податкове навантаження, відсутність якісного вугілля та часті перевірки контролюючих органів – це найбільш серйозні проблеми, які доводиться вирішувати підприємству практично щодня. «У нас є проблеми. Основна проблема, яка нам не дає працювати – це поставки енергоносіїв. Через ситуацію, яка склалася на Донбасі ми вже два місяці не можемо отримати вугілля антрацитової групи з окупованих територій. А без цього вугілля ми не можемо дати якісну продукцію», – поділився керівник заводу. І додав: «Податкове навантаження складає 39% від валового продукту. За 2015 рік ми заплатили податків та зборів на суму 6,8 млн.грн. одне робоче місце надає до бюджету близько 62 тисяч грн. за рік».
Також він розповів, що основні засоби виробництва створені ще за радянських часів. Бульдозери, екскаватори та інше устаткування машинобудівна галузь України сьогодні не випускає. Якщо застосовувати устаткування із Заходу, то все це потрібно згорнути і побудувати новий завод. «На скільки могли ми програми енергозбереження втілюємо: забезпечуємо подачу гарячої води цілодобово, за рахунок відпрацьованих газів сушимо цеглу, за рахунок максимального використання механізмів зменшуємо важку річну працю», – розповів А.Мусієнко.
