Закон про ринок сільгосп землі, який відкладається майже 20 років, може стати реальністю: Кабмін підготував законопроект, що дозволяє її продаж. Очікується, що закон набуде чинності з 1 жовтня 2020 р. Новини “Сьогодні” з’ясували, що може змінитися для економіки і окремих громадян-власників паїв, якщо угіддя стануть товаром.
Що в законі
Головні нововведення такі. Сільгоспземлю можуть купити: будь-який громадянин України або юридична особа, зареєстрована в Україні, територіальні громади та сама держава. Іноземці-фізособи і особи без громадянства можуть отримати її в спадок, але зобов’язані продати протягом року після набуття права власності. Щоправда, санкції за невиконання цієї умови не передбачені. В одні руки, включаючи пов’язаних осіб (родичі, члени наглядових рад для юросіб), можна продати не більше 15% такої землі в межах області та не більше 0,5% землі в Україні. Тобто, враховуючи, що в Україні, за офіційними даними, є понад 40 млн га сільгоспземель, один господар не зможе купити більше 200 тис. га. На сьогодні у власності власників паїв знаходяться 30,7 млн га угідь, з них орної землі 27,1 млн т, решта – луки, лісові ділянки. Середній розмір паю – 1,8 га, але в гірських районах він в 2-3 рази менше, в степових – в 2-3 рази більше. З 27,1 млн га більше половини – в оренді, в середньому орендна плата за підсумками 2018 р. становила 8200 грн на рік. Але власнику гектара чорнозему можна заробити за рік і 20 тис. грн, а гектара суглинку – всього 4-5 тис. грн. Законопроект передбачає переважне право орендарів на викуп землі, але не зобов’язує її викуповувати. В Україні більшість договорів оренди довгострокові – від 10 до 49 років.
За та проти
Експерти розділилися на два табори: економісти відкриття ринку сільгоспземлі підтримують, хоча і з застереженнями. Аграрії – проти, хоча теж із застереженнями. Головна вимога останніх – щоб зробити ріллю товаром, треба спершу створити надійний механізм функціонування ринку.
“Законопроект треба доопрацювати, перше, що впадає в очі, – це можливість продажу землі бізнес-структурам, зареєстрованим в Україні, але це можуть бути і іноземні інвестори, які створили у нас своє підприємство, – аналізує член Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин. – Ця норма дає аргументи противникам того, щоб нашу землю купували іноземці. Хоча будь-яку заборону можна обійти, наприклад, створивши фірму, в якій фіктивним власником буде громадянин України. Обмеження за кількістю гектарів, які можна купити в межах одного регіону і в масштабах країни, виписано правильно, з урахуванням сформованого ринку орендованих земель, також вірно, що серед покупців можуть бути територіальні громади та держава, це створить конкуренцію на ринку і дозволить власникам паїв отримати за них справедливу ціну”.
Законопроект підтримує і економіст Олександр Охріменко:
“Ризиків у відкритті ринку землі немає: земельний кадастр створений, громадянам інших країн вже законодавчо заборонено продавати сільгоспугіддя. Зате почнеться стрімке зростання економіки, зарплати українських селян наблизяться до європейських”.
А ось голова Союзу українського селянства Іван Томич каже, що одного закону недостатньо: треба провести інвентаризацію сільгоспземель, завершити розмежування земель державної, комунальної та приватної власності, ухвалити закон про заповідні і особливо цінні землі.
“Держава повинна дати землю насамперед тим, хто її безпосередньо обробляє, це фермери, забезпечити їх кредитування під заставу землі, створивши державний Земельний банк”, – впевнений Томич.
Його підтримує і голова Асоціації фермерів і приватних землевласників Іван Слободяник. За його словами, влада повинна надати можливість фермерам викупити землі в розстрочку за нормативною оцінкою вартості і обов’язково дати їм пріоритетне право викупу орендованої землі, в тому числі паїв. А також забезпечити наявність доступних кредитів для фермерів.
Що чекає агроринок 2020 року
Експерти спрогнозували, що буде з ринком землі, якщо дозволять її продаж. За даними Держгеокадастру, найдорожчі землі на Черкащині – 33 тис. грн/га, але це нормативна оцінка, а реально може бути більше, найдешевші на Житомирщині – 21,4 тис. га. Якщо припустити, що всі орендовані паї будуть продані, їх власники зароблять мінімум 400 млрд грн. На думку Пендзина, процес повинен піти швидко, якщо ціна виявиться справедливою, а бюрократичні процеси спростять до мінімуму.
“Охочих продати паї за ринкову ціну знайдеться достатньо. Це будуть як селяни-пенсіонери, так і городяни, які отримали землю у спадок, – прогнозує Пендзин. – Зацікавлені в купівлі і орендарі. Інакше вони ризикують, що нинішній власник перепродасть пай. Закон цього не забороняє, навіть якщо земля перебуває в оренді, а новий власник може ініціювати процес розірвання договору про оренду через суд, мотивуючи тим, що орендар не дотримується домовленостей”.
А ось експерт ринку землі Роман Головін побоюється, що, навпаки, орендарі стануть диктувати ціни, користуючись своїм переважним правом викупу і тим, що земля, віддана їм в оренду на десятиліття, навряд чи зацікавить нового власника. Тому, в кращому випадку, власникам паїв вдасться продати їх за кадастровою вартістю, а то і зовсім покупців не буде.
Додамо, що мораторій на продаж земель с/г призначення був введений 2001 року, а з 2002-го заборона почала діяти як тимчасовий захід – для створення інфраструктури ринку землі. Відтоді його щорічно продовжують. Востаннє закон про продовження мораторію підписав п’ятий президент Петро Порошенко в лютому-2019. Якщо у Верховній Раді і вирішать зняти мораторій, ситуацію це не змінить, оскільки парламент спочатку повинен розглянути і ухвалити закон про обіг земель, який би врегулював всі аспекти продажу ділянок.
